▪   Марія Прапорщик

Тричі поспіль

ФОТО: АР
Комуністи перемогли на парламентських виборах у Молдові, але протестні акції зіпсували їм свято
Матеріал друкованого видання
№ 14 (75)
від 10 квітня, 2009
Лише чотири партії пройдуть у молдовський парламент. Згідно з по­передніми результатами, на виборах 5 квіт­ня перемогла Партія комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), яка набрала 49,95% та може отримати 61 місце зі 101 в парламенті. Чотири роки тому комуністи здобули 56 мандатів. До парламенту також пройшли Ліберальна партія (12,79% голосів), Ліберально-демократична партія Молдови (12,26%) та Альянс «Наша Молдова» (9,81%).
 
Проте вже наступного після виборів дня на головну площу Кишинева вийшли кілька тисяч молодих людей, які вимагали скасувати результати виборів та звинуватили владу в масових фальсифікаціях. Заклик узяти участь в акції поширювався електрон­ною поштою від людини до людини, і 7 квітня вже десятки тисяч демонстрантів паралізували столицю. Оскільки поліція майже не чинила опору, їм вдалося прорватися до резиденції президента та парламенту.
 
Усі на дільниці
 
Чокана – один із наймолодших спальних мікрорайонів Кишинева забудови 1980-1990-х років. Більшість виборчих дільниць тут розміщені у середніх навчальних закладах. Моя – в ліцеї Olimp. Приходжу опівдні й приємно здивована великою кількістю виборців.
 
«Ми проголосували за процвітання країни, за молодих та рішучих політиків», – заявляють Наталія Кошчук та її донька Снєжана, які голосували на цій дільниці. «Ми за інтеграцію Молдови в ЄС, за краще життя для молоді й пенсіонерів. І ще за кращі дороги, бо подивіться, які в Молдові дороги», – діляться Костянтин та його донька Олеся.
 
Закордонні виборці
 
За різними підрахунками, за кордоном живуть від 400 тис. до 1 млн громадян Молдови, але, за даними ­Центрвиборчкому, проголосувати змогли лише 14 800 за­кордонних виборців. Віддати свої голоси вони могли тільки на 33-х дільницях у дипломатичних представництвах та консульствах, хоча опозиція вимагала відкрити більше виборчих дільниць у країнах, де працюють багато молдован – у Росії, Італії, Іспанії, Пор­тугалії.
 
Як стверджує політичний оглядач Ігор Боцан, великий молдовський парадокс полягає в тому, що якраз ті, хто підтримує Республіку Молдову на плаву, не можуть брати участі у державних справах, обираючи власних представників у найвищому представницькому органі державної влади. «Коли керівництво країни хвалиться, що йому вдалося за один виборчий цикл удвічі збільшити бюджет, то забуває уточнити, що справжнє джерело цього «разючого успіху» – грошові перекази гастарбайтерів», – каже він.
 
Утім позиція влади очікувана, адже закордонні виборці зазвичай віддають свої голоси за опозицію. Інна Бедереу голосувала в Бухаресті й була приємно здивована величезною кількістю співгромадян, які прийшли до консульства, щоб проголосувати. «Це були переважно студенти, молоді сім'ї з маленькими дітьми. І всі вистояли кілька годин у черзі, щоб реалізувати своє конституційне право! Я проголосувала за нових політиків, за зміни в країні. Якщо так і станеться, зможу сподіватися на те, що Молдова буде демократичною країною, а в майбутньому – членом Євросоюзу», – розповідає вона.
 
Не дивно, що за результатами голосування в бухарестському посольстві Молдови перемогла Ліберальна партія, а друге місце посіла Лібе­рально-демократична партія.
 
Після виборів
 
Центрвиборчком має п’ять днів, щоб обробити всі протоколи та ухвалити рішення про результати виборів. Потім він передасть документи на затвердження до Конституційного суду, який може розглядати їх десять днів. Однак уже 6 квітня Владімір Воронін заявив, що не буде вести переговори з іншими партіями, котрі пройшли до парламенту, про три найголовніші державні посади – президента, голови парламенту й прем'єр-міністра. До речі, першим із голів держав, хто привітав Вороніна з перемогою на парламентських виборах, був російський президент Дмітрій Мєдвєдєв.

Лідери Ліберальної партії (ЛП), Ліберально-демократичної партії (ЛДПМ) та Альянсу «Наша Молдова» (АНМ) теж виключили створення коаліції з комуністами. Голова ЛДПМ Влад Філат та лідер АНМ Серафім Урекян заявили, що вибори «не були ані вільними, ані коректними». Філат додав, що його партія не визнає результатів виборів. За його словами, комуністам «рано пити шампанське, адже головні переможці можуть ви­явитися головними переможеними».

[1265]

 
Країни світу, де при владі комуністи

 

В умовах однопартійної системи
 
Корейська Народно-Демократична Республіка – з 1948 року, при владі Трудова партія Кореї.
Китайська Народна Республіка – з 1949 року, при владі Комуністична партія Китаю.
Республіка Куба – з 1959 року, при владі Комуністична партія Куби.
Лаоська Народно-Демократична Республіка – з 1975 року, при владі Лаоська народна революційна партія.
Соціалістична Республіка В’єтнам – з 1976 року, при владі Комуністична партія В’єтнаму.
 
В умовах багатопартійної системи
 
Молдова – з 2001 року президентом країни є лідер Партії комуністів Республіки Молдова Владімір Воронін.
Непал – з 2008 року прем'єр-міністром країни є лідер маоїстів Прачанда.

Кіпр – з 2008 року президентом країни є Дімітріс Христофіас, член Прогресивної партії трудового народу Кіпру (АКЕЛ).

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.