▪   Сергій Шаменков

Шляхтич із Червоної Русі

Рисунок: автора
1630-ті роки
Матеріал друкованого видання
№ 23 (84)
від 12 червня, 2009

 

Зі шкільної лави ми звикли до вислову «польська шляхта» (наче не було купців чи ремісників-поляків) та «український народ» (наче він взагалі не ділився на стани). Насправді шляхтичі були ­­й українцями, й поляками. Головну відмінність між ними становило віросповідання, а щодо способу життя, манери поведінки, одягу та озброєння, то тут відмінності могли залежати хіба що від місця проживання.
 
Отже, типовий західно­український шляхтич носив жупан із парчі, застебнутий на литі позолочені ґудзики. Закарваші (відгорнені манжети) та підкладка жупана з жовтого шовку. Синя сукняна делія (верхній шляхетський одяг із короткими рукавами без коміра), оздоблена золотим галуном, обшитим червоним шнуром, із плетеними розетками, що завершуються китицями. Шапка з хутра сарни з зеленим сукняним верхом, прикрашена пір’ям, яке тримає аграф із рубінами. При боці шляхетного пана – шабля, пасами для якої слугують шовкові шнури (за східною модою). В руці шляхтича келеп. На цю древкову зброю спиралися як на костур, але часом використовували й за прямим призначенням: з’ясовували стосунки під час дебатів на сеймиках. Саме тому сеймові постанови 1578, 1601 i 1620 років забороняли цивільним шляхтичам носити це «знаряддя демократії»