▪   Богдана Костюк

Румунська рулетка

Після ухвалення нової редакції закону про громадянство Румунія поновила «паспортну війну» проти України

Одещину, точніше, частину області – Бессарабію – охопила «паспортна лихоманка». Населення бессарабських сіл і містечок, згідно з новим законом Румунії про громадянство та державній програмі підтримки румунської діаспори, може претендувати на отримання румунських паспортів… Адже після приходу до парламенту Румунії (вибори 2009 р.) правих політичних партій, теза про відродження «Великої Румунії» лунає з вуст представників офіційного Бухаресту доволі часто. І громадяни України, які мешкають на «історичних румунських землях», до яких румунські радикали відносять Буковину і Бессарабію, мають право на паспорт громадянина Румунії. Щоправда, для цього потрібно продемонструвати наявність документів, що самі вони або їхні родичі проживали (проживають) на цих землях, «відрізаних від Румунії після розподілу Європи за наслідками Другої світової війни» (про це ідеться у Держпрограмі підтримки румунської діаспори). Власне, мені довелось на власні очі побачити з десяток бессарабських українців у черзі до Консульства Румунії: за їхніми словами, виходити з громадянства України вони не збираються, але ж паспорт держави – члена НАТО та ЄС дозволяє фактично без перешкод перебувати в Євросоюзі, відповідно – знайти там легальну працю, підтримати родину, яка залишилась в Україні. НЕ у «індустріальній Україні», не у великому промисловому центрі, не в Одесі чи Києві – а у маленькому провінційному містечку, де давно закрито місто утворююче підприємство, або у селі, де немає постійної роботи…

«Саме економічна криза, соціальна невлаштованість, низька якість життя у провінції змушує пересічних українців користатись не дуже то дружнім кроком Румунії і хитрувати з паспортами, точніше – з громадянством», - стверджує керівник школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Ростислав Павленко. За його словами, саме матеріальне, а не національне чи духовне змушує людей шукати долі в економічно розвинених державах: «Для тих людей з Буковини і Бессарабії, хто використовує румунський паспорт, сама Румунія аж ніяк не є «раєм земним» - ні, для них це транзитна станція до ринку праці ЄС… А от для самої Румунії така «паспортна політика» - це можливість «вгризтися» в ті території України, які колись їй належали, на яких досі проживають етнічні румуни та етнічні молдовани, яких румунські праві називають румунами, і закликають Молдову визнати частиною Румунії». До речі, варто нагадати, що Бессарабія уперше згадується у літописних джерелах у Х столітті як територія, що входила до складу Київської Русі. Пізніше Бессарабія стала частиною Галицько-Волинського князівства, з ХІУ ст.. – Молдови. 1918 – 1940 рр., Бессарабія опинилась у складі Румунії. І саме цей історичний (чи то історико-геополітичний) факт дозволяє сучасним радикалам у Бухаресті провадити свою «паспортну політику».

Міністерство закордонних справ та Служба безпеки України вважають ці дії Румунії не дружніми щодо України і не відповідними положенням міжнародного права. Як зазначив керівник департаменту інформації – речник міністра закордонних справ України Олег Волошин, «За Конституцією України, мешканець нашої держави може мати лише одне громадянство – українське. Або ж – громадянство іншої країни, оскільки норма про подвійне громадянство у Конституції та чинному законодавстві України відсутня. З цієї позиції ми виходимо у наших стосунках з усіма без винятку країнами: це стосується як Румунії, так і будь-якої іншої держави теж. На жаль, ця «паспортна» проблема в українсько-румунських взаєминах не нова, ми жорстко критикували і критикуємо дії Румунії і, до речі, офіційний Бухарест отримав негативну реакцію на ці «проекти» з боку міжнародної спільноти. Але після ухвалення нових редакцій закону про громадянство, Румунія поновила практику видачі паспортів громадян Румунії іноземцям, і то не лише в Україні». У прес-службі СБУ я отримала відповідь, що наші спецслужби «відстежують ситуацію», і що Румунія подібну практику впроваджує не тільки в Україні, а й в Угорщині. А про Молдову годі й казати: близько двохсот тисяч мешканців цієї країни отримали румунське громадянство, а ще понад півмільйона молдован очікує на його отримання за спрощеною процедурою. «Кожен молдаванин, який має хоча б одного з прабатьків – громадянина Румунії (довоєнної чи повоєнної) може претендувати на румунське громадянство без співбесіди у консульській установі, яка би мала виявити рівень знань претендента румунської мови та історії», - розповідає кишинівський журналіст Андрій Сорокін.

Для українських ЗМІ українсько-румунські проблеми – не новина. Чорноморський шельф та епопея довкола острова Зміїний. Регулярні звинувачення румунської сторони на адресу України щодо лінії кордону по Дунаю, щодо екологічного забруднення гирла Дунаю, ба навіть щодо траєкторії проходу нового судноплавного каналу уже не викликають ані подиву, ні роздратування. У кожного свій бізнес-інтерес, так би мовити. Кожен своє захищає і до свого ще чогось отримати не проти, бо ж так часто між сусідами трапляється. Але чи не є ці всі «довкола дунайські» перипетії чудовим камуфляжем, відволіканням уваги і української, і міжнародної спільноти від того ж «паспортного проекту», від факту, що кожен паспорт громадянина Румунії, виданий в Україні, збільшує кількість громадян Румунії у сусідній з нею державі? І відповідно – збільшує ризик, що раніше чи пізніше, але правим радикалам у Бухаресті спаде на думку «захистити румунське населення» України? Між іншим, цю тезу і відповідну програму успішно ухвалили в іншій сусідній з Україною державі – Росії: тільки там Державна Дума пропонує захищати російськомовне населення, яке мешкає на українських територіях (при тому, що на одній з територій – в Кримській автономії – знайдеться і чимало громадян РФ, які козиряють паспортами і Росії, і України). Але експансіоністська сутність подібних проектів, програм і бізнес-планів від цього не змінюється. Як зауважує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Волович, «українські власті незабаром можуть зітнутися з серйозною проблемою: міжнародне право дозволяє захищати громадян своєї країни, які перебувають на території інших країн. Влаштувати переможну провокацію росіянам у Криму не складно. А румунам буде доволі легко маніпулювати думкою ООН чи ОБСЄ, маючи списки громадян Румунії, які мешкають в Україні…». Є надія, що Румунія – член ЄС і НАТО – не вдаватиметься до радикальних дій, та навряд чи офіційний Київ готовий і до політичної протидії, ба навіть протистояння з Бухарестом. Адже російські «паспортні столи» у Криму закрити не вдалось, а тепер навряд чи хто і ризикне про це нагадувати: українсько-російські стосунки з кожним днем поглиблюються і поширюються…

А допоки СБУ і МЗС «відстежують ситуацію», паспортизація українців з боку і Румунії, і Росії триває. А на парламентських виборах в Угорщині перемогу здобули праві, які серед виборчих обіцянок пропонували змінити закон про громадянство і підтримати закордонних угорців (агов, Закарпаття!). Чи втримається Україна?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.