Суспільство

  ▪   Станіслав Васін

Інформаційна голка: про Мар’їнку й не тільки

Події в Мар’їнці вкотре показали плутаність думок і відверте інформаційне безглуздя, яке на «офіційному» рівні намагаються нав’язати жителям окупованих територій усілякі «міністри» та інші глашатаї медіа-простору «ДНР».
Матеріал друкованого видання
№ 23 (395)
від 11 червня, 2015

Висвітлення подій, що відбувалися в цьому містечку, інакше як інформаційним абсурдом не назвеш. Спочатку повідомлення у зведеннях і пабліках «ДНР» подавали так: «ополчення» почало успішний штурм згаданого населеного пункту, і це вже до обіду третього числа вилилося в радісне тріумфування: «Мар’їнка наша!». Через кілька годин у тих-таки зведеннях з’явився заклик до донеччан терміново приїжджати на пункти здачі та переливання крові, тому кількість «звитяжних» поранених стала просто зашкалювати, до вечора тільки «офіційно» перевищивши сотню. І того ж самого вечора, коли став очевидним цілковитий провал операції, повідомили таке: «Ми втратили 15 героїв і контролюємо лише малу частину селища». Хоча на цьому інформаційний абсурд тільки починався, бо вже наступного дня виявилося, що, на думку товариша Кононова, «міністра оборони ДНР», ніхто з «ополчення» Мар’їнку не штурмував, адже «вона й так уже була наша».

Читайте також: Росія проти Новоросії. Розкол в середовищі сепаратистів поглиблюється

Далі більше. «Офіційна» версія стала схожа на інформаційний компот: кількість загиблих «ополченців» варіювалася від 20 до 57, а про втрати ЗСУ повідомляли в діапазоні від 200 до 400 із традиційним множенням власних жертв на 10. І все це при тому, що у своїх інтерв’ю, котрі просочилися в сепаратистські медіа, бойовики, які брали участь у штурмі Мар’їнки, абсолютно чітко розповідали про поставлені завдання: взяти населений пункт, зачистити ту чи ту будівлю, укріпитися в котромусь районі залежно від того, яка саме група виконувала ці накази. Кононов із благородним хрестом на грудях віщав про залишене містечко – і тут-таки, паралельно, його бійці розповідали протилежне: що так і не змогли там закріпитися. Ось слова «ополченця» з позивним Ефіоп: «Була спроба розвідки боєм. Увійшли до Мар’їнки, якраз безпосередньо підрозділ «п’ят­наш­­ки» прямим фронтом пішов, і дісталися ми до шпиталю. Нас зустріли щільним вогнем: мінометним, танк працював, снайпер. Обладнані бліндажі, точки кулеметні – тобто на нас уже чекали. Ми мали завдання взяти лікарню, утримувати її і закріпитись, але вирішили її знищити через наявність серйозного укріпрайону ЗСУ. Завдання нам до кінця виконати не пощастило, але загалом впоралися».

Таким чином, до вечора наступної доби учасники мар’їнської епопеї були вкотре спантеличені «офіційною» позицією свого керівництва, а в очах особливо просочених пропагандою донеччан містечко виявилося ще одним «залишеним» населеним пунктом, який насправді й так контролювали ЗСУ. Щоб зцементувати весь цей абсурд, уже 5 червня Кононов улаштував прес-конференцію із захопленим у полон українським бійцем, який, звісно ж, виклав «офіційну» партійну лінію своїми словами.

Читайте також: «Будь готовий!» – «Завжди готовий!»

Але події в Мар’їнці ознаменувалися не тільки загальною ейфорією та панікою в середовищі любителів «русского міра», а й куди значно важливішим моментом: нарешті була знищена телевежа в Петровському районі обласного центру, що забрала розум сотень тисяч донеччан. Незайве сказати, що вже понад рік у Донецьку, Макіївці та прилеглих містах увесь інформаційний простір був забитий російськими та сепаратистськими каналами «Россия 24», LifeNews, НТВ, «Оплот ТВ», «Новороссия ТВ», «Первый Республиканский» – ось аж ніяк не повний список того, що заповнило частоти «1+1», «Нового каналу», «Інтера», СТБ та ін. Після ліквідації телевежі з російських каналів у місцевому медіа-просторі залишилися тільки слабкий сигнал ТНТ, а також макіївський «Юніон», котрий хоч і з явним сепаратистським забарвленням, але зазвичай веде мовлення в дусі радянської епохи на кшталт: «У республіці збільшилося поголів’я великої рогатої худоби». Загалом усю телевізійну заразу ліквідовано одним точним ударом.

Що стосується українського телеринку, то в Макіївці раніше на спеціальних частотах вручну можна було налаштувати три телеканали: «1+1», «Еспресо tv» і «5 канал», які після зникнення російських стали давати ще виразнішу картинку. Прикметно: зістрибування з інформаційної голки виявилося настільки різким, що багато пенсіонерів, позбавлені щоденних сніданків від LifeNews, проклинали українську армію саме за зниклу картинку ефіру, а не за чергові розгромні втрати «ополчення» та обстріли їхніх будинків, які вони вже традиційно списують на рахунок ЗСУ.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.