▪   Наталя Петринська

Гора народила мишу

ФОТО: УНІАН
КМКФ став радше світською подією з великими претензіями й слабкою організацією
Матеріал друкованого видання
№ 22 (83)
від 5 червня, 2009

 

Перша чарка колом – такі асоціації викликає Київський міжнародний кінофестиваль (29 травня – 3 червня), який, за задумом його ініціаторів, мав стати вишуканою й потужною імпрезою естетського кіно. «Фестиваль «Молодість» – це для молодих. А наш фестиваль – «Зрілість», – не побоявся тавтології пре­­зидент КМКФ Богдан Ступка, організаційні заслуги якого вже оцінили столичні депутати, присудивши звання почесного громадянина Києва.
 
Натяк метра прозорий: перегляд стрічок режисерів-дебю­тан­­тів – роз­­­вага для ангажованої публіки, схибленої і на специфічному кіно, і на особливому за стилем спілкуванні. Натомість Київський фестиваль здатен привабити бомонд. І не тільки програмою, а ще й наявністю червоної доріжки та роботою фотокорів. Останніх, до речі, під час відкриття значно більше цікавили наші світські левиці, ніж всесвітньо відомий режисер Пітер Грінуей, якого більшість просто не знала в обличчя.
 
Вочевидь, те, що новий фільм британця «Рембрандт. Я звинувачую» відкривав КМКФ, мало підкреслити елітарність дійства. Однак після десяти хвилин перегляду документального нарису, присвяченого його ж стрічці «Нічна вар­­та», шанувальники високого почали поспіхом покидати залу. Лекція режисера, що відбувалася наступного дня, остаточно зіпсувала пафосні твердження про залучення в Україну зарубіжної кінематографічної спільноти. Під час виступу британця постійно виникали технічні проблеми зі звуком і зображенням, підкріплені недоладним перекладом і нервовим сміхом слухачів.
Крім Грінуея, свої майстер-класи провели добрі знайомі Богдана Сильвестровича: Кшиштоф Зануссі (він також очолив журі), актор і продюсер Марк Рудінштейн та режисер Алєксандр Прошкін. Титулований провокатор, «людина-собака» Олєґ Кулік влаштував май­стер-клас у Pin­chuk­ArtCentre, а режисер Євґєній Мітта презентував поза конкурсом документальний фільм про митця «Олег Кулик: Вызов и провокация». До речі, саме позаконкурсна програма була найсильнішою складовою ім­­прези: сю­­ди потрапили кілька те­­ма­­тичних добірок, зокрема «Персона» («Кон­т­­роль» Антона Корбай­­на, «ЧЕ» Стівена Содерберга), «Соціальний погляд» («Пластикоманія» Яна Коннехера, «Ера дурнів» Франні Армстронг), ретроспектива турецького режисера Ну­­рі Більге Джейлана, а також Дні аргентинського та російського кіно.
 
Конкурсну програму сформували 14 переважно європейських стрічок 2008–2009 років. Поміж них і два фільми вітчизняного виробництва (прикметно, що в обох головними героями є бізнесмени). Володимир Тихий представив на розсуд журі зняту за сценарієм Ірен Роздобудько стрічку «Таємничий острів». А молода кінематографістка Віра Яковенко змагалася за статуетку у вигляді крил, презентувавши фільм «Контракт» – детективну історію про продаж душі (прі­звища Гете у сценаристах не зазначено).

Враховуючи те, що конкурсні фільми демонстрували на закритих показах для арбітрів та преси, прості смертні українського продукту так і не побачили. Отже, дізнатися, що саме відбувається у віт­­чизняному кінематографі, зно­­ву вдалося лише обраним. Відтак назву гала-концерту зірок кіно «Богдан Ступ­­ка запрошує…», що відбувався на завершення другого дня КМКФ, можна було сміливо дати і самому фестивалю.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.