▪   Іван Нелюбченко

Номер зайнятий

ФДМУ приватизуватиме Укртелеком на умовах, які залишили поза конкурсом усіх потенційних претендентів, окрім SCM Ріната Ахметова та російської АФК «Система»
Матеріал друкованого видання
№ 43 (156)
від 22 жовтня, 2010

Фонд держмайна України виставив на продаж один з найскандальніших об’єктів приватизації – ВАТ «Укртелеком». Уже 12 років поспіль лобісти ламають списи об умови приватизації цього підприємства й нарешті, як-то кажуть, питання вирішено. На 28 гру­дня 2010 року заплановано аукціон, за результатами якого ліцитатор іменем України оголосить нового власника 92,8% акцій телекомунікаційного гіганта. Про це вже можна казати як про доконаний факт, адже проінформовані джерела в ФДМУ свідчать, що політичне рішення щодо продажу Укртелекому прийнято та узгоджено керівниками держави та, попри галас опозиції, оскарженню не підлягатиме. Інтрига лише в тому, кому саме та за скільки уряд продасть підприємство? Але навіть у цьому питанні є певна ясність. ФДМУ визначив стартову ціну 92,8% акцій Укр­телекому на рівні 10,5 млрд грн, а умови приватизації ВАТ сформулював так, що більшість потенційних інвесторів лишилися, як-то кажуть, поза грою. З огляду на це можна буде вважати досягненням підняття ціни на аукціоні до 11 млрд грн.   

Вхід заборонено

ФДМУ не допустив до конкурсу компанії з опосередкованою чи прямою державною часткою понад 25% (як вітчизняні, так і іноземні). Топ-менеджери російсь­­кого «Связьтелекома», підконт­­рольного йому «Ростеле­­ко­­ма», французького France Telecom, норвезького Telenor, шведського TeliaSonera і німецького Deutsche Telekom та решти компаній, яких цікавила купівля Укртелекому, можуть розслабитися. Донедав­на  обмеження щодо участі в приватизаційних конкурсах компаній з часткою держави понад 25% поширювалося тільки на резидентів і в цьому була певна логіка, яка унеможливлювала купівлю державних підприємств державними. Буквально в червні 2010-го ФДМУ продав Луганськтепловоз нерезиденту – Брянському машинобудівному заводу, блокуючий пакет якого опосередковано належить державній Російській залізниці. У жовтні голова ФДМУ Олександр Рябченко прокоментував несподіване застосування обмежувальної норми закону про приватизацію так: «Були дискусії щодо того, чи стосується це лише України, чи всіх країн. Але відповідно до закону про іноземні інвестиції у нас рівність між вітчизняними та іноземними інвесторами, отже, це обмеження стосується всіх». Ось так просто і зі смаком з конкурсної дистанції зняли більшість претендентів (що не може не позначитися на ціні Укртелекому) та ще й про «рівність між… інвесторами» подбали. Це пояснення потрібно запам’ятати, оскільки на ще один ласий об’єкт – Одеський припортовий завод – претендує російський холдинг «Сибур», що опосередковано належить дер­­жавному Газпрому. Цілком можливо, що коли продаватимуть ОПЗ, офіційна інтерпретація застосування обмежувальної норми буде протилежною теперішній.  

Так чи інакше, а за Укртелеком змагатимуться лише приватні інвестори. При цьому (на хвилинку!) покупець буде зобо­в’язаний забезпечити «про­вадження діяльності, по­в’язаної з державною таємницею, сприяння функціонуванню державної системи урядового зв’язку та режимно-секретного органу, збереження та обліку носіїв секретної інформації». Якщо сказати просто, комерційні структури (зокрема, іноземні) допускаються до спеціальних каналів зв’язку, які за роки підготовки Укртелекому до приватизації так і не спромоглися вивести з його балансу. Просто часу не було – заважало виведення інших активів.  
 
Гра в монополію

Ще одна вимога до конкурсантів – їхній дохід від послуг зв’яз­ку не має перевищувати 25% доходів загального ринку. Пояснимо: Фонд держмайна має на увазі не лише ринок фіксованого зв’язку, а ще й мобільного. Себто топ-менед­жери найбільшого мобільного оператора країни «Київстар» (за даними Держкомстату, має 26,8% доходів ринку) теж можуть відпочивати. Компанію знято з дистанції. Олександр Рябченко пояснив, що таку вимогу до претендентів на­в’язало Мінтранс­­­зв’язку. Логіка така: якщо покупець з часткою понад 25% на ринку зв’язку, приєднає свою компанію до Укртелекому, то стане монополістом. Проте це тлумачення взагалі не витримує жодної критики, адже послуги з мобільного та фіксованого зв’язку – це різні ринки. Причому Укртелеком, що обслуговує 10 млн абонентів, був, є і надалі буде монополістом на ринку фіксованого зв’язку, хоч би хто придбав компанію.

Претендентів, які можуть скористатися офіційними конкурсними умовами, названо. Екс-голова ФДМУ Олександр Бондар вважає, що преференції отримали SCM Ріната Ахметова та російська АФК «Система» (не виключено, що саме її інтереси просуває керівництво Адміністрації президента). Невідо­мо, чи конкуруватимуть претенденти на Укртелеком, чи якось домовляться… Аналітик ІК «Драгон Капітал» Таїсія Шепетко констатує тільки, що і SCM, і АФК «Система» не приховували зацікавленості в приватизації об’єкту. Експерт стверджує, що поміж учасників аукціону потенційно могла би бути ще й російська Altimo (яка опосередковано володіє частками українських операторів «Київстар» та «Білайн»), проте нещодавно вона відмовилася подавати заявку.

Шкура ведмедя

Малоймовірно, що конкурс з приватизації Укртелекому хтось заблокує. Принаймні кошти від продажу підприємства вже розподілено – за словами голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, надходження від приватизації спрямують на погашення заборгованості з ПДВ перед експортерами та латання бюджетних дірок. Вельми показово, що голова АП дозволяє собі робити заяви з позиції прем’єра, адже бюджетні надходження від приватизації Укртелекому «пилитимуть» вже в 2011-му, починаючи з лютого. До цього часу відставка Миколи Азарова, про яку багато говорять останнім часом, може стати реальністю.

Користувачам послуг Укр­телекому його приватизація обернеться збільшенням тарифів на  стаціонарний телефонний зв’язок та інтернет-пос­луги. Про це, зокрема, заявив екс-голова ФДМУ Володимир Лановий, за інформацією якого перед інвестором поставлене завдання вивести Укртелеком на прибуток протягом трьох років. Нагадаємо, що збиткову діяльність підприємства в 2008–2009 рр.   його керівництво пояснює наданням економічно невиправданих послуг мешканцям сіл та інших дрібних населених пунктів.[2150][2151]

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.