Суспільство

  ▪   Станіслав Васін

«Віджимай» і володарюй

Здавалося б, у самій столиці «ДНР» «віджимати» більше нічого: передані в «державне» користування готелі на кшталт «Вікторії» та «Оптіми», у яких розмістилися бойовики; відібрані для військових потреб гуртожитки та профілакторії; зайняті «гебістами» прокурорські дачі й елітні бутики; цілі мережі АЗС, що «були нічийними» до приходу бравих бійців із «Востока»; торговельна мережа «АТБ», що перетворилася на «Перший Республіканський»… — список можна продовжувати нескінченно.
Матеріал друкованого видання
№ 14 (438)
від 7 квітня, 2016

 Але, як виявляється, нескінченність у донецьких реаліях — це не просто мовленнєва фігура, і за короткі два-три місяці нового року бойовики встигли поповнити свою скарбничку новими «досягненнями».

Так, наприкінці січня було зайнято один із ключових у сенсі робочих місць об’єктів міста, а саме Донецький м’ясокомбінат, що майже в самому центрі. Відтоді й до сьогодні головний вхід на виробництво й автостоянка обнесені в буквальному сенсі колючим дротом, а останню час від часу поповнюють військові КамАЗи. Треба сказати, що за самим м’ясокомбінатом містяться тепер уже колишні непродовольчі склади, товар із яких надходив на всі основні найбільші торговельні бази в окрузі. Чи варто казати, що й ці приміщення та території тепер перебувають у «державному» користуванні?

Один із останніх «віджимів» — перетворений на Parus супермаркет Varus, що в ТРЦ «Донецьк-Сіті». Власне, розграбували і Varus, і сам центр ще за часів Стрєлкова, тож сьогодні йдеться лише про зайняту площу, на якій 2 квітня урочисто — з кульками та усмішками молодих продавців — відкрився новий супермаркет. Решту площі колись величезного ТРЦ «Донецьк-Сіті» зайняли дрібні магазинчики, які торгують телефонами, планшетами й чайними сервізами.

Читайте також: Патріотизм широкого профілю

Утім, російський бізнес на цьому тут тільки починається. 98% фармацевтичного та продовольчого сегмента в «ДНР» займають російські компанії, які постачають у Донецьк продукти та медикаменти. Це саме стосується й обладнання для мобільного зв’язку та телекомунікацій без урахування знову ж таки вже «віджатого» раніше «Київстару», перетвореного на інтернет-провайдера «Фенікс». Прикметно, що коли я ще на зорі тотальної експропріації зателефонував у службу підтримки «Київстар» і спробував дізнатися, чи збираються вони продовжувати свою діяльність у Донецьку, то мені неймовірно ввічливо відповіли: «На жаль, нашим обладнанням у місті користується якась інша компанія, назву якої я вам підказати не зможу. Але ми свою діяльність у Донецьку припинили». Хлопець ледве не вибачався за те, що не знав назви «Фенікс», який вкрав у них обладнання.  
Утім, зберегти свій колись український бізнес у «ДНР» абсолютно реально. Для цього лише потрібно платити податки в скарбницю «республіки». А позаяк українські компанії публічно це робити не можуть, то місцевим жителям доводиться спостерігати дивовижні метаморфози, коли «Фокстрот»* перетворюється на «Фокс», «Епіцентр» — на «Галактику», «Екомаркет» тепер «Нова-Терра», а «Ашан» став «Сигмою». Прикметно, що в більшості цих компаній не змінився навіть сам персонал, який просто звільнили за українським законодавством і знову взяли на роботу вже за законами «республіки».

У Донецьку сьогодні діє общинно-родовий устрій, що ґрунтується на зв’язках, хабарах, «мазах» та загальному принципі «у кого дуло ширше, той і правий». А сама судова система «ДНР» — це таємниця, оповита мороком: чи існує вона взагалі і, якщо так, чи здатна виносити бодай якісь вироки, не пов’язані з розстрілами та смертною карою? Проживши в «республіканській» системі координат майже два роки, я досі не можу чітко відповісти, що лежить в основі судового, кримінального, сімейного та інших гілок права «республіки»: для частини законів за взірець взято норми права УРСР, частина ще влітку 2014-го була переорієнтована під російське законодавство.

Читайте також: Лист зради

І якщо, приміром, вам, керуючись не чим іншим, як власним бажанням, знічев’я натовче морду якийсь місцевий лейтенант, прогулюючись увечері набережною (такий випадок я недавно спостерігав особисто), то єдиний спосіб притягти його бодай до якоїсь відповідальності — мати поміж знайомих майора з цієї самої банди. Такий принцип лежить в основі й місцевого бізнесу, коли дрібноту «кришують» більші, ну а тих, своєю чергою, великоваговики. Цей принцип, на превеликий жаль, вже відчула на собі й наша сім’я, коли одного з моїх далеких родичів увечері побили бойовики «Сомали» тільки за те, що він, маючи донецьку прописку, йшов повз їхню базу в Макіївці й не зміг чітко їм сказати, що там робив. Але чітких пояснень від нього й бути не могло: чоловік недавно переніс інсульт, після чого мовлення практично не відновилося, а захисники «русского міра» подумали, що він п’яний. Після того як було знято побої, дружина пішла в частину й почула у відповідь: «Це війна».

----------------------------------------------

*За офіційним повідомленням мережі «Фокстрот», операційна діяльність торговельної мережі на території проведення АТО припинена: постачання товарів не проводиться, робота 22 магазинів припинена до відновлення миру та правопорядку в регіоні.