▪   Інна Завгородня

Вікіфікуймося!

Дешевий і дієвий засіб реклами України у світі - перекладати статті про українські події та діячів й розміщення їх у іншомовних «Вікіпедіях»
Матеріал друкованого видання
№ 15 (24)
від 11 квітня, 2008

 

 
 
 
 
 
 
 
 

 

 
 
 
 
 
Український сегмент “народної енциклопедії” входить у двадцятку найбільш розвинутих “Вікіпедій” як за кількістю статей та ілюстрації, так і за статистикою відвідувань і редагувань. Його обсяг вже удвічі перевищує Українську Радянську Енциклопедію і в чотири рази – Універсальний Словник-Енциклопедію. Таким чином, вже на сьогодні українська “Вікіпедія” є найбільшим україномовним енциклопедичним ресурсом.
Бурхливий розвиток українського сегменту “Вікіпедії” спричинений потребами суспільства в якісній енциклопедичній інформації. «В Україні на сьогодні немає ані державних структур, ані комерційних організацій, які б займалися розвитком українських енциклопедій чи подібних освітніх проектів», – каже київський журналіст Анатолій Гришин, рядовий учасник «Вікіпедії».
 
Волонтер – це по-нашому ентузіаст
 
“Вікіпедія” – некомерційний проект, на її сайті немає банерів і контекстної реклами, а участь у проекті жодним чином не оплачується. Незважаючи на це в Україні зареєстровано близько одинадцяти тисяч вікіпедистів, з яких біля п'ятисот є активними учасниками. В основному це молоді люди з різних регіонів України. Останнім часом до української “Вікіпедії” активно пишуть також із Канади, США і Росії.
 
Окрім ентузіазму молоді “Вікіпедія” може похвалитися й участю науковців, вони додають їй наукової системності, якої “народній енциклопедії” часто бракує. Відомий вчений у галузі гірництва, професор Донецького національного технічного університету Володимир Білецький – справжній стахановець “Вікіпедії”: на його рахунку понад двадцять тисяч редагувань. «Я знаходжуся в інформаційному морі, зокрема, редагую Гірничу енциклопедію. Чому б не виставити її в український інтернет? Як то кажуть, кого немає в Інтернеті, того немає ніде”, – каже професор і додає, що активно підключає до роботи студентів і аспірантів. При цьому уточнює – на заліки це не впливає.
 
Хоча на одному лише ентузіазмі “Вікіпедія” таки не може існувати. Сайтами володіє американська компанія "Wikimedia Foundation Inc.", яка регулярно проводить збір коштів на технічне забезпечення своєї роботи. Найближчий до нас фонд “Вікіпедії” знаходиться в Польщі. Він займається збором добровільних внесків, розвитком документації та залученням нових учасників. Але за принципом роботи ця організація благодійна, тобто, її працівники отримують зарплату, але, як свідчать вікіпедисти, невелику.
 
Заявити про себе світові
 
Студент соціології зі Львова Ярема Дух прийшов до “Вікіпедії” через те, що там був дуже мало розвинений сектор про “Пласт”, членом якого він є. “Спочатку я мав меркантильну мотивацію, хотів, щоб у Інтернеті з'явилося більше інформації про мою організацію. Згодом я написав ще декілька статей про Львів, біографічні статті про видатних пластунів і львів'ян. Я почав це робити, бо до того не зустрічав якогось одного сайту, де можна було би знайти інформацію про все на світі, – каже Ярема. – З часом у “Вікіпедії” з'явилася така інформація, якої немає ніде, бо я брався за неї серйозно. Наприклад, моя стаття про Костел Бернардинів найповніша не тільки в Інтернеті, але й серед друкованих видань. Хоча “моя” вона тільки відносно, у цих статей немає авторства, є тільки історії написання”.
 
Загалом вікіпедисти керуються різною мотивацією. Дехто вважає, що безкоштовна робота сприяє духовному очищенню. Кредо інших – будь-яка праця на благо України є похвально. Професор Білецький вважає своїм обов’язком розвивати україномовний Інтернет, у житті він – перший голова Товариства української мови Донеччини.
 
В той же час “Вікіпедія” потерпає від графоманії і надміру незначних статей. Часто її використовують у рекламних цілях або задля підвищення власної самооцінки. Біографії маловажливих для українського суспільства осіб з'являються тут у середньому раз на місяць – їх одразу видаляють. Яка правило, це молоді люди, студенти, яким не терпиться заявити про себе світові.
 
Редакційні війни
 
Здавалося б, суперечки, що точаться на форумах з приводу різних історичних подій чи персоналій, не могли оминути “Вікіпедію”. Якщо вже редагувати може дійсно кожен, то затяті противники мали б безкінечно редагувати одне одного. Якудза (а у житті Анатолій Луцук, працівник Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України з Донецька), один з п'ятнадцяти адміністраторів української «Вікіпедії», розказав Тижню, що українська “Вікіпедія” не потерпає від редакційних воєн, особливо у порівнянні з західними аналогами, де такі війни точаться майже щодня: “Люди, що обговорюють питання УПА або Голодомору на форумах, писати до української “Вікіпедії” не поспішають. Можливо тому, що не володіють українською. До нас пишуть національно-свідомі учасники, які найчастіше мають спільну точку зору на більшість історичних питань. Певний час, щоправда, доводилося блокувати статтю про Голодомор, хоч це і суперечить принципам “Вікіпедії”. Ще були суперечки навколо статті про Януковича, зокрема, з приводу висвітлення певних його висловлювань і фактів біографії. Але тут вікіпедисти швидко прийшли до консенсусу, підтвердивши викладене вказівкою джерел.” Спірні питання зазвичай виноситься на онлайн-обговорення і голосування серед учасників, які пишуть на цю тему і відповідають певним умовам, наприклад, зробили достатню кількість правок.
 
Проте Анатолій все-таки брав участь у редакційній війні, яка точилася навколо статі про Голодомор у російській “Вікіпедії”. “Були спроби привнести у російську статтю про Голодомор інформацію, не підтверджену авторитетними джерелами із різних форумів. Навіть зараз там дещо залишилося, стаття у напівдостовірному стані. Взагалі, з усіх “Вікіпедій” найкраща стаття про Голодомор чомусь у португальській. Російські вікіпедисти кажуть, що в українській “Вікіпедії” статті зміщені в бік українського націоналізму. Я так не вважаю” – каже Якудза, воїн українського Інтернету.
 
Тут є що робити
 
“Вікіпедія” постійно зазначає, що не є канонічним джерелом, тому її інформація потребує перевірки. Оце і є найбільшим недоліком «народної енциклопедії» — хочеться бути впевненим у отриманій інформації, коли вже зазираєш до довідника. До того ж енциклопедія дуже неоднорідна, у ній добре розвинені біологія, історія, україністика, географія, а от математична та фізична тематики – на середньому рівні. Багато статей потребують покращення і поглиблення.
 
Одним словом, українська “Вікіпедія” чекає на вас. Тут кожен може знайти і розвивати свою нішу. Наприклад, нещодавно у “Вікіпедії” з'явилися автори, які створюють україномовні статті про японські мультики аніме та манґа. А ще українські вікіпедисти перекладають статті про українські події та діячів і самостійно розміщують їх у іншомовних «Вікіпедіях». Кажуть, це дешевий і дієвий засіб реклами України у світі.[432]
 
ДОВІДКА

"Вікіпедію" започатковано 15 січня 2001 року як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії. На сьогодні її складають дев'ять мільйонів статей більш ніж двісті п'ятдесятьма мовами. Перша стаття українською була створена 30 січня 2004 року. Вже через два місяці кількість статей в українській “Вікіпедії” досягла тисячі.