Війна звинувачень

Президент і прем’єр-міністр у прямому ефірі обмінялися звинуваченнями у поглибленні економічної кризи. Тиждень намагається зрозуміти, де в них раціональне зерно, а де спроби маніпулювати громадською думкою
Матеріал друкованого видання
№ 5 (66)
від 6 лютого, 2009

 

ЗВИНУВАЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА:
 
Грошей не отримають військові, лікарі, вчителі
 
Загалом зарплати працівників бюджетної сфери є захищеною статтею бюджету і кошти на них, як і на пенсії, виділяються автоматично. До того ж у ситуації цілковитого паралічу надходжень від податків (що складно уявити) уряд має можливість фінансувати зарплати бюджетників за рахунок емісії НБУ. І це не обов’язково має спричинити інфляцію.
 
Зняти Стельмаха, щоб друкувати гроші на видаткову частину...
 
По-перше, пан Стельмах і без цього друкує гроші, наприклад, для рефінансування банків. За попередніми даними минулого року, НБУ провів рефінансування на 160 млрд грн, зокрема за кредитами «овернайт» (на ніч) 91 млрд грн. Це значно більше, ніж оголошений дефіцит бюджету 2009 року. По-друге, всі країни світу, які мають дефіцитний бюджет, покривають його або за рахунок запозичень на ринку, або за рахунок емісії. Пізніше Кабмін буде зобов’язаний повернути ці кошти НБУ. Зазвичай це робиться у періоди бюджетного профіциту – перевищення доходів над видатками.
 
Додаткова емісія призведе до інфляції...
 
Справді, необачна монетарна політика може призвести до сплеску інфляції. Проте необов’язково за рахунок емісії. Економіка країни постійно потребує грошей для здійснення усіх необхідних платежів між контрагентами (громадянами та юридичними особами). Кількість грошей залежить від швидкості їх обертання в економіці. Коли ціни зростають, а економіка сповільнюється, потреба в коштах зростає. Тож контрольована і спланована емісія може певною мірою сприяти подоланню економічної кризи, стабілізувати ціни і зайнятість, збалансувати фінансову систему країни. Головне, щоб друк грошей не перевищував реальних потреб економіки загалом.
 
Через брак фінансування свідомо руйнуються державні інституції...
 
Передусім потрібно звернути увагу на те, що президент не зазначає, які саме інституції руйнуються, тому перевірити це звинувачення неможливо. До того ж посилання на свідоме руйнування як комплекс спланованих і цілеспрямованих дій зовсім не доведене. На додаток не визначений розмір фінансування, якого потребують державні інституції. Будь-яка з них теоретично може поглинути для свого розвитку необмежений бюджет. Саме тому фінансування державних інституцій обмежується на рівні закону в усіх демократичних країнах світу. Наприклад, військові США з таким самим успіхом можуть поскаржитися на конгресменів, які регулярно скорочують апетити Пентагону. 
 
Фінансова система держави цілковито розбалансована...
 
Нобелівський лауреат з економіки Роберт К. Мертон визначає фінансову систему як сукупність ринків та інших інституцій, що використовуються для укладання фінансових угод, обміну активами і ризиками. Якщо зосередитися лише на державному бюджеті, то можна побачити ось що: дохідна і витратна частини бюджету-2009 на 10% і 5 % нижчі від зіставних (з урахуванням інфляції) планових показників бюджету-2008, який було перевиконано на 30 млрд грн, або 14%. Тож закладені в бюджет 2009 року цифри навряд чи можна назвати нереальними.
 
Уряд не зібрав половини зборів і податків до бюджету за січень...
 
Статистика по бюджету на момент заяви й досі не була оприлюднена, невідомі планові показники надходжень та їх реальне виконання. До того ж треба детально розібратися у причинах затримки надходжень. Можливо, ці кошти надійдуть до бюджету в наступні періоди у вигляді його не менш героїчного перевиконання.
 
 
ЗАЯВИ ТИМОШЕНКО:
 
Державний бюджет за січень перевиконано...
 
Та сама історія, що й із заявою про його невиконання: перевірити правдивість цього неможливо без оприлюднення статистики, яка в найкращому разі з’явиться у лютому з даними за січень. Та навіть якщо твердження прем’єра правдиві, статистичні дані лише за один місяць не убезпечують від провалів щодо надходжень до бюджету протягом року. Надійнішим макро­економічним показником економічних тенденцій є статистика щодо квартального виконання чи невиконання бюджету. Тому раніше ніж у квітні країна не дізнається про те, чи потрібен нам секвестр (скорочення) бюджету.
 
Ціни на газ для населення та теплокомуненерго залишаються на торішньому рівні...
 
Це означає лише те, що весь минулий рік ми платили за завищеними тарифами. Політичне маніпу­­лю­­ван­­ня тарифами то в один, то в інший бік якраз і свідчить про відсутність економічно обґрунтованих тарифів і цілковитий параліч Антимонопольного комітету. Саме він мав би контролювати ситуацію з тарифами. Єдиним економічним виправданням збереження знецінених інфляцією тарифів може бути різке підвищення продуктивності праці на підприємствах з видобування, транспортування та розподілу газу, підприємствах теплокомуненерго. В умовах спаду виробництва, навпаки, спостерігається зниження продуктивності праці.
 
Нафтогаз ритмічно постачає газ українським споживачам та в Європу, працює благополучно, вперше за багато років без жодних посередників і корупційних схем...
 
Насправді у цьому твердженні немає нічого нового. І раніше, за часів РосУкрЕнерго, ІТЕРА, ЄЕСУ та інших саме Нафтогаз ритмічно постачав газ на територію України. І тільки на папері цю героїчну роботу виконували посередники. А ще точніше, прокачування газу безпосередньо здійснює ДП «Укртрансгаз», якому і належать численні трубопроводи та компресорні станції. На місцевому рівні цими питаннями займаються облгази, частину з яких вже давно орендують комерційні структури. Вони і є тими самими посередниками.
 
Зарплати бюджетникам і пенсії виплачені й надалі виплачуватимуться вчасно і в повному обсязі...
 
На сайті Держкомстату зазначено, що заборгованість із зарплати в січні становила 1,1 млрд грн. Дані не містять розподілу на борги із зарплати в комерційному та бюджетному секторах. Тому перевірити твердження прем’єра неможливо. Слід лише зазначити, що, враховуючи практику комерційного сектору платити лише «мінімалку», реальні борги із зарплати можуть бути значно більшими. Також слід розрізняти «державних» і «комунальних» бюджетників. Першим платить уряд із бюджету держави. Другим – місцева влада зі своїх бюджетів. Однак у багатьох випадках із держбюджету передбачені трансфери або субвенції саме на додаткове фінансування медицини чи закладів освіти на місцевому рівні. Тому формально затримка трансферів чи субвенцій не проходить по статистиці як затримка зарплати бюджетникам, хоча насправді саме цим і є.

[1141]

 
Або миріться, або йдіть!
Сергій Гузь

 

Щоб вийти з економічної кризи, потрібно чітко визначитися з набором політичних інструментів, якими чинитиметься вплив на макроекономічну ситуацію в країні. Це нелегко зробити за нормальних умов і ще складніше за умов політичної війни.
 
Ющенко і Тимошенко заради власного політичного майбутнього мають припинити сварки й визначити необхідні заходи, терміни їх реалізації і персональних відповідальних в НБУ, уряді та інших організаціях. Відповісти суспільству, чи докладатимуть зусиль для припинення інфляції й чи готові заради цього змиритися з неминучим зростанням безробіття та зупинкою неефективних або неконкурентоспроможних підприємств. Або, навпаки, чи підтримають вітчизняного виробника, щоб зберегти зайнятість на нинішньому рівні. Для цього, можливо, доведеться збільшити витрати державного бюджету й змиритися з високою інфляцією. Якщо цього не станеться, країна і далі сповзатиме на дно економічної кризи. Щонайменше до президентських виборів. Альтернативою розумної раціональної поведінки є нинішня практика, коли одна частина виконавчої влади розгойдує човен, а інша замість того, щоб вживати невідкладних заходів, має захищатися.
 
Прикро визнавати, але сьогодні від ще більшої катастрофи нас рятує тіньовий ринок, на який державні інституції мають мінімальний вплив. У кінцевому підсумку, якщо політикум і надалі перебуватиме в стані війни, економіка, що на практиці складається з дій конкретних людей, зробить свій остаточний вибір. Керівники підприємств будуть змушені прив’язати розрахунки до стабільнішої валюти, наприклад, долара або євро. Підприємства знову масово перейдуть на облік у тіньовий сектор. Економіка виживе, проте ціна політичної безвідповідальності може виявитися занадто високою для кожного українця.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Теги