▪   Анна Бабінець

Відбиток депутата

ФОТО:REUTERS
Парламентарі не хочуть, щоб система «Рада» впізнавала їх по пальцях
Матеріал друкованого видання
№ 34 (43)
від 29 серпня, 2008

 

Модернізовану систему голосування «Рада» майже встановлено – днями має відбутися її презентація, а вже у вівторок народні депутати влаштуються за новими «партами». Ключова деталь оновлення полягає в тому, що відтепер панель для голосування міститиме сенсорну кнопку, яку депутат має утримувати протягом всього кількасекундного процесу голосування. Схоже, проголосувати «за себе й за того хлопця», в новому сезоні не вийде. Саме це й засмучує депутатів.
 
ОБДУРИТИ КНОПКУ
 
«Ну, тепер депутати встигатимуть голосувати не за десятьох відсутніх колег, а тільки за двох-трьох. І то лише найвправніші», – ділиться своїми фантазіями з Тижнем член фракції БЮТ Валерій Писаренко. Він каже, що планувалося ввести голосування за відбитками пальців, але реалізувати це у сесійній залі неможливо: «Розумієте, в нашій країні відбитки пальців можна знімати лише в злочинців. Депутати ж не злочинці, тому треба отримувати згоду кожного. Я особисто такої згоди не давав і, думаю, більшість не дасть». Тому ініціатор радівського оновлення спікер Арсеній Яценюк вирішив зупинитися на сенсорній кнопці. Та й це навряд чи дисциплінує депутатів. «Ладу не буде, депутати до цього не звикли, – продовжує пан Писаренко. – Думаю, вони почнуть вигадувати якісь способи, щоб обдурити цю кнопку. Регіонали, наприклад, можуть змайструвати собі своєрідний тренажер і у вільний від засідань час змагатися на вправність. А якщо це не буде діяти, можна просто пальці повідрізати та лишити на цій кнопочці... Способів багато».
 
Представників найчисельнішої фракції перспектива оновлення робочих місць не налаштовує на жартівливий лад. «Я взагалі не хочу говорити на цю тему, – каже Тижню регіонал Володимир Сівкович. – Це дурниця. Ми скоріше знімемо Яценюка, ніж погодимося на такі умови. Взагалі-то немає постанови комітету з питань регламенту. Без неї ініціатива такого роду не може бути зреалізованою». Проте Конституція та Регламент Верховної Ради (хоча й тимчасовий), за який голосували в тому числі й регіонали, не передбачає погодження подібних нововведень депутатами. Стаття 84 Основного закону передбачає, що «голосування на засіданнях ВР здійснюється народним депутатом України особисто». Ми ж наразі маємо ситуацію, коли кожного пленарного засідання відеокамери телеканалу «Рада» демонструють глядачеві вправність і рухливість депутатів-«піаністів»: один парламентар встигає проголосувати за кількох відсутніх колег. Тобто, депутати показово та відверто порушують норму щодо особистого голосування.
 
У статті 73 Регламенту ВР чітко зазначено: «Голова Верховної Ради вживає заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях, (...) видає розпорядження з питань організації роботи Вреховної Ради». Отже, регіонали помиляються: насправді проходження через профільний комітет або наради голови парламенту з депутатами не потрібні. Це прямий обов’язок спікера – втримати депутатів на місцях.
 
ПОГАНИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ
 
«Я обіцяв, і я реалізував пряму конституційну норму: особисте голосування народного депутата. Хто не хоче працювати в парламенті, є можливість написати заяву», – зазначив нещодавно Арсеній Яценюк. Та бажаючих звільнити депутатське крісло чи навіть просто однодумців у пана Яценюка в сесійній залі майже немає. Навіть коаліціянти, які ніби-то мають підтримувати просунутого спікера, не у захваті від такої перспективи. Кажуть, у коаліції й без того не вистачає голосів, якщо ж запровадити особисте голосування, нинішня більшість взагалі нічого не проголосує і дуже швидко розвалиться. Поза очі депутати-партнери звинувачують Арсенія Петровича у відмиванні грошей на реалізації цієї ініціативи. Хоча, судячи з оприлюднених цифр, зробити це було складно. За даними Інституту проблем математичних машин і систем, який обслуговує та модернізує систему «Рада», переобладнання одного депутатського робочого місця коштує $145–170. Загалом же модернізація системи обійдеться бюджетові максимум у $85 тисяч.
 
Гроші – це не єдине, що хвилює парламентарів. Коли йдеться про себе коханих, вони перетворюються на людей обережних та вразливих. Найцікавіший аргумент проти впровадження сенсорних кнопок Тиждень почув від депутата фракції НУНС, екс-мера Києва Олександра Омельченка. «От кажуть, що від цих сенсорів велике випромінювання. Під час кожного дотику депутат ризикує своїм здоров’ям. Особливо це стосується здоров’я чоловіків – я таке чув. А у нас же жінок небагато, в основному чоловіки серед депутатів. Мене особисто це дуже хвилює. Думаю, нас хоча б мали спитати, чи готові ми ризикувати своїм здоров’ям», – обурюється Олександр Олександрович. На питання Тижня, чи вплине це на ще щось, крім здоров’я депутатів (наприклад, на дисципліну), пан Омельченко каже, що нічого не зміниться – «як не ходили, так і не будуть ходити».
 
Більшість депутатів сподіваються, що рішення щодо сенсорних кнопок буде відмінене чи відкориговане. Ніхто не вірить, що Яценюку в такий спосіб удасться дисциплінувати парламентарів, тому невдовзі він відмовиться від власної ініціативи. «Гадаю, з боку депутатів буде чинитися шалений опір цьому нововведенню, – каже директор Школи політичної аналітики НаУКМА Олексій Гарань. – Є абсолютно очевидна потреба дисциплінувати депутатів, але чи вдасться Яценюку зробити це, наразі сказати важко».

[801]

 
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

З 2 вересня, щоб проголосувати,народний депутат одночасно з натисканням (однією рукою) кнопки«за», «проти» чи «утримався», маєтримати іншу руку на сенсорнійклавіші весь час, доки триває голосування (близько 10 секунд). Таким чином він позбавлений фізичної можливості відійти відсвого робочого місця й, теоретично, може проголосували лишеодин раз – за себе.