Плутяги

Малюнок: Андрій Єрмоленко
Не зовсім чесні способи заробітку стають дедалі актуальнішими
Матеріал друкованого видання
№ 9 (70)
від 7 березня, 2009

 

 
 
 
 
Люди, котрі опинилися на вулиці, можуть сподіватися лише на диво. Попит породжує пропозицію – швидко з'яви­­­­лися ті, хто таку надію пропонує. Звісно, не безкоштовно.
 
Листи щастя
 
Батьки редактора відділу розслідувань Тижня щомісяця отримують від одного столичного ТОВ каталоги товарів і призові сертифікати, в яких зазначається, що вони виграли чималі гроші. Сертифікатів назбиралося на кількасот тисяч гривень. Але щоб стати власником призу, треба регулярно замовляти поштою у ТОВ товари з каталогів. Зокрема, побутову хімію невідомого виробника.
 
Читачці Тижня з Чернівецької області одна одеська фірма надіслала лист із вельми цікавою пропозицією: замовте у нас поштою товару на 230 грн і тоді гарантовано одержите цінний приз. Спокусившись на таку щедрість, жінка замовила деякі речі (які в будь-якому торговельному центрі можна було придбати значно дешевше). Разом із замовленням прийшов лотерейний квиток, в якому зазначалося: ви виграли 113 тис. грн. «Натомість я отримала від них у подарунок щітку за 3 грн», – обурюється читачка.
 
Столичну міліцію за останні кілька місяців уже завалили скаргами на поштових шахраїв. «Людям надходять листи-запрошення взяти участь у купівлі якихось товарів чи книжок поштою, – розповідає Володимир Поліщук, начальник центру громадських зв'язків ГУ МВС у м. Києві. – В цих запрошеннях зазначено, що вони гарантовано стануть переможцями лотереї, яку проводитимуть серед покупців, і що вони виграють або 50 тис. грн, або машину. Але щоб остаточно отримати приз, який розігруватимуть наприкінці року, необхідно з кожного каталогу щоразу купувати якісь речі, здебільшого непотріб». Зазвичай, тим, хто згодився стати власником непотрібних речей, приходить папірець із повідомленням, що передплатник виграв приз. Те, що приз можна отримати тільки після перемоги в реальному розіграші, пишуть дуже дрібним шрифтом. «Фірми, які таким займаються, неможливо притягнути до відповідальності, – каже Володимир Поліщук. – Адже справді, хоч і дрібним шрифтом, але ж вони повідомляють, що приз людина отримує тільки після розіграшу. А неуважність – то вже, мовляв, не проблема самої фірми».
 
Тривожні дзвінки
 
Інший кризовий тренд: меншає кількість мобільного ошуканства, коли абонентові надходить SMS-повідомлення про виграш у якомусь конкурсі. Набравши вказаний номер, людина втрачає більшість грошей із рахунку. В столичній міліції пояснюють це тим, що власники мобільних телефонів стали обережніші. Однак пройдисвіти не залишають спроб знайти довірливих. Зокрема Юрій Макаров, шеф-редак­тор Тижня, отримав SMS із Великої Британії, в якому повідомляли, що місцеве відділення IT-гіганта Nokia приготувало для нього приз – 100 тис. британських фунтів. У київському ж офісі фінської компанії запевнили, що жодне із представництв Nokia грошових призів не роздає.
 
Натомість МВС останнім часом зафіксувало в Києві різновид мобільного шахрайства, що вже два роки процвітає в Москві. Вам телефонують із мобільного, при цьому створюючи штучний фон, щоб перешкодити нормальній чутності. Плутаним тихим голосом починають розповідати, мовляв, хтось із ваших близьких потрапив в аварію, вбив людину тощо. Ви намагаєтеся розпитати, що ж сталося, а вам кажуть: не можу зараз говорити, гроші закінчуються, поповніть мені рахунок, ось номер, і лише тоді я зможу розказати. «Десь місяць тому одній жінці в Києві сказали по телефону, що син убив людину і йому загрожує кримінальна відповідальність, – пригадує Володимир Поліщук. – І, щоб його врятувати, потрібні 10 тис. грн. Жінка поїхала й віддала останні гроші незнайомій людині. Зателефонувати синові вона здогадалася лише потім. З ним було все гаразд. Пізніше вона звернулася до міліції. На жаль, зловмисника поки що не знайшли».
 
Перегони пацюків
 
Виявляється, аби заробляти чималі гроші, та ще й під час економічної кризи, не треба горбатитися на заводі, сліпнути перед монітором у офісі чи торгувати на базарі. Зокрема, фонд «Люди для людей» та «Центр бізнес-технологій» (ці структури афільовані) на своїх інтернет-сторінках обіцяють навчити всіх охочих побудувати «грошову машину», що стабільно приноситиме вам пристойні кошти. При цьому зауважують: «Ми відкидаємо продажі будь-чого. Ми показуємо, що гроші можна заробляти іншим, комфортнішим способом».
 
Із кожного студента беруть по ­­50 грн за одне заняття. Аби «грошова машина» запрацювала, потрібно ходити на курси протягом місяця, а потім пройти практику. Вочевидь, повний курс навчання коштуватиме 500–1000 грн. «Ми не заробляємо на вашому навчанні, – запевняють організатори тренін­­гів. – Гроші – оплата за ваше навчання – повертаються у ваш бізнес разом з нашими інвестиціями».
 
На сайті Cashflow (з англ. грошовий потік) обіцяють навчити, як збагатитися граючись. Для цього достатньо купити одну з настільних ігор – «Перегони пацюків», Cashflow, «Монополію» – і в процесі гри, як переконують автори сайта, свідомість ваша зміниться й краще працюватиме в напрямку до першого мільйона. За найдешевший із «навчальних посібників», настільну гру «Монополія» (складається з паперового поля, кількох пластикових фішок і гральних грошей) просять 230 грн. За гру «Грошовий потік», авторство якої приписують японському мільйонерові Роберту Кіосакі, правлять майже 1000 грн. До речі, про автора. До Роберта Кіосакі постійно апелював, понад те – називав його своїм партнером, сумновідомий шахрай Роберт Флетчер. Проте компанія пана Кіосакі будь-який зв'язок із ошуканцем заперечує.
 
Ідеї Роберта Кіосакі та гру «Грошовий потік» використовує в своїх програмах і «Тренінговий клуб мільйонерів». Генеральний директор закладу Катерина Віхарєва входить до «Клубу 1000 мільйонерів», створеного торік нігерійським проповідником і духовним наставником київського міського голови Сандеєм Аделаджею. Пані Катерина на запитання Тижня, скільки мільйонерів вийшли з тренінгового клубу, відповісти не змогла. Натомість запропонувала надрукувати її статтю про те, як здолати економічну кризу. Коли ж журналіст поцікавився, чи не входять до її клубу засновники фінансової компанії Kings Capital, що не змогла виконати зобов'язань перед вкладниками (інвестувати в неї, як відомо, закликали на проповідях у «Посольстві»), пані Катерина відрізала: «Ляпати абищо я не збираюсь».
 
 
Це надовго
 
Зростання кількості довірливих людей і, відповідно, різноманітних ошуканців експерти вважають цілком закономірним процесом. «У часи стабільності діє механізм еквівалентного обміну. Тобто взамін свого вкладу люди отримують еквівалентну кількість матеріальних цінностей – грошей, матеріальних благ, підтримки інших людей, – пояснює заступник директора Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха. – З настанням же кризи відбувається дисбаланс цього механізму, що дуже сильно деморалізує людей. Вони починають втрачати орієнтири і стають схильними до стану так званої депривації – підвищеної довірливості в умовах браку грошей. Цей стан сприятливий для діяльності шахраїв усіх мастей».
 
«Одномоментно досить вагома частина суспільства опинилася в ситуації непевності, люди не знають, що їм робити та куди йти, – погоджується науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. – Це пояснює, чому під час будь-якої кризи такий успіх мають, наприклад, оборудки, пов'язані з працевлаштуванням чи заробітком. Звичайно, шахрайства були й у часи стабільності, але зараз, коли нормальну роботу знайти досить важко, такі злочини загрожують перетворитися на тенденцію. Адже коли маса людей дезорієнтована, завжди знайдеться шахрай, який запропонує свою «допомогу».
 
Хвиля ошуканств, на думку експертів, не спаде одночасно із завершенням фінансової кризи. Вони очікують ефекту «післядії»: на початку оздоровлення економіки шахрайство перебуватиме на своєму піку, який протримається стільки часу, скільки тривала криза.

[1199][1200][1201]

 
Кілька відносно чесних способів вилучення грошей у громадян

1. Пропонують регулярно замовляти у фірми товар поштою.

2. Обіцяють покупцеві - цінний приз - велику суму грошей, авто тощо.

3. Насправді цінний приз розігруют з-поміж тисяч таких же покупців.

1. Велика компанія шукає талановитих та перспективних людей.

2. Аби позмагатися за вакансію, треба пройти тренінг. Платите за нього ви.

3. Ви не підходите або ж рекрутери змінюють дислокацію.

 
Кілька відносно чесних способів вилучення грошей у громадян

1. Чим більше грошей ви вкладете в компанію, тим вище підніметеся кар'єрним сходами.

2. Приводьте друзів - отримаєте бонус.

3. Таких кар'єристів - тисячі. У виграші тільки ті, хто на вершині піраміди.

 
ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ

 

Євген Головаха
 
 
заступник директора Інституту соціології Національної академії наук України
 
Коли в суспільстві зламано механізм еквівалентного обміну, люди сподіваються на диво, а під час кризи це починає впливати навіть на врівноважених особистостей. Тож не можна сказати, що в часи кризи різко зростає кількість шахраїв – швидше, їхні дії мають набагато більший успіх, ніж під час стабільності, адже в них ширшає поле для діяльності.
 
Згадайте початок 1990-х із їх трастами, пірамідами та вуличним шахрайством а-ля три кульки. Зараз не буде вибуху ошуканств, просто ми на деякий час повернемося в 1990-ті. Масштаби визначатимуться глибиною кризи та її тривалістю.
 
Для того, щоб визначити, коли ситуація покращиться, треба знову-таки простежити розвиток подій у 1990-ті роки. Адже із загальною стабілізацією ця сфера діяльності (шахрайство – Ред.) різко скоротилася. Якщо криза триватиме два роки, то тільки через два-три роки після її закінчення ми зможемо спостерігати різке зменшення кількості шахрайств. Якщо п'ять років – то через п'ять. Тож можна говорити також і про існування «ефекту післядії кризи».
 
Ірина Бекешкіна

науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи»
 
Коли комусь погано, він завжди намагається схопитися за соломинку. Людей залишили сам-на-сам із шахраями всіх мастей. І вони цим неодмінно скористаються. Точніше, користуються. На мою думку, враховуючи ситуацію з кредитами та банками, невдовзі станеться різкий вибух фінансових шахрайств. Людям обіцятимуть видати кредит чи повернути депозит, а насправді просто виманюватимуть гроші.
Дуже важливим чинником зростання шахрайства є відсутність сильної влади. Саме відповідні державні органи мають знімати цю соціальну дезорієнтацію. Бо люди в нас тотально юридично безграмотні. Ось тут і мають діяти соціальні служби, служби зайнятості, щоб хтось не доходив до крайнощів і не йшов убивати. Зрозуміло, в умовах такої соціальної напруги шахраям працювати набагато легше.
 
До того ж, в умовах кризи дуже погано працюють правоохоронні органи. Тому в окремої частини суспільства виникає почуття безкарності. Мовляв, що б я не зробив, мені за це нічого не буде, адже не до мене зараз – у країні безлад.