▪   Роман Бойко

Жити стане веселіше…

Податковий кодекс максимально сприяє наповненню бюджету й кишень фіскалів. Зізнання інспектора
Матеріал друкованого видання
№ 46 (159)
від 12 листопада, 2010

На Податковому кодексі ос­­таннім часом уже ламалося стільки списів і висловлювалися такі суперечливі думки, аж острах бере. Багато говорили підприємці, не раз виступали політики й експерти. А ось думкою виконавців – тих самих підступних податкових інспекторів-ревізорів – поцікавитися якось не спромог­­лися. Що ж, спробуємо усунути цей недогляд. Податковий інспектор однієї з київських ДПІ розповів Тижню, чому такий Кодекс украй вигідний йому та його колегам.

«Навіть поверхове вивчення тексту Кодексу викликає почуття глибокого внутрішнього задоволення: нарешті вдалося позбутися багатьох перешкод та умовностей, що так заважали працювати останні років десять. Усі ці документи, прийняті в різний час різними органами, що вельми ускладнювати повноцінне проведення об’єктивних перевірок, на щастя, викинуть на смітник. Звісно, можна припустити, що новий Кодекс остаточно врегулює порядок проведення перевірок підприємств, установивши чіткий, зрозумілий і вичерпний перелік підстав. І платники зітхнуть із полегшенням, позбувшись страшних з огляду на свою непередбачуваність візитів інспекторів із будь-яких приводів, а то й узагалі без них.

Марні сподівання! Хоча проект ПК і містить перелік причин, на підставі яких можна призначити проведення позапланової документальної виїзної перевірки, але він такий широкий порівняно з попереднім... Одне слово, якщо раніше інколи доводилося виявляти фантазію, щоб бажання перевірити якесь підприємство підкріплювалося законними підставами, то з таким Податковим кодексом потреби в цьому не буде. Завжди можна послатися, наприклад, на «факти, виявлені під час перевірок інших платників, що свідчать про можливі порушення в роботі підприємства». Адже ніде не зазначено, що з цими фактами потрібно ознайомлювати того, кого перевіряють! Або – ще краще – вийти на нову перевірку, оскільки платник не згоден із результатами попередньої. Утім, до таких складних комбінацій можна й не вдаватися, а просто аргументувати тим, що представник підприємства десь колись комусь не видав податкової накладної або помилився в її оформленні. А коли й де – це відомо тільки інспекторові. Зате з’явилася додаткова підстава для проведення перевірки, і не прискіпаєшся.

Крім того, нарешті в законі буде закріплено можливість оперативних перевірок, щоправда, в Кодексі використовується поняття «контрольні». Але від зміни назви суть не міняється – інспектори отримають право будь-коли без попереджень та повідомлень відвідувати «місця фактичного ведення діяльності» й перевіряти... А ось що перевіряти – тут вибір великий: «порядок здійснення розрахункових операцій» і все супутнє. Причому якщо раніше ще доводилося хоч якось викручуватися, оскільки Закон України «Про податкову службу» передбачав лише два види перевірок: планову та позапланову, а оперативної з юридичного погляду не існувало, то тепер – жодних обмежень. Пригадується, приблизно так само вільно ревізори почувалися на початку славного шляху податкової служби, коли головою ДПАУ був Микола Янович Азаров. І ось, здається, ті часи повертаються: знову можна гуляти вулицями й, запримітивши підходящий магазин або ятку, на місці заповнити вже підписані та віддруковані направлення на перевірку й забігти на вогник до підприємців. Адже підстав та періодичності таких перевірок ПК не встановлює, а отже, все віддається на відкуп самим інспекторам.

Звісно, певні обмеження для оперативних перевірок законодавці передбачили. Приміром, порядок їх проведення та оформлення результатів має встановити Кабінет Міністрів. Але, враховуючи, ХТО нині його очолює, якось не віриться, що інтереси чесних і безкорисливих наповнювачів держбюджету – рядових інспекторів, а також їхніх мудрих керівників будуть хоч якось ущемлені постановами Кабміну.

Не варто оминати увагою і новації під час проведення навіть планових документальних перевірок. Здавалося б, тут уже не підкопаєшся – така перевірка має бути передбачена в якомусь заздалегідь складеному і затвердженому графіку, на те вона й планова. Але й тут хитрощі: завбачливі автори законопроекту прямо зазначили в Кодексі, що періодичність проведення планових документальних перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в їхній діяльності. А ось установлюватиме перелік ризиків, за якими підприємства поділятимуться на групи, а також порядок формування плану-графіка перевірок не хто інший, як сама ДПАУ. Тобто й тут можна сказати, що про наші інтереси керівництво не забуде й розроблені нормативні акти максимально сприятимуть активним перевіркам. До речі, громадськості про ці критерії та принципи розподілу підприємств за групами ризику знати не обов’язково – це службовий документ, тож боронь Боже, щоб він став відомий підприємцям.

Також слід зазначити, що відтепер єдиною підставою для недопуску інспекторів є відсутність направлення або його неправильне оформлення. І все – інших законних підстав не передбачено! Ліквідовано й таку набридливу та навіть шкідливу для нашого брата річ, як журнал реєстрації перевірок. Тепер ревізорам не доведеться скрупульозно фіксувати свої візити на підприємства. Окремо хочеться подякувати законодавцям за максимально спрощену процедуру оформлення перевірок. Представники платника податків мають розписатися на направленні, та якщо вони не бажають цього робити – жодних проблем! Інспектори складають акт про відмову від підпису за формою, встановленою ДПАУ, і вже можна братися за перевірку. Якщо ж бізнесмени не хочуть допускати ревізорів, попри наявність правильно оформлених направлень, тим гірше для них. На місці складається акт про недопуск до перевірки, що є підставою для звернення до суду з проханням зупинити операції на рахунках норовливого платника. І приводом не тільки для подачі позову.

Тепер платник не має права відмовити інспекторові в наданні будь-яких документів, оскільки вони містять конфіденційну інформацію або комерційну таємницю. З Податковим кодексом це вже нікого не хвилюватиме – якщо документи потрібні ревізорові, підприємець зобов’язаний їх надати. Якщо ж бізнесмен усе-таки відмовиться це зробити, можна негайно скласти відповідний акт з усіма неприємними для нього наслідками.

До речі, добрі новини для рядових перевіряльників лише спрощенням паперової тяганини не вичерпуються. Відтепер підприємці зобов’язані не тільки надавати всі потрібні інспекторам документи, пояснення і роз’яснення, а й... на першу вимогу допускати їх до огляду «приміщень та територій, що використовуються для отримання прибутку»! Ось так – не більше й не менше. Тобто якщо раніше нам доводилося часто вірити на слово, що «в цій комірчині нічого немає», або запрошувати з собою на перевірку податкових міліціонерів, то тепер... «Відчиніть, покажіть, поясніть!» І відмовити платник не може, бо зобов’я­­заний виконувати законні вимоги податківців і не має права перешкоджати його роботі, зокрема й заважаючи пройти у всі приміщення (ну гаразд, окрім житла), що використовуються «для отримання доходів». Щоправда, точний порядок проведення таких оглядів ще не встановлений – його має розробити Кабмін. Але уряд, найімовірніше, піде на максимальне спро­­щення цієї процедури, адже, врешті-решт, від цього залежить наповнення бюджету. А якщо бізнесмен заперечує і не пускає... Алгоритм відомий: акт про недопуск, і неважливо, згоден підприємець чи ні, – обійдуться й без його підпису.

А цей акт може стати підставою для адміністративного арешту майна платника, тим більше що згадану процедуру теж максимально спрощено. Наприклад, відмова від проведення перевірки або недопуск працівників ДПІ – уже цілком вагомий привід для того, щоб арештувати власність норовливого підприємця. І нехай офіційно строк арешту невеликий – лише три дні, ми можемо його продовжити. Достатньо звернутися до суду й попросити служителя Феміди не поспішати з розглядом справи – строк арешту автоматично пролонгується до ухвалення судом остаточного рішення. А що таке остаточне рішення, не вказано, адже є ще апеляція, касація... Тобто фактично можна арештувати майно незговірливого підприємця надовго. Доки не почне лояльніше ставитися до податкової служби та її нелегкої праці – наповнення держбюджету.

Тож, панове підприємці, не знаю, як вам, а нам жити стане краще, жити стане веселіше. Одізвуться вовкові овечі сліз­­ки – за всі нервування, які найграмотніші з вас влаштовували інспекторам, постійно вимагаючи надати документи, сумніваючись у законності перевірки, посилаючись на всілякі закони й постанови. Тепер усе буде інакше: не хочеш, щоб тебе перевіряли, то й не треба – тобі ж гірше. Чекайте в гості!»