Наука

  ▪   Аня Еттель
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Недооцінена небезпека

Фото: REUTERS
Дедалі більше людей у всьому світі заражається не відомою досі легеневою хворобою. Радикальне відмежування багатьох країн унаочнює, наскільки погано наш світ підготований до таких спалахів. Це стосується також вразливої частини системи охорони здоров’я
Матеріал друкованого видання
№ 7 (639)
від 13 лютого

У жахливих сценаріях дослідників ризиків ворог безіменний. Однак пандемія, яку спричинив коронавірус і яка дуже швидко поширюється світом, віддавна належить до стандартного репертуару тих людей, які професійно займаються сценаріями катастроф. Відповідні документи давно лежать і в шухляді німецького федерального уряду. В опублікованому 2012 року аналізі ризиків такий сценарій розписаний детально. Перед сном його краще не читати.
Перший тривожний сигнал з’я­вив­ся 17 років тому. Тоді серед людей поширювався невідомий раніше коронавірус, який викликав важкі захворювання дихальних шляхів і переносився повітряно-крапельним шляхом. Близько 8 тис. людей інфікувалися тяжким гострим респіраторним синдромом (SARS), який став смертельним для 10% із них. Найбільше постраждав Китай, де й того разу почалася епідемія. Хвороба стала викликом не лише для інфікованих людей і переобтяженої системи охорони здоров’я. Відчутний спад кон’юнктури пережила також економіка країни, і майже на 1% упала вся світова.


Нині весь світ боїться вірусу, який, як і збудник SARS, походить із родини коронавірусів. Щоб стримати хворобу, Китай вдався до надзвичайних заходів. Тільки в провінції Хубей, де виник спалах, майже 60 млн людей (це, наприклад, дорівнює кількості населення Італії) вже майже два тижні перебувають де-факто на карантині. Місцеві промисловість, торгівля, сфера послуг значною мірою завмерли. Страх перед зараженням шириться. Багато авіакомпаній припинили польоти до Китаю, дедалі більше країн забороняє в’їзд китайським подорожнім.

 

Читайте також: Штучний інтелект проти коронавірусу


Уже зараз зрозуміло, що нинішній спалах коронавірусу 2019-nCoV завдасть світовій економіці більшої шкоди, ніж свого часу SARS (див. «Дорогі хвороби»). 17 років тому частка Китаю у світовому ВВП становила близько 4,5%. Сьогодні внесок другої економіки на планеті — 17%. Якщо Піднебесна сповільниться, то світова економіка неминуче це відчує, і значно сильніше, ніж майже 20 років тому. Міжнародний валютний фонд знизив свій прогноз зростання в поточному році ще до спалаху 2019-nCoV. Дотепер очікували тільки 3,3% зростання. Це лише трохи вище 3%, критично необхідних для справжнього розвитку світової економіки з вирахуванням приросту населення.
Окрім того, глобальна економіка сьогодні значно сильніше взаємопов’язана, ніж тоді. Майже всі західні концерни нині мають свої підрозділи чи виробничі потужності в Китаї. Якщо через те, що цілі міста закриті на карантин, настануть перебої у виробництві, то нестача швидко пошириться глобальними постачальними мережами. Китай зі значним відривом є найбільшим експортером текстилю. Але й мобільні телефони, комп’ютери та багато інших приладів не можуть обійтися без частин «made in China».


Країна давно вже не просто світовий верстат. Для багатьох підприємств починаючи з концернів, чиї акції торгуються на Німецькій фондовій біржі, аж до невеликих приватних фірм Китай став важливим ринком збуту. Лише німецька автомобільна індустрія щодня генерує в Народній Республіці оборот приблизно €600 млн. Жодні туристи в усьому світі не витрачають на подорожі більше, ніж китайці. Що довше триватиме карантин, залишатимуться закритими кордони й не літатимуть літаки, то важчими будуть економічні наслідки по всьому світу.

 

Проблеми постачання спричиняють брак забезпечення


Усі ці економічні аналізи досі недо­оцінюють ще одну загрозу. Через спалах 2019-nCoV недавня німецька дискусія про постійні перебої з постачанням медикаментів нині зникла з новинних заголовків. Однак сама проблема нікуди не поділася. Навпаки, вона може ще й загостритися, якщо в Китаї через вірус настануть тривалі перебої. Варто лише на мить уявити, що карантин поширився не тільки на Ухань та його передмістя, а й на мегаполіси в провінціях Цзянсу або Чжецзян, там, де виробляють більшість китайських діючих речовин для ліків. До катастрофічних сценаріїв захисту від епідемій відразу можна додавати ще один розділ.

Нинішній спалах коронавірусу 2019-nCoV завдасть світовій економіці більшої шкоди, ніж свого часу SARS. 17 років тому частка Китаю у світовому ВВП становила близько 4,5%. Сьогодні внесок другої економіки на планеті — 17%. Якщо Китай сповільниться, то світова економіка неминуче це відчує


Багато фармацевтичних концернів, керуючись економією коштів, надто необачно перенесли колись своє виробництво на Далекий Схід. Майже 80% діючих речовин, які використовують у ЄС, зараз походять з Індії або з Китаю. Серед них складові таких популярних засобів, як ібупрофен або парацетамол, а також діючі речовини ліків від раку та антибіотиків.


Іноді проблеми в постачанні, які постійно виникають із різними медикаментами, розростаються до справжнього браку забезпечення. Так трапилося торік під час скандалу із зараженим препаратом для зниження кров’яного тиску Valsartan або у випадку з антибіотиком широкого спектра дії Piperacillin, коли в Китаї вибухнула фабрика, де вироблялася велика частина світового запасу цієї діючої речовини.

 

Ця проблема системна


Навіть якщо через жорсткі карантинні заходи може погіршитися і так недостатнє забезпечення медикаментами, а світова економіка опиниться на межі рецесії, зараз для обмеження епідемії їм альтернативи немає. Адже поки що не зрозуміло, наскільки нове захворювання насправді небезпечне, як воно переноситься і як швидко можна його стримати. Минулі дні, протягом яких зареєстрована кількість інфікованих людей і постраждалих країн стрибкоподібно зросла, чітко показали, що наш глобалізований світ і досі дуже погано підготований до всесвітньої епідемії. Теперішня критична ситуація незалежно від перебігу подій має стати попередженням, щоб не полишити все на самоплив.

 

 

Епідемія, яка почалася в Ухані, — це вже третя велика хвиля захворювань, спричинених коронавірусами, за останні 17 років. Після SARS у 2012-му світ мав справу з менш заразливим, натомість значно смертельнішим коронавірусом MERS. Проте спеціальних ліків чи щеплень проти цього вірусу немає до сьогодні. Річ не лише в тому, що на цього ворога, як і на чимало інших вірусів, важко впливати, а й у тому, що багато важливих тодішніх починань через брак інтересу та грошей не реалізували або реалізовували надто повільно.

 

Читайте також: Очевидиця: В Китаї паніки немає, але маски розкупили


Ця проблема системна. Нині велику кількість інноваційних досліджень медикаментів проводять не у великих концернах, а на багатьох малих біотехнологічних підприємствах. І саме їм нерідко бракує коштів на довготривалі розробки діючих речовин.

 

Смішні ціни на антибіотики, які рятують життя


Це вже давно стосується не лише медикаментів та щеплень проти вірусів. Пошук нових антибіотиків, зокрема проти особливо небезпечних мультирезистентних бактерій, тепер відбувається передовсім у хронічно недофінансованій біотехнологічній галузі. Банкрутство підприємства надто часто означає також кінець для багатообіцяючих діючих речовин (див. «Провал фармацевтичних гігантів», Тиждень № 5/2020).


Про те, що може бути й інший шлях, свідчить приклад епідемії гарячки Ебола. Коли у 2014-му вірус став вибухово поширюватися, спричинивши врешті світову катастрофу, під тиском подій було виділено достатньо коштів для швидкої розробки щеплень і медикаментів. Причому Ебола як особливо небезпечний для життя вірус був відомий ще із середини 70-х років минулого століття. Через те, що цю інфекцію довго вважали рідкісною хворобою, яка до того ж трапляється тільки в тропіках, її занедбали.

 

Читайте також: Кількість померлих від коронавірусу перевищила 1000 людей


До висновків щодо теперішньої епідемії мають бути відповіді на такі питання: як у майбутньому краще забезпечити сталу підтримку досліджень у сфері розробки діючих речовин і як розвернути тренд до постійного здешевлення медицини? Абсурдно, що навіть не в кризові часи бракує важливих медикаментів, бо їхнє виробництво зосередили лише в кількох місцях світу й у разі зупинки фабрик їм немає альтернатив. Абсурдно, що рятівні для життя антибіотики почасти коштують якихось кілька центів і підприємства взагалі не зацікавлені далі виготовляти наявні ліки й шукати нові. Абсурдно, що в дослідників, які шукають конче необхідні засоби проти ВІЛу чи резистентних мікроорганізмів, через неналежне фінансування закінчуються гроші.


Як в ІТ-галузі заведено мати резервні сервери, щоб убезпечитися від повної втрати даних у кризовій ситуації, так і в медичному забезпеченні дуже потрібні дублюючі структури. Особливо важливо суттєво послабити концетрацію виробництва. Ліки, готові до майбутніх викликів, мають бути доступними. Ба більше, вони повинні з’являлися, отже, передовсім потрібна воля їх створювати. Усе це не захистить світ від нових інфекцій, проте принаймні допоможе підготуватися до глобальної пандемії. Ще рано судити, наскільки 2019-nCoV насправді небезпечний. Однак у будь-якому разі не відома досі інфекція вже стала тривожним сигналом. Світу пощастить, якщо на цьому й закінчиться. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.