▪   Тарас Бук

Банківський НАДРИв

Нацбанк керує в Укрпромбанку та Надра Банку. Тиждень розбирався, що це означає для вкладників та інших фінустанов
Матеріал друкованого видання
№ 4 (65)
від 30 січня, 2009
Сьогодні, коли банківський сектор України штормить, мало хто висловлює сподівання на подолання фінансової кризи без серйозних втрат. Обвальна девальвація гривні, багатомільярдні корпоративні борги, падіння промислового виробництва, фактичне призупинення кредитування – усі ці та багато інших свідчень «фінансового апокаліпсису», що наближається, не раз можна почути з вуст аналітиків. З іншого боку, ще жоден український банк не оголосив дефолту, як це було торік, наприклад, у США та Європі, де впали такі монстри, як Wachovia і Lehmann Brothers.
 
Стоп, машина!
 
Запровадження тимчасової адміністрації НБУ вже в третій, після Промінвестбанку та «Національного кредиту» (також із групи ПІБу), вітчизняній фінустанові – Укр­промбанку, що відбулося 21 січня, доволі знакове. Річ у тім, що цей банк тримає першість серед усіх вітчизняних фінансових установ за показником депозитів населення в портфелі зобов’язань.
 
У банку кажуть, що метою запровадження тимчасової адміністрації НБУ є «захист інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення збереження капіталів та активів, стабілізація діяльності й покращення фінансового становища бан­­ку». Тобто Нацбанк «увійшов», щоб Укрпромбанк часом не розтягнули ще до моменту самого банкрутства, як це було з банком «Україна». Що ж насправді означає «тимчасова адміністрація» і чим вона загрожує тисячам вкладників, які вже штурмують відділення бан­­­­­­ку по всій країні?
 
Згідно зі ст. 80 Закону «Про банки та банківську діяльність» з моменту призначення тимчасової адміністрації вся повнота влади в банку переходить до НБУ. Зазвичай після цього вводиться шестимісячний (у деяких випадках річний) мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому клієнтам Укрпромбанку сьогодні не позаздриш: до кінця дії мораторію вони не матимуть змоги отримати свої вклади.
 
Краще продатися
 
Нинішня ситуація з Укрпромбанком не означає, що він банкрут. Просто не пощастило, оскільки не встиг вчасно продатися. Зараз він переходить у режим санації, тобто оздоровлення.
 
Ситуація з Промінвестбанком свідчить про те, що навіть після адміністрації НБУ можливі зміни на краще. Тепер у колишнього банку банкіра-патріота Матвієнка з’явили­­ся російські («Внешэкономбанк») і донецькі (Slav AG, що належить братам Клюєвим) акціонери, які пообіцяли надати $2 млрд інвестицій.
 
У Родовід Банку, де ще восени ситуація була переддефолтною (в жовтні рейтингова агенція Fitch знизила довгостроковий рейтинг банку до показника CCC – близький дефолт за зобов’язаннями), також з’явилися нові акціонери з групи ISTIL, отримавши блокуючий пакет і змінивши правління фінустанови. На черзі зміна власників банку «Національний кредит» і Надра Банку.
 
Як зазначають експерти, перерозподіл власності зачепить більшість фінустанов із великою зо­вніш­ньою заборгованістю. Аналогічні Укрпромінвесту заходи можуть бути вжиті у будь-якому вітчизняному банку, який отримав рефінансування НБУ, але за час, що минув, не зумів вирішити своїх проблем: збільшити капітал чи продатися.
 
Перший заступник голови ­­­­­­НБУ Анатолій Шаповалов прогнозує, що за результатами діагностики найбільших банків України (за різними дани­­ми, це 17 – 18 банків – лідерів за рівнем активів) буде прийнято рішення, яким із них слід сподіватися лише на докапіталізацію від власників, а які стануть у чергу на рекапіталізацію державним коштом. Решту фінустанов зі списку найпотужніших уряд може визнати «важливими для економіки країни», врятувавши від банкрутства чи перепродажу. Інші понад 180 українських банків рятуватимуться самотужки.
 
 
Не наші «Надра»
 
Особливою є ситуація в Надра Банку, в тому числі і через політичні розбори навколо нього. 20 січня рейтингова агенція Fitch присвоїла йому найнижчий кредитний рейтинг з-поміж усіх емітентів СНД. ­Вітчизняна агенція «Кредит-Рейтинг», у свою чергу, присвоїла найнижчий рейтинг з-поміж українських банків. Лунають думки, що після цього міжнародні кредитори почнуть вимагати дострокового повернення багатомільярдних позик, які буде дуже важко віддати.
 
Надра Банк входить до першої десятки українських фінансових установ, посідаючи на 1 грудня 2008 року шосте місце за активами (31,529 млрд грн) й одинадцяте за розміром капіталу (2,692 млрд грн). Його вкладниками є понад 3 млн українців.
 
Про погане фінансове становище Надра Банку свідчить те, що на початку осені, ще до настання кризи, за даними Fitch, обсяги проблемних кредитів у його портфелі зросли до 7,4%. Яким є становище сьогодні, банк не повідомляє. З $2 млрд, позичених на розвиток бізнесу на Заході, $600 млн доведеться віддавати в 2009 році згідно з графіком погашень. Більшість фахівців упевнені: перепозичити гроші чи рефінансувати наявну заборгованість не вдасться.
 
 
По гроші
 
До групи ризику сьогодні належать кілька десятків українських банків. Передусім так звані кишенькові, такі як «Столиця», «Аркада» і «Полтава-Банк», які обслуговували будівництво і пов’язану з ним іпотеку. Не переживуть кризи більшість галузевих фінустанов. Проблеми будуть у тих, хто безоглядно нарощував іпотечні портфелі та інші види споживчого кредитування. У грудні за схемою рефінансування гроші в НБУ взяли близько сотні українських банків |див. малюнок|.
 
На фінансовому ринку вже розпочався процес виявлення слабких ланок. Страхова компанія «Актив-Страхування» звернулася до Господарського суду Києва з позовом до банку «Арма» у зв’язку з неповерненням депозиту за договором, термін якого сплив 5 січня. На прохання повернути гроші банк не реагує і в переговори зі страхувальниками не вступає. Йдеться про кілька сотень тисяч гривень.
Ще один випадок: 20 січня Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом інвестиційної компанії «Атлон Капітал». Вона вимагає визнати протиправною і скасувати постанову НБУ, що продовжила мораторій на повернення строкових депозитів. Слухання у справі призначено на 17 березня, і буде дуже дивно, якщо інвесткомпанія програє. Річ у тім, що Громадянський кодекс зобов’язує фінустанову видавати гроші за договором банківського вкладу одразу на вимогу вкладника, окрім вкладів, здійснених юридичною особою на інших договірних умовах повернення.
 
Хто на цьому наживеться
 
Виникає питання: хто може отримати зиск від банківських дефолтів? Покупці, які мають змогу придбати активи майже задарма, а також держава в особі НБУ та уряду, що долучиться до управління цих банків. До речі, самі банкіри цього входження не хочуть, цілком резонно вважаючи надзвичайно високою корупційну складову такого «порятунку». Серед дрібніших «переможців» – фізичні та юридичні особи, які запаслися готівкою, різноманітні «вибивали» застав, або по-новомодному колектори, а також іноземні інвестори, які не побояться зайти в Україну в ці неспокійні часи. Сьогодні багато фінустанов, які активно займалися споживчим кредитуванням, не мають іншого виходу, як задешево продавати портфелі проблемних та потенційно проблемних кредитів. Тільки внаслідок суттєвої девальвації гривні кредитні портфелі вітчизняних банків за останніх півроку знизилися в ціні орієнтовно на 48%.
 
Щодо повернення кредитних грошей, то критичною вважається 15-відсоткова межа прострочених платежів, за якою видніється банкрутство. А поле для діяльності колекторів надзвичайно широке: за даними Мін’юсту, з січня 2007 року в Україні було сформовано 10 млн кредитних історій. Ще одне поле для маневру – колосальний зовнішній корпоративний борг (близько $85 млрд), більша частина якого належить банкам. Цей борг через уже задіяну схему рефінансування дуже легко може стати державним. Як і в багатьох інших країнах, що переживають фінансову кризу, в Україні рекапіталізацію корпорацій і банків здійснюють під заставу їхніх активів. Таким чином держава бере на себе левову частку цих боргових зобов’язань, велика кількість яких іноземного походження. Деякі вітчизняні експерти відверто кажуть, що кредит МВФ Україна отримала не для того, щоб урятувати економіку, а щоб віддати ці гроші західним банкам. Тобто НБУ змушений рефінансувати банки, щоб ті повернули кошти, які самі ж позичали у своїх західних партнерів. У цьому контексті зрозумілішою є та впертість, з якою регулятор і далі рефінансує Надра Банк та інші.
 
Не надто покладаючись на своїх українських колег, іноземні банківські групи для отримання всіх «своїх» грошей уже створили робочу групу, яка ставить за мету лобіювати відповідні інтереси в країнах Центральної та Східної Європи через структури Євросоюзу та Європейський центральний банк (ЄЦБ). До групи увійшли Raffeisen Bank, Erste Bank, Societe Generale, UniCredit, Intesa Sanpaolo, Bayern Landesbank, Swedbank, KBC та Eurobank EFG. Більшість із зазначених банківських груп представлені в Україні. 

Наразі ЄЦБ виступає проти надання екстреної фінансової допомоги країнам поза межами єврозони, як про це його просять лобісти. Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на члена керуючої ради банку, голови Центробанку Люксембургу Ів Мерш, який не без сарказму зауважив, що «ЄЦБ не має повноважень виступати регіональною агенцією ООН».

[1136]

 
Кому Нацбанк дає гроші?

 

 
 
У грудні за схемою рефінансування гроші в НБУ взяли близько сотні українських банків. Найбільші суми отримали
 
Надра Банк  (7,1 млрд грн)
Промінвестбанк  (5,85 млрд грн)
Ощадбанк  (4,6 млрд грн)
Приватбанк-Дніпро  (3,41 млрд грн)
Банк «Фінанси та Кредит» (2,698 млрд грн)
Родовід Банк  (2,172 млрд грн)
Укрпромбанк (1,348 млрд грн)
банк «Фінансова ініціатива» (1,285 млрд грн)
Укргазбанк (1,229 млрд грн)
 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.