Наука

  ▪   Катерина Койдан

Кремнієва долина проти кліматичних змін

Фото: REUTERS
Підприємства-лідери у сфері технологій мають ресурси для боротьби з кліматичними змінами, а співробітники через тиск на своє керівництво «допомагають» із мотивацією. Тож як саме компанії на кшталт Amazon чи Google протидіють кліматичним змінам?
Матеріал друкованого видання
№ 39 (619)
від 26 вересня

Нещодавно по всьому світу пройшли кліматичні марші. Доєдналися до цього руху й провідні технічні компанії разом зі своїми працівниками. Тисячі співробітників Amazon, Twitter, Google, Microsoft та Facebook вийшли на демонстрацію, очолювану 16-річною активісткою Ґретою Тунберґ. Участь лідерів зі сфери технологій у цьому страйку є природним продовженням серед працівників Кремнієвої долини громадської активності, яку вони демонструють упродовж останнього року. І якщо досі приводом для таких виступів були переважно внутрішні проблеми компаній, то кліматична тема фактично об’єднала їх усіх. Це важливо, оскільки працівники технічних гігантів є представниками привілейованої та помітної частини робочої сили. Вони здатні чинити доволі сильний тиск на своїх роботодавців, які володіють величезними ресурсами, а тому можуть мати істотний вплив на кліматичні зміни.


Напередодні маршу компанії Amazon та Google зробили заяви щодо своїх нових ініціатив, пов’язаних із довкіллям. Так, Джеф Безос від імені Amazon пообіцяв, що до 2024 року 80% потреб компанії в електриці забезпечуватиметься власними джерелами відновлюваної енергії, а до 2030-го компанія цілковито перейде на таку енергетику. Також до 2040-го технічний гігант планує вийти на нульовий рівень викидів вуглецю (ті викиди, яких неможливо уникнути, будуть компенсовані). Аби досягти цієї амбітної мети, компанія зобов’язується упродовж наступних 10 років придбати 100 тис. електричних вантажівок у компанії Rivian, в яку Amazon, власне, вже інвестував кілька сотень мільйонів доларів. Наостанок компанія обіцяє витратити $100 млн на відновлення та захист лісів, водно-болотних угідь та інших екосистем, які сприяють зменшенню викидів парникових газів.

 

Читайте також: Зміна клімату та українська перспектива


План бачиться доволі позитивним, але як це часто буває, реальні наслідки не завжди відповідають заявленим намірам. Так, Amazon не припиняє своїх контрактів із нафтогазовими компаніями щодо оптимізації видобутку вуглеводнів. Так само компанія і далі спонсорує молодь та аналітичні центри, які активно заперечують кліматичні зміни. За минулий рік рівень викидів вуглекислого газу від діяльності Amazon сягнув 44,4 млн т, що позиціонує компанію десь на 150–200 місце за обсягами викидів у світі. Такий значний рівень забруднення викликаний виробництвом електронних пристроїв Kindle та динаміків Echo, високим споживанням електроенергії центрами обробки даних, а також дуже активним використанням вантажівок і літаків, у тому числі для доставки товарів. Заявлене придбання 100 тис. електровантажівок могло б дещо виправити ситуацію, однак є сумніви, чи зможе постачальник, який ще не виготовив жодної автівки, досягти таких обсягів виробництва в найближчі роки.

 


Так само напередодні кліматичних маршів компанія Google оголосила про свій намір зробити «найбільшу корпоративну закупівлю відновлюваної енергії в історії». Мова йде про пакет із 18 нових угод на сонячну та вітряну енергію загальним обсягом 1600 мегават. Ці нові домовленості забезпечать компанії зростання сукупного портфеля відновлюваної енергії на 40%. Таким чином, загальна потужність за всіма чинними договорами на постачання енергії досягне 5500 мегават, що відповідає потужності мільйона сонячних дахів, або рівню річного електроспоживання такої країни, як Литва. Ці угоди також передбачають будівництво нової енергетичної інфраструктури на понад $2 млрд, у тому числі мільйонів сонячних панелей та сотень вітряних турбін, розміщених у Північній та Південній Америці, а також Європі.

 

Читайте також: Зміна клімату: нові можливості?


Перед цим роком Google ще заявив про свої наміри до 2022-го перейти на виключно перероблені матеріали у виробництві.


Як і в ситуації з Amazon, активісти та співробітники компанії цінують кроки, які робить компанія у сфері охорони довкілля, однак вимагають більшого, у тому числі досягти нульового рівня викидів до 2030-го, відмовитися від контрактів із нафтогазовими компаніями щодо активізації видобутку нафти й газу, а також вимагають не підтримувати фінансово лобістів та політиків, які не визнають необхідності протидіяти кліматичним змінам.


Отже, технологічні гіганти не ігнорують тему кліматичних змін, і під тиском суспільної думки (а може, і з власних переконань) проводять низку заходів для переходу на альтернативні джерела енергії та зменшення викидів парникових газів в атмосферу. Водночас вони й далі залишаються серед лідерів за рівнем викидів вуглекислого газу та нарощують потужності своїх центрів обробки даних. Наприклад, тренування тих самих алгоритмів штучного інтелекту вимагає дуже багато електроенергії. Так само техногіганти не поспішають відмовлятися від прибуткової співпраці з нафтогазовими компаніями. Тож ситуація бачиться так, що в Кремнієвій долині нібито й готові боротися з кліматичними змінами, але поки що не за рахунок утрати прибутків та конкурентних переваг. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.