▪   Дмитро Губенко

Кінець ери Ґутенберґа

ФОТО: АР
Видавнича справа світу стоїть на порозі великих змін, зумовлених зростанням популярності електронних книжок
Матеріал друкованого видання
№ 8 (121)
від 26 лютого, 2010

Інтернет і технологічні новинки докорінно змінюють цілі галузі. Індустрія звукозапису в розпачі: компакт-дис­­ки із записами музичних альбомів відходять у минуле – меломани тепер купують пісні в інтернеті поштучно (або ж узагалі безоплатно закачують їх піратським способом). З тієї самої причини зменшується продаж DVD-дисків, що на початку 2000-х забезпечував голлівудським студіям левову частку прибутків. Гарячково шукають нову бізнес-модель газети й журнали, яких інтернет позбавив значної частини читачів та рекламних надходжень.

Однак ще донедавна здавалося, що книжка – одна з найконсервативніших технологій люд­­ства, яка принципово не змінилася з часів першодрукаря Ґутенберґа, – має імунітет від циф­­­рових змін. Перші пристрої для читання електронних книжок (ридери) з’явилися ще наприкінці 1990-х, невдовзі після mp3-плеєрів, але так і не привели до революції у видавничій справі. Довгий час ридери залишалися вузьконішевим продуктом, проте новий планшетний комп’ютер iPad від компанії Apple обіцяє великі зміни на книжковому ринку. Пристрої візіонера Стіва Джобса iPod та iPhone вже змінили наше уявлення про цифрову музику і смартфони. Та чи вдасться йому привчити людство читати книж­ки у цифровому форматі?

Електронний папір

Можна сказати точно, що прихід Apple пожвавить конкуренцію поміж виробників ридерів. Дотепер домінувала компанія – ветеран електронної комерції Amazon, що почала просувати свій Kindle ще 2007 року й зараз контролює, за різними даними, від 60% до 80% ринку. Цей успіх мав дві причини. По-перше, Amazon у своїй інтернет-крам­­ниці пропонував широкий вибір книжок у цифровому форматі для скачування. А по-друге, щоб закачати книжку, Kindle навіть не треба було приєднувати до комп’ютера, пристрій мав вбудований модем для бездротового інтернету.

Та все ж, як і майже всі подібні пристрої, Kindle має монохромний екран, що не дозволяє відтворювати відео. Приблизно 90% моделей ридерів використовують технологію E Ink (електронне чорнило): поміщені у прозору рідину позитивно заряджені білі частинки та негативно заряджені чорні випливають на поверхню екрана і створюють зображення на ньому відповідно до поля, заданого електродами. Такий текст легко читати навіть удень, в умовах яскравого світла. Головною перевагою електронного чорнила є його енергоефективність, адже напруга потрібна тільки для зміни зображення. 

Розробники вже презентували кілька нових видів екранів, що дають змогу відтворювати колір та відео, проте явним фаворитом є вже знайомі споживачам рідкокристалічні екрани. За останні роки вони стали значно тоншими та енергоощаднішими, а деякі новітні моделі навіть не потребують підсвітлення. Саме рідкокристалічний екран лежить в основі iPad, який хоч і є багатофункціональним пристроєм, але, на думку Apple, використовуватиметься переважно як ридер і гральний пристрій. Великі надії на нього покладають й американські видавці газет та журналів, які сподіваються, що споживач погодиться платити за доступ до їхньої продукції через новий пристрій.

Битва за контент

На ринку ридерів спостерігається справжня штовханина: між собою конкурують вузькопрофільні компанії-виробники (як-от Bo­ok­­e­­­­en), широкопрофільні концерни (наприклад, Sony чи Samsung), а віднедавна й традиційні книгопродавці (аме­­ри­­канська мережа книгарень Barnes & Noble минулого жовтня презентувала свій ридер Nook). Усі вони усвідом­люють, що за цифровими книжками майбутнє. Світовий ринок традиційних книжок має тен­денцію хай до повільного, але все ж скорочення. За прогнозом консалтингової компанії PwC, його обсяг зменшиться з $72,6 млрд у 2008 році до $71,9 млрд у 2013-му.

А ось витрати на електронні книжки за цей самий час зростуть з $1,1 млрд до $4,1 млрд. Порівняно із загальним обсягом ринку ця цифра залишається невеликою, проте приклад фотографії чи музики доводить, що з поширенням нових цифрових пристроїв потреба у старих носіях інформації поступово відпадає. Відповідно видавці не хочуть опинитися у становищі звукозаписувальних компаній, які свого часу фактично віддали свій цифровий бізнес на відкуп Apple. Виробник айподів продавав у своєму інтернет-магазині iTunes пісні поштучно, за 99 центів, що призвело до скорочення продажу повних альбомів.
Саме тому видавці намагаються зберегти контроль над ціноутворенням. Раніше Amazon закуповував оптом права на електронні версії книжки за 50% вартості традиційної книжки, а продавав їх переважно за $9,99, часто навіть собі у збиток. Тепер видавництва більше схильні до агентської моделі, коли саме вони визначають роздрібну ціну е-книж­­ки, а продавець просто отримує свої агентські 30%. Таким чином вони вбивають двох зайців: по-перше, закладають підвалини для збільшення своїх прибутків у майбутньому, коли обсяги продажу електронних книжок зростуть. А по-друге, утримуючи вищі ціни на е-кни­­ж­­­­ки, намагаються якомога довше зберегти звичну їм схему продажу традиційних книжок через книгарні. 

Український ридер

Українці теж не пасуть задніх на новому ринку. Київська компанія «Мост паблішинг» ще 2008-го випустила на ринок ридери з вітчизняним програмним забезпеченням (ПЗ) під брендом PocketBook, які для неї виробляє в Тайвані місцева компанія Netronix Inc. Більшу частину цих пристроїв поглинає російський ринок, частка української компанії на якому перевищує 50%. Росіян підкуповує не лише нижча порівняно із західними аналогами ціна, а й те, що PocketBook не прив’язаний до якогось одного постачальника контенту. А отже, на ньому мож­­на читати е-книжки, скачані з мережі, зокрема й піратські. Для зручності читання текстів іноземними мовами, Pocket­­Book з цього року оснащено англо-російсько-україн­­­ським слов­­ни­­ком ABBYY Lingvo від компанії ABBYY Україна.

У січні цього року «Мост паблішинг» створив разом із Net­­ronix Inc. спільне підприємство для глобального просування своєї продукції й планує захопити 20% світового ринку ридерів. Великі плани має компанія і в Україні. Спільно з Міносвіти та видавництвом «Освіта» вона реалізовує проект «Шкільний електронний підручник – підручник майбутнього», у межах якого вже створено спеціалізований ридер і підготовлено 39 файлів підручників для 7–9-х класів загальноосвітньої школи. Загалом же новий пристрій змо­­же зберігати до 10 тис. підручників і словників.

Наприкінці 2009-го ще одна віт­чизняна компанія «ІТ-інфра­­структура» презентувала ридер із відкритим ПЗ під брендом «Азбука». В українському сегменті мережі вже можна знайти чимало бібліотек цифрових текстів. А рік тому книжковий портал «Буквоїд» і магазин електронних книжок BookLand презентували новий видавничий проект «Тільки тексти», у межах якого шестеро письменників погодилися опублікувати свої книжки лише в електронному вигляді за рік до появи паперових версій. Схоже, Україна до завершення ери Ґутенберґа вже готова.

НА фото:  Ридери змінюють не лише технологію зберігання книжок, а й сам ритуал їхнього читання

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.