▪   Олексій Сокирко

Важкоозброєний татарський вершник

Малюнок вершника: Сергій Шаменков
Середина XVII ст.
Матеріал друкованого видання
№ 8 (69)
від 27 лютого, 2009

 

 

 
Війська Кримського ханату (самоназва цієї держави – «орда» – у перекладі означає «військо») від початку Хмельниччини були постійними учасниками всіх більш-менш значних воєнних подій, що відбувалися на українських землях, чи то як союзники, чи то як супротивники козацького Гетьманату. Найбільше цінувалася своїми якостями кримська кіннота – рухлива, здатна до форсованих маршів і завдання раптових масованих ударів. Не в останню чергу завдяки татарській кінноті козацьке військо здобуло низку перемог над польською армією протягом перших кампаній Хмельниччини у 1648 – 1649 роках (хоча надалі татари не завжди виявляли себе як вірні союзники, приміром, у битві під Берестечком 1651 року).
 
Всупереч поширеному стереотипу, бойовий кістяк татарської кінноти становили не легкоозброєні вершники, а воїни, споряджені у важкі обладунки, – представники кримської аристократії з родів Ширін, Мансур, Шейхун та Даір. Родовитий татарський воїн був захищений простьобаним бавовною шовковим халатом і кольчужно-­­пластин­частим обладунком – бахтерцем. На голові в нього – металевий шолом роботи єгипетських майстрів, оздоблений насічкою із сурами з Корану. Вершника зображено з похідним набором озброєння: шаблею та луком зі стрілами. Решту зброї (пістолі, рушниці, списи) перевозили у таборовій валці.
 
 
 
Авторські права ©
Центр ім. В. Липинського Militaria Uсrainica. Далі буде. Попередні публікації колекції Militaria Ucrainica дивись у № 39, 41, 45, 47, 49 Тижня за 2008 рік.
 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.