▪   Святослав Романчук

Зоряний селюк

ФОТО:REUTERS
Як британський тренер зробив португальського вередуна володарем «Золотого м’яча»
Матеріал друкованого видання
№ 1 (62)
від 16 січня, 2009

 

 Дівчата люблять його за симпатичне личко. Фахівці захоплюються технікою, футбольним інтелектом, кмітливістю і швидкістю. Суперники ненавидять за вміння обіграти півкоманди і переконливо симулювати порушення, якого не було. Хай там як, але копітку працю португальця Кріштіану Роналду вже оцінили сповна: торік у грудні він став володарем найпрестижнішого футбольного призу – «Золотого м’яча», а 12 січня 2009-го отримав звання найкращого футболіста світу.
 
Марадона – хуліган
 
Скептично налаштовані вболівальники нині очікують другу стадію зіркової хвороби, на яку футболіст занедужав ще в 11-річному віці. За юним обдаруванням на його рідний острів Мадейра (розташований в Атлантичному океані біля північно-західних берегів Африки) спеціально приїздили селекціонери футбольної академії португальського «Спортингу». Вже тоді Роналду набивав собі ціну, змусивши представників іменитого клубу кілька разів оббивати пороги своєї оселі. Прощаючись з ровесниками, Кріштіану попросив їх більше не називати його Клюйвертом (легендарний форвард голландського «Аюксу» 1990-х років). У нові світи юний спортсмен вирушив із новим прізвиськом Марадона. Саме аргентинець був кумиром нинішнього володаря «Золотого м’яча».
 
Які тільки витівки у школі «Спортингу» не дозволяв собі Роналду: то жбурне кріслом у бік учительки, то відмовиться мити за собою посуд, то поставить синець під оком однокласникові, який називає його селюком із невідомого острова.
 
Цілком імовірно, виріс би з малого задираки великий хуліган, а не класний футболіст, якби не вчасна допомога психолога і переїзд мами до Лісабона. Відчувши підтримку сім’ї, Кріштіану трохи заспокоївся. Хоча рецидиви траплялися ще не раз: наприклад, громив ущент роздягальню після поразки португальської «молодіжки» або не стримався й показав середнього пальця трибунам «Бенфіки».  
 
Хрещений батько
 
Утім, є міркування, що наставник «Манчестер Юнайтед» Алекс Фергюссон сам винен у надмірній зарозумілості свого підопічного. По-перше, Роналду потрапив до зіркового складу британської команди ще у 19-річному віці з ініціативи Фергюссона. По-друге, за талановитого підлітка англійці не пошкодували €17,5 млн. По-третє, як тут не задерти носа, якщо боси клубу довіряють тобі футболку із сьомим номером на спині? Вона перед тим належала самому Девідові Бекхему.
 
Знаючи складний характер португальця, коуч починає шукати до нього індивідуальний підхід. Менеджер, тренер, селекціонер – він ставиться до футболістів, як дбайливий квітникар до рослин. Знаючи, що в його колекції є напрочуд примхлива квітка, сер Алекс дає зрозуміти, що бере її під персональну опіку. І за кілька місяців співпраці Роналду починає називати наставника своїм хрещеним футбольним батьком.
 
Подейкують, щойно на тренуванні з’являється Фергюссон, Роналду починає нагадувати чемного солдата й тримає «руки по швах». Ще одна версія – португалець таки не здатен утриматися, щоб не насолити наставникові. Потім, як і має бути, дістає прочуханку, відбуває покарання, а сміття із хати обоє воліють не виносити.
 
Півзахисник у ролі форварда
 
Як вважають фахівці, найбільше досягнення Фергюссона полягає в тому, що він навчив свого підопічного використовувати «циркові» фінти на користь команді. Роналду став влучним голеадором, виступаючи на позиції правого півзахисника, а не форварда. Ось показовий приклад, як тренер стимулює до забиття голів: Сер Алекс посперечався з Роналду на 50 фунтів стерлінгів, що той за сезон не заб’є й десяти голів. Тренер парі програв. Пізніше підняв планку до 15 голів і до 400 фунтів. І ці гроші також оселилися у кишені Кріштіану. Причому хавбек встигає вдало працювати і в захисті.
 
Ну а коли справа доходить до лихого, сер Алекс усім доводить, що він насправді є хрещеним батьком португальця. Фергюссон підтримував його, коли спортсменові не таланило: не було голів, не йшла гра, а ефективністю дій і не пахло. Коли помер батько спортсмена. Коли хлопця звинуватила у зґвалтуванні дівчина, яка ввечері гуляла з ним у клубі й охоче пішла до готелю, а на ранок вирішила підзаробити і звернулася із заявою в поліцію. І коли одноклубник Вейн Руні та фани МЮ пообіцяли роздерти Роналду на шматочки...
 
Чужий серед своїх
 
Після історії з Руні Фергюссон і досі закликає вболівальників клубу нарешті полюбити Кріштіану. Хоч як парадоксально, та в Манчестері португалець залишається персоною нон грата. Фани ніяк не можуть забути його вчинку в чвертьфіналі чемпіонату світу 2006 року, коли Португалія грала з Англією.
 
Англійці тоді горіли бажанням помститися своїм візаві за поразку в серії пенальті на Євро-2004. Вейн Руні у запалі боротьби поцілив Рікарду Карвальо «в ділянку паху», як написали б у протоколі. Португалець корчиться на газоні, а його співвітчизник Роналду звертає увагу арбітра на порушення й вимагає червоної картки для свого ж одноклубника Руні. Вочевидь, для Роналду в той момент важила лише збірна. Але фани «червоних дияволів» побачили в цьому неповагу до МЮ. Руні тоді вигнали з поля. Португальці перемогли. І вирішальний пенальті забив, звісно ж, Кріштіану.
 
Ворога нації обіцяли вбити. Він уже було зібрався переїхати з Туманного Альбіону до сонячної Іспанії, як вступився Фергюссон. Умовив Руні піти на примирення. Попросив фанів не освистувати Роналду. Переконав Кріштіану залишитися. Наставник не розкаявся: відтоді футболіст оминає каміння, яке летить у його город і від фанів, і від ворогів «Манчестер Юнайтед» і наполегливо піднімається до вершин. Хтозна, може, невдовзі ми побачимо гол рукою у ворота збірної Англії. Все ж учинки кумирів зазвичай наслідують.

[1098]

 
КОМЕНТАР
ВІКТОР ЛЕОНЕНКО
колишній форвард київського "Динамо" та збірної України

 Футбол і спокуса

Я колись убачав лише один негатив у діях Кріштіану Роналду: симуляцію. Він падав і випрошував у суддів штрафні й пенальті. Таке собі нині дозволяє наш Артем Мілевський. На щастя, Роналду має можливість працювати під орудою Алекса Фергюссона, який викорінив ці вибрики.
 
Козир португальця – величезна швидкість. Плюс «фінти», які він навчився робити, не сповільнюючись. Це дає змогу Роналду працювати як у півзахисті, так і в нападі. Хлопець заслужив називатися найкращим і закономірно виграв «Золотий м’яч». Якщо не отримає травм, то ще не раз підніматиме над головою цей трофей, і жодні його навколофутбольні витівки цьому не завадять. 
 
Що не кажіть, а футбольне життя дарує багато спокус. І добре, що гріхи поза грою не заважають Роналду творити дива на полі. Можливо, це результат співпраці з Алексом Фергюссоном. Він уміє тримати підопічних в руках, але й учасно дає їм волю. Прикро, але наші тренери такого рівня ще не досягли.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.