▪   Олександр Михельсон

«Йолка» як інструмент режиму

Наметове містечко підприємців на майдані Незалежності ліквідували вкрай оперативно
Матеріал друкованого видання
№ 50 (163)
від 10 грудня, 2010

Фактично ліквідували одразу після того, як Верховна Рада ухвалила «пом’якшувальні» поправки до скандального Податкового кодексу.

О пів на п’яту ранку міліція у формі оточила Майдан, а міліція, перевдягнена в «комунальників», знесла намети. Далі був ранок і були дві прес-конференції активістів містечка. На одній повідомили, що Майдан своїх цілей добився, на іншій – що все тільки починається («є у революції початок…») і що ми ще побачимо нові протести. Наразі його призначили на День Злуки 22 січня.

Формально продовжувати мітинг сенсу вже справді не було. Поправки, яких вимагали підприємці, прий­няті – то що ж вам іще? Вочевидь, під цим «іще» частина мітингувальників мали на увазі політичні вимоги, які Майдан-2010, нагадаємо, теж висував.

При цьому цілком очевидно, що виконувати їх ніхто не збирався в принципі. Ну, справді, не можна ж вірити, що влада пішла б на парламентські вибори в березні 2011 року, коли вже ухвалено рішення проводити їх восени 2012-го. А тим більше на відставку уряду. Проте, якби влада так не побоювалася розвитку наметового містечка в постійний агітпункт опозиції, вона не погодилася б і на поступки щодо Податкового кодексу. У своєму прагненні будь-що уникнути «політизації» громадського протесту влада вчинила цілком для себе традиційно: знесла все «в зародку» і незграбно взялася виправдовуватися за власні дії. Тож із повідомлень принаймні найбільших телеканалів (вони ж – найрейтинговіші) навіть не можна було зрозуміти, чим, власне, зумовлена ліквідація містечка: рішенням суду, яке набрало чинності ще минулого місяця? Чи потребою терміново, о пів на п’яту ранку 3 грудня, встановити на Майдані головну новорічну «йолку» (як висловився президент)?   

Понад те, з приводу пошкодження під час установки наметів тротуарної плитки порушено кримінальну справу. В її рамках до УБОЗу регулярно викликають активістів наметового містечка. Причому ставлять цікаві запитання. Наприклад, у керівника київського осередку ВО «Свобода» Андрія Мохника, за його ж словами, слідчий вимагав списки адрес та контактів усіх поголівно столичних свободівців. А директора Інституту «Республіка» Володимира Чемериса – відомого діяча лівого спрямування, теоретика й практика мирних протестних зібрань – на такому самому допиті розпитували про діяльність його інституту.

Ось тут усе й криється. Візьмемо на себе сміливість припустити: ті, хто звичайну справу, яка в цивілізованих країнах вирішується зверненням до суду про відшкодування збитків, додумалися перетворити на кримінальну, сидять зовсім не в міліцейських кабінетах. І їхня мета – не відшкодування  міському бюджетові завданих втрат. (До речі, допитані в УБОЗі активісти запевняють, що в матеріалах слідства фігурує цифра 40 тис. грн щодня – забагато як для платні за роботу комунальників, зате якраз достатньо для порушення криміналької справи про пошкодження муніципального майна в особливо великих розмірах…)

У цьому сенсі дуже цікаво, що влада придумає до 22 січня. Один варіант, до речі, можу порадити вже сьогодні: на Майдані з нагоди річниці Злуки треба влаштувати велике свято. За участю президента й решти керманичів. По-перше, це дозволить прий­няти ще одне рішення суду, яке вже заздалегідь обмежить права на «майданну» акцію опозиції. А по-друге, матиме велике просвітницьке значення для вищого керівництва держави…

Якщо, звісно, до того часу встигнуть зняти новорічну «йолку», чи як там це дерево називається.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.