Наука

  ▪   Олег Фея

Лекції в барах

Як науково-популярні лекторії стають звичним видом інтелектуального дозвілля українців
Матеріал друкованого видання
№ 52 (632)
від 25 грудня, 2019

Суботній вечір. Заповнений зал Малої опери в Києві. Уляна Супрун жартує зі сцени про те, як «вбити совок у науці». Присутні сміються. Так розпочинається Science Slam, науково-популярний лекторій у форматі інтелектуальної «битви» науковців.
За правилами слему, кожен учасник може розповідати тільки про власні дослідження не довше ніж 10 хвилин, а доповідь має бути дуже простою й бажано дотепною. По суті, це науковий стендап, під час якого вчені з гумором розповідають про свою роботу. Викопні птахи, що мільйони років тому населяли українські землі. Симетрія в диференційних рівняннях. Використання ядерного магнітного резонансу проти вірусу кору. Перетворення фібробластів на кардіоміцити системою редагування геному CRISPR задля лікування інфаркту. Теми виступів різні, а переможців обирають глядачі: організатори визначають гучність аплодисментів за допомогою шумоміра й вручають переможцеві боксерські рукавички. Це все ж таки «битва». Окрім того, серед виступаючих запрошені гості, чиї доповіді поза конкурсом, — екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун і директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

 

У ненауковому просторі


Формат походить від американських Poetry Slam — конкурсів молодих поетів, що проводилися в барах. Тільки замість поезії наука. Перші наукові слеми відбувалися в німецьких барах, руйнуючи уявлення про науку як про щось віддалене від людей і нудне, заховане в глибинах лабораторій. Після набуття форматом популярності аудиторія почала сягати кількох тисяч глядачів, а лекторії перемістилися з барів у концертні зали.


«У Франції є конкурс, у ході якого треба розказати про тему своєї дисертації за 180 секунд, — розповідає учасниця Science Slam, PhD із фізики Стефанія Іващенко. — Але, на жаль, під час навчання в аспірантурі в Греноблі сил на підготовку до таких лекцій не було. Кілька місяців тому я здобула ступінь доктора філософії. З’явилося бажання узагальнити результати моєї роботи, показати її важливість ненауковій аудиторії. За два тижні до події я випадково побачила у Facebook рекламу Science Slam у Києві й одразу ж написала організаторам, надіслала смішну коротеньку історію проекту, потім відео, де буквально на пальцях все пояснювала. Коли моя участь підтвердилася, скинула їм презентацію, яку поступово доповнювала в процесі підготовки. У науково-популярних лекціях важливо саме пояснити проблематику, тому я сфокусувалася на об’єктах і методах своєї роботи: вірусні безструктурні білки та ядерний магнітний резонанс. Також додала кілька жартів, щоб легше було сприймати таку важку інформацію, тоді як на наукових конференціях, звичайно, все дуже серйозно».

 

Читайте також: Планшети у навчальному процесі: «за» та «проти»


Інший формат, що прийшов з-за кордону, — TEDx. Він бере початок з американської конференції TED Talks (абревіатура від Technology Entertainment Design — технології, розваги, проекти), слоган якої «ідеї, варті поширення». З 2009 року в Україні організували близько 100 лекторіїв у понад 15 містах. Заходи TEDx менше зосереджені на науці, хоча вона й посідає серед тем важливе місце, і більше схиляються до мотиваційних історій успіху та проектів із сильною соціальною складовою. Серед українських доповідачів колишній міністр економічного розвитку Павло Шеремета, історик Ярослав Грицак, телеведуча Яніна Соколова, Уляна Супрун, адвокат сімей «Небесної сотні» Євгенія Закревська.


«Якось, організовуючи TEDx, я подумала, що треба зробити конференцію тільки з науковцями. Так з’явився мій колишній проект Brain&Ukraine,», — розповідає Олена Скирта, яка разом із Анною Орєховою заснувала організацію INSCIENCE, що вже понад два роки популяризує науку, а також поєднує її з бізнесом. Торік вони провели найбільшу в Україні науково-популярну конференцію, на якій виступали спікери з NASA, Mars Society, польського Центру науки «Коперник» і в межах якої відбулася виставка наукомістких стартапів і винаходів.

 

До edutainment належать лекторії, шоу з освітнім підтекстом, інтерактивні виставки. У цьому сенсі Україна розвивається відповідно до світових тенденцій, а попит на інтелектуальне дозвілля зростатиме, як і пропозиція нових науково-популярних форматів


«Ще до конференції ми започаткували регулярні заходи Science&Wine, де науковці під келих вина розповідають про близькі нам речі: креативність, інтелект, кохання. Проводили їх у Головній обсерваторії НАНУ, поєднуючи з екскурсіями та розгляданням нічного неба в телескоп. Потім базувалися в арт-просторах Closer та IZONE», — продовжує Олена Скирта.


За словами Анни Орєхової, найвеселіші події INSCIENCE — наукові вечірки в музеях Science After Dark. «Розумні вечірки розпочинаються після закриття музеїв і тривають до опівночі. Ми робимо їх разом із нашими друзями з науково-популярного журналу «Куншт». Готуємо яскраві лекції разом із українськими вченими, створюємо тематичні квести й навіть пишемо пісні про науку. Все це під вино, коктейлі й звуки діджейського сету. На Science After Dark люди приходять компаніями, сподіваючись зустріти там друзів, веселитися всю ніч і дізнатися купу цікавого про себе та довколишній світ».


Із жовтня цього року співзасновниці проекту запустили лекторій для підлітків SCIENCE TEEN PLATFORM, під який виграли грант Міжнародного Вишеградського фонду. Як розповідає Анна Орєхова, це піврічна безплатна програма для дітей 13–17 років, де українські та європейські вчені читають інтерактивні лекції й проводять воркшопи з трьох тем: космос, людина і довкілля. «Діти створюють комети, майже як справжні, обговорюють книжки Стівена Гокінґа й складають план дій боротьби з глобальними змінами клімату. У квітні 2020-го маємо намір провести великий науковий фестиваль для дітей, де вони зможуть поспілкуватися з нашими та іноземними вченими, дізнатися, як функціонує наука в Україні та світі. Наша мета — зробити науку невід’ємною складовою життя підлітків незалежно від того шляху, який вони оберуть у майбутньому».
За словами організаторок, робити комерційний наукпоп-проект в Україні — це шукати фінансування в режимі 24/7. Такі події, як велика конференція, Science&Wine та Science After Dark, окупаються завдяки продажу квитків і спонсорам. Безплатні проекти на кшталт лекторію для підлітків проводяться на гранти й спонсорські кошти. «Ми бачимо, що бізнес дедалі більше цікавиться наукою, хоче розповідати про себе новій аудиторії у зв’язці з наукою, — коментує Анна Орєхова. — Таким чином він може дати більше користі людям і створити імідж розумного бренда».

 

Читайте також: Великий стрибок 2.0

 

Хронометраж має значення


Конференції TED також були натхненням для іншого українського проекту — 15×4 Talks. У назві зашифрований формат лекторіїв — чотири лекції по 15 хвилин. Як зазначають організатори, мета 15×4 — популяризувати саму ідею популяризації науки. А завдання 15-хвилинної лекції — дати глядачам необхідний мінімум знань щодо наукової проблеми й заохотити їх дізнатися самотужки більше, розповівши, до яких джерел інформації звертатися. Проект є прикладом самоорганізації: кожен осередок 15×4 проводить репетиції, на яких молоді науковці вчаться виступати з лекціями й сприймати критику від інших учасників спільноти. За правилами, на репетиції необхідно виступити хоча б двічі. Це стосується й досвідчених лекторів. Зйомка заходів, монтаж лекцій, реклама — усе відбувається силами волонтерів. Наприклад, організатори з Хмельницького домовилися з місцевим телеканалом, який знімає заходи й показує в ефірі, а спільнота 15×4 отримує якісний матеріал для свого YouTube-каналу. На сьогодні в нього близько 70 тис. підписників, а найпопулярніші лекції набирають сотні тисяч переглядів.


«Я читав науково-популярні лекції і втомився займатися підготовкою. Тому вирішив зібрати інших ентузіастів і проводити один захід на чотирьох — так легше організовувати, — розповідає засновник 15×4 Talks харків’янин Олександр Гапак. — У серпні 2015 року ми провели перший лекторій у Харкові, а через кілька місяців поїхали до Києва, потім до Львова. На наші рядові заходи приходить по дві сотні глядачів, і завжди є проблема з майданчиком. Наразі в Харкові ми базуємося в Національному університеті імені Каразіна, до того виступали в Інституті монокристалів».
«Перший наш захід пройшов у Києві наприкінці жовтня 2015-го, — коментує засновниця київського осередку 15×4 Олександра Малевич. — Готувалися ми з місяць, поки знайшли локацію, лекторів, оператора та морально налаштувалися на старт. Наприклад, із п’яти локацій лише одна готова безплатно надавати приміщення, бо проект некомерційний, і то не з першого разу. Звичайно, на старті доводилося платити за оренду, оператора, мерч — усе власним коштом, бо брати гроші з глядачів суперечить філософії нашого проекту. Потім, коли проект 15×4 вже розкрутився, нас стали запрошувати різні локації, знайшлися волонтери, які фільмували та монтували лекції. На івентах у нас завжди був «биток» — щоб потрапити всередину, навіть черги стояли, тож доводилося постійно шукати нове місце, більше за розмірами. Ми хотіли зацікавити людей наукою, у нас це вийшло. На момент, коли я відкривала 15×4 в Києві, тут не було жодного регулярного безплатного лекторію. Ми розповідали людям цікавинки, після яких вони приходили додому й ґуґлили, що таке термоядерний синтез і як логічні помилки впливають на якість життя. До того ж це був такий собі терапевтичний проект для молодих учених. Місце, де можна розповісти аудиторії про свою роботу й відчути, що вона цікава суспільству й що в ній є сенс. Загалом після кількох років такої діяльності можна сказати, що ми допомогли багатьом молодим лекторам стати на ноги, потренувати свої навички й знайти однодумців, а глядачам — здобути нові, не абстракті, а досить живі знання».

 

Science After Dark. В Національному музеї медицини


Окрім України осередки 15×4 є в Німеччині, Естонії, Італії, Росії, Ізраїлі. Дотримуючись правил спільноти, таких як безплатний вхід для глядачів, відсутність комерційних або політичних спонсорів, науковий контент, обов’язкові репетиції, будь-хто може започаткувати осередок у своєму місті. Також 15×4 Talks проводить щорічний фестиваль у замку Отроків на Хмельниччині: кілька днів науково-популярних лекцій, воркшопів, дебатів плюс лазерне шоу на День Незалежності.

 

Нобелівські розмови


З 2013-го в кількох містах України проходять Дні науки. Це масштабний лекторій, що проводиться двічі на рік в одні вихідні одночасно на кількох десятках майданчиків, серед яких науково-дослідні інститути, благодійні організації та навіть Київська обсерваторія. Серед лекторів студенти, аспіранти, науковці з українських НДІ. Як і 15×4, це волонтерський проект із безплатним входом для глядачів, без комерційних спонсорів. У 2019-му Дні науки отримали фінансування в межах громадського бюджету міста Києва. Один із лекторів доктор фізико-математичних наук Сергій Шарапов вважає популяризацію науки своїм обов’язком «безпосередньо показувати платникові податків, за що він платить». І зазначає, що на відміну від фахових конференцій до таких заходів довше й важче готуватися: аудиторія строката й непередбачувана, необхідно знаходити аналогії, знайомі глядачам із побутового досвіду, що потребує глибокого знання предмета.

 

Читайте також: Дмитро Якубовський: «Без темної матерії наш Всесвіт був би абсолютно іншим»


Лекторій Nobilitet висвітлює дослідження, за які присудили Нобелівські премії. «Започатковуючи Nobilitet, ми хотіли, і в нас це вийшло, об’єднати експертів із різних галузей, створити мультидисциплінарну спільноту, показати умовним фізикам, що й про літературу можна цікаво розповісти, а умовним літераторам — що хімія може бути простою і наочною», — коментує співзасновниця проекту Валерія Лошманова. Разом із кандидатом біологічних наук Ольгою Масловою вона три роки тому провела перший «нобелівський» лекторій. «Окрім великого заходу, що передує врученню премій Нобелівським комітетом, ми проводимо окремі лекції на теми, які свого часу були відзначені в Стокгольмі. Наприклад, майстер-клас із поведінкової економіки з кандидатом економічних наук Бенедиктом Геррманом або лекцію про відкриття ДНК із генетиком Олександром Колядою».
За словами Ольги Маслової, особливість тематики лекторію створює труднощі в організації. «Нобеліатів оголошують у жовтні, а премії вручають 10 грудня. Відповідно часу на підготовку в нас щонайбільше два місяці. Ми не можемо розпочати безпосередню роботу з експертами, — пошук, перевірку їхніх компетенцій, — не знаючи, за що вручено премію саме цього року. Важче знайти й спонсорів, адже кожна компанія хоче підтримати популяризацію саме тієї тематики, до якої має стосунок, а ми ці тематики назвати заздалегідь не можемо. Водночас у великих гравців свої особливості бюджетування, мало хто може отак посеред осені виділити кошти на захід, що відбудеться в грудні».


Ще один проект за участю Маслової та Лошманової — Science Night Show. Формат «вечірнього шоу» з Майклом Щуром та Ярославою Кравченко, ведучими популярної передачі «Телебачення Торонто», які ставлять каверзні запитання науковцям, а ті з гумором відповідають. Поки що в Києві відбувся один такий захід, який зібрав повний зал глядачів.


На Заході описані вище формати називають edutainment — освіта через розваги. Концепція, згідно з якою люди здобувають знання й навички в невимушеній, розважальній формі. До edutainment належать лекторії, всілякі шоу з освітнім підтекстом, інтерактивні виставки, майстер-класи. У цьому сенсі Україна розвивається відповідно до світових тенденцій, а попит на інтелектуальне дозвілля зростатиме, як і пропозиція нових науково-популярних форматів. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.