▪   Іван Нелюбченко

Україна поділилась енергетичною незалежністю

Росія сама вирішила взяти участь у «безперспективному» проекті
Матеріал друкованого видання
№ 45 (158)
від 5 листопада, 2010

Одна з декларацій прем’єр-міністра Росії Владіміра Путіна та його українського колеги Миколи Азарова – домовленості стосовно сланцевого газу. Згідно з прийнятим меморандумом український Кабмін та російська компанія ТНК-ВР проводитимуть роботи з розвідки та видобування газу щільних пісковиків у Донецькому регіоні. Власне, газ у щільних пісковиках – це і є сланцевий газ, який зараз спеціалісти з усього світу вважають одним із найперспективніших енергоносіїв.

Керівництво ТНК-ВР вже повідомило, що на першому етапі має намір інвестувати в проект до $50 млн. На ці кошти планують обладнати шість пробних свердловин для видобутку блакитного палива. За словами виконавчого директора ТНК-ВР Германа Хана, якщо перший тестовий етап буде успішним, компанія готова протягом наступних 25 років вкласти $1,5–2 млрд.

Ще у квітні цього року керівництво російського Газпрому заявляло, що видобуток газу зі сланцю – технологічно безперспективний проект. Проте зараз Путін особисто домігся меморандуму про участь Росії в цьому проекті. Ця зацікавленість росіян не є випадковою, адже успішний промисловий видобуток сланцевого газу надасть Україні енергетичну незалежність від Росії або хоча б диверсифікацію газових поставок.

Сланцевий газ нічим не відрізняється від звичайного. Важливо лише те, в який спосіб його видобувають. Традиційно газ викачують з великих порожнин, де він знаходиться під тиском. Сланцевий газ є в маленьких порожнинах сланцю: в них закачують воду та пісок, відповідно газ витискається на поверхню.

За останній рік у світі розгорнулася справжня «сланцева лихоманка». Вперше сланцевий газ розпочали видобувати в минулому столітті, однак у 2000-х роках в США технологія отримала друге життя. 1996 року в Штатах було видобуто лише 8,5 млрд м3 сланцевого газу, а вже 2008 року – майже в 7 разів більше – 57 млрд м3. Це близько 10% обсягу загального видобутку газу в країні. При цьому з’ясувалося, що видобуток може бути економічно привабливим: собівартість становить $106–247 за тис. м3, а це дешевше за імпортний газ. Показовим є те, що минулого року США посіли перше місце у світі за обсягами видобутого та проданого газу. За різними оцінками, в країні було видобуто 624–745 млрд м3 газу, тоді як у Росії – 582 млрд м3.

Ці дані не на жарт потішили уряди країн Європейського Союзу, яким давно набридла російська газова монополія. Адже вони побачили перспективу, як знизити свою залежність від російського газу та отримати дешевше паливо. Зокрема, розпочали підготовку до видобутку сланцевого газу Угорщина, Німеччина, Іспанія, Велика Британія, Швеція. Наприклад, шведський уряд разом із компанією Shell PLC почали 2009 року буріння свердловин для видобутку сланцевого газу. За прогнозами науковців, країні може вистачити цього палива на 10 років.

Проте найбільший потенціал має Польща. Згідно з оптимістичними прогнозами за рахунок великих сланцевих родовищ країна може збільшити загальні запаси газу для Європи на 47%. Польські запаси сланцевого газу оцінюють у 1,36 трлн м3. Частина цього великого родовища знаходиться на території України, зокрема в Карпатах. Загалом в Україні геологічні запаси сланцю становлять 520 млрд т. Лише в західних регіонах, за попередніми оцінками, є 14 родовищ сланцевого газу: п’ять – у Львівській області, шість – в Івано-Франківській, два – у Закарпатській, одне – у Чернівецькій. Якщо Польщі вдасться цей масштабний експеримент, то, ймовірно, видобуватиме сланцевий газ й Україна. На думку експертів, наша країна за рахунок сланцевого газу може на 80% забезпечити себе власним блакитним паливом.

Вочевидь, побоюючись хоча б часткової реалізації цих сценаріїв, Росія сама вирішила взяти участь у «безперспективному» проекті. Безперечно, уряд Миколи Азарова припускається серйозних помилок, допускаючи північного сусіда до цього стратегічного ринку. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.