Суспільство

  ▪   Станіслав Васін

Де проляже розлам у «ДНР»?

Боротьба лідерів самопроголошених «респуб­лік» із польовими командирами, раніше більш характерна для «ЛНР», тепер спалахнула в «ДНР», причому зі специфічним «місцевим колоритом».
Матеріал друкованого видання
№ 24 (396)
від 18 червня, 2015

Тоді як очільник останньої не втомлюється пов­торювати в інтерв’ю, що «ДНР» – незалежна держава й жодних компромісів із «республіканською» цілісністю бути не повинно, один із його найбільших польових командирів Ходаковський 2 червня вже встиг украй неоднозначно поспілкуватися зі ЗМІ, заявивши про цілковиту абсурдність походу на Київ та необхідність компромісу, тобто глибокої автономії «ДНР» у складі України. Нагадаємо: ще на початку квітня позиція Ходаковського була набагато радикальніша навіть за погляди самого Захарченка. Тоді комбриг «Востока» на запитання про систему державності заявляв буквально таке: «Ми не заручники моделей. Я приймаю для себе існування ЛНР і ДНР лише як перехідний етап. Наша війна закінчиться тоді, коли південніше Росії буде проросійська антифашистська держава. Інакше кажучи, нам потрібна вся Україна».

Але вже на початку червня від планів цілковитого підкорення країни Ходаковський перейшов до куди менш утішних для прихильників «русского міра» заяв, у яких закликає усвідомити, що без України на «ДНР» чекає глухий кут, як і на неї без територій, контрольованих нині самопроголошеною «республікою»: «Невже ви думаєте, ніби можна бодай гіпотетично припустити, що ми, наприклад, об’єднавшись зараз із російськими військами, яких ви тут бачите на кожному розі, підемо штурмом на Київ, скинемо уряд Порошенка, встановимо там свою владу й потім отримаємо окуповану територію у вигляді двох третин України?.. Це ж навіть у страшному сні неможливо припустити!».

Читайте також: Інформаційна голка: про Мар’їнку й не тільки

Далі комбриг «Востока» й зовсім заговорив усупереч «офіційній лінії партії», перекриваючи своїми словами твердження Захарченка: «Загалом урядова позиція – це згода з позицією України, Росії та Європи, коли всі говорять про єдину Україну та її Схід як частину цієї країни у вигляді глибокої автономії. Ви уявляєте, наскільки для нас болісно навіть говорити на цю тему? Люди, що звикли до нашої символіки, до нашої реальності, змушені будуть раптом прийняти для себе нову реальність. Як ми їх переформатовуватимемо? Я, наприклад, навіть не знаю, як ми вирішуватимемо це завдання. Але представники нашого уряду на рівні Мінська ведуть мову про автономію і визнають таку можливість».

Таким чином, положення політичної рівноваги, яке складалося навколо Захарченка на хвилі ейфорії минулих перемог, коли офіційною ідеологією «ДНР» було щось на кшталт «ми всіх порвемо», зазнає істотних змін навіть усередині самої «республіки», без прив’язки до думки російської столиці. Такий дуалізм проявляється не тільки в офіційних заявах лідера, що, як і раніше, самотньо волає на місцевих телеканалах про «ми республіка, ми держава», а й у зведеннях найбільших пропагандистських ЗМІ сепаратистів, котрі викладають раз по раз міркування рядових «ополченців» про те, що відбувається, з явним відтінком думок їхнього боса. «Бомбардування. Обстріли. Щоденний терор на російській землі. У конфлікту залишилися тільки два виходи: або ми дійдемо до Києва, вгризаючись у горлянки фашистським найманцям, звільняючи місто за містом від української окупації, і встановимо законну російську владу на півдні Росії, або ж політтехнологи-куратори не дадуть нам цього зробити й усе-таки впхають повсталі російські землі назад на розтерзання американським та українським «партнерам».

При цьому цікаво, що сама бригада «Восток», чий лідер так раптово виділився на «республіканському» тлі, напрочуд міцно вплетена в мережу мілітарної диктатури «ДНР» і є вельми серйозною силою: за «Востоком» закріплені всі блокпости, комендатура, численні військові бази в самій лише Макіївці, та й власне численність і різношерстий склад цього підрозділу ставлять його куди вище в конкурентному сенсі за той-таки «Призрак».

Читайте також: «Будь готовий!» – «Завжди готовий!»

Особливого значення позиція Ходаковського набула після таких собі «доповнень та змін до Конституції України», що їх представники «ДНР» опублікували на своїх офіційних ресурсах. Фактично всі запропоновані «доповнення» – це і є зафіксовані на папері слова Ходаковського. Зокрема, сказано: «Низка районів, міст та інших населених пунктів Донецької області утворює окремий район з особливим статусом [...]. Окремі райони з особливим статусом (або їх асоціації) є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією».
Однак на тлі всіх цих «миролюбних» заяв ком­брига та епопеї з поправками до українського Основного Закону прикметним є ще й інший факт: у нашумілому штурмі Мар’їнки брали участь передові сили «Востока», як і «Оплота» та «республіканської гвардії», щó дає опосередковане уявлення про реальну розстановку сил у «ДНР» та її цілковиту підконтрольність «східним партнерам». У будь-якому разі хоч би наскільки глибоко була закорінена бригада «Восток» у саму військову структуру «ДНР», усунути Ходаковського за прикладом Мозгового не бачитиметься аж надто величезною проблемою, якщо й ця постать остаточно перестане влаштовувати кремлівських вождів.  

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.