▪   Анна Бабінець

Трударі коридорів

Усе частіше до кулуарів ВР навідуються відомі бізнесмени власною персоною. Тиждень досліджував нові тенденції в українському лобізмі
Матеріал друкованого видання
№ 5 (66)
від 6 лютого, 2009

 У вівторок парламентськи­­ми коридорами проходжувався відомий бізнесмен, власник ТМ «Хортиця» Євген Черняк. Поки він спілкувався з різними людьми, один із парламентаріїв розповів Тижню, що вся справа у новому законі про рекламу. З 1 січня заборонено рекламу алкоголю та тютюну на зовнішніх носіях, а також згадування торгової марки-спонсора під час передач на радіо і ТБ. Це серйозний удар по виробниках. Зараз у ВР перебуває проект закону, який відтермінує набрання цими правилами чинності на рік – до 1 січня 2010-го. Цей проект подали ще наприкінці грудня, але справа не просувається.

«Тому пан Черняк був змушений приїхати власною персоною, – розповідає Тижню нардеп. – Так зазвичай не роблять. Кожен бізнесмен такого масштабу має кілька представників у Раді. Вони формально можуть бути закріплені за кимось як помічники народних депутатів. Ці люди й ведуть перемовини, налагоджують зв’язки з депутатами, носять теки з пропозиціями... У них така робота». Але коли тек стає надто багато і депутати не встигають вислуховувати всі пропозиції, а справу треба вирішити негайно, бізнесменові доводиться особисто втручатися у ситуацію. Криза змушує бізнесменів виробляти акредитаційні картки до ВР.
 
Законотворчо активні
 
На якісно новий рівень український лобізм вийшов кілька місяців тому – разом із кризою. У сесійній залі стали частіше з’являтися депутати-бізнесмени, пропонувати щось чи навіть виступати з трибуни. Одним із перших персонально захищати свій бізнес взявся депутат-бютівець, власник Української автомобільної корпорації Таріел Васадзе. До цього законо­творчо пасивний парламентарій намагався інсталювати до першого антикризового закону поправку, що суттєво обмежувала імпорт готових автомобілів. Він особисто виступав у сесійній залі й кілька разів просив депутатів проголосувати за «цю маленьку поправочку». Проте вона суперечила нормам СОТ і її не ухвалили. Пан Васадзе вирішив зайти з іншого боку. З ініціативи його однопартійців Наталії Королевської та Василя Крайнього трохи згодом до закону про мито було додано пункт, який робить ввезення комплектуючих безплатним, а готових авто – дорожчим. Тоді ж автомобілебудування проголошено стратегічним пріоритетним напрямом інноваційної діяльності в Україні. Навіть лобісти-початківці знають, що слово «інноваційний» – це золотий ключик, який відчиняє більшість дверей із пільгами та дотаціями.
 
Один із членів Комітету ВР з питань податкової та митної політики розповів Тижню, що зараз його комітет є ключовим у парламенті. Саме туди, до його голови Сергія Терьохіна (БЮТ), стоїть нескінченна черга охочих «покращити своє життя вже сьогодні» шляхом зміни митних ставок, акцизів, спрощення процедур. «Зазвичай такі питання вирішуються через лідера фракції (формального чи неформального), який потім каже іншим депутатам, за який закон потрібно проголосувати. Але зараз така велика кількість питань, що, наскільки я знаю, Терьохін сам приймає багато рішень, не радячись із Тимошенко», – продовжує нардеп.
 
Проходження через комітет – важливий етап, але він не гарантує ухвалення замовного закону. Часто депутати змушені використовувати весь свій шарм і красномовність. Одним із найкращих зразків цього методу була промова члена фракції Блоку Литвина Сергія Терещука на захист підвищення мита на ввезення м’ясної продукції. Цитата:
«Сьогодні не можна пускати м’ясо, зайве м’ясо, тому що є дешеве зерно, яке має перетворитися на м’ясо».
 
Зрозумілою мовою
 
Ще одним нововведенням на лобістській кухні став «законотворчий новояз». Парламентарії кажуть, що є певні слова-маркери, які сигналізують про те, що закон замовний. По-перше, у назві він обов’язково має містити слова «антикризові заходи» (до речі, проект, що призупиняє дію згаданого вище закону про рекламу, також називається антикризовим). Бо саме закони з такою назвою розглядатимуться першочергово. По-друге, якщо у законі йдеться про скасування чи підвищення митних ставок, спрощення процедур, зміну акцизних зборів, це теж є сигналом про те, що він замовний. «Ми ж тут один одного знаємо, у кого який бізнес або хто чиї інтереси представляє, тому реального автора більшості законів видно поміж рядками», – каже народний депутат, який уважно читає законопроекти.
 
Криза запровадила моду на формулювання «відтермінування дії закону» або «призупинення на певний час». Це також стосується насамперед митних ставок. Таким чином, наприклад, у листопаді було внесено поправку депутатів Катерини Ващук (Блок Литвина) і Романа Ткача (НУ-НС), згідно з якою до 1 січня 2012 року від оподаткування звільнено ввезення в Україну племінних чистопородних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу.
 
Lobby is...
 
За іронією долі, два тижні тому Міністерство юстиції оголосило про створення робочої групи з розробки законопроекту «Про лобіювання». Загалом розмови про нього тривають уже багато років. А в більшості розвинених держав такі закони діють давно. Проте українські парламентарії усміхаються, коли чують про цей закон. «Розумієте, це означає просто узаконити наявну схему. Виправити її наразі неможливо. Це як узаконити корупцію. Думаю, протягом найближчих двох-трьох років такий закон буде не на часі», – каже депутат, який добре знає, як влаштований механізм лобізму.
 
Задля розваги Тиждень запитав у десятка парламентаріїв, як, на їхню думку, перекладається слово «лобі». Лише один відповів правильно: англійською lobby означає «кулуари», «коридори». Почуті варіанти перекладу: «дошка», «тиск», «верхівка», «не знаю, не думав про це». Отже, для більшості депутатів у цьому гіпотетичному законі про лобізм найкориснішою буде частина, в якій визначаються терміни. Як воно працює, законотворці й без того знають.

[1148][1149]

 
ЦИТАТНИК
Зі стенограм засідань ВР під час ухвалення різних антикризових законів

«Ви не переживайте, тут всім все дадуть. А кому не дадуть, тим воздасться».
Арсеній Яценюк (на той момент спікер ВР)

«Найбільше мені подобається, коли люди, закликаючи до власного виробника, їздять не на «Тавріях», не на «Ланосах», а на «Мерседесах»
Павло Жебрівський (НУ-НС)
 
«Я не знаю, весь Кабмін чи його частина сидить на відкатах від імпорту»
Валентин Ландик (ПР)
 
«Поки ми почнемо балансувати наші потреби під свої політичні маленькі кон’юнктурні обставини, криза збалансує 46,3 млн громадян»
Лілія Григорович (НУ-НС)
 
«Чому мою поправку відхилив комітет цього Терьохіна, я гадки не маю»
Микола Азаров (ПР)
 
 

 

 
СЛОВНИЧОК

 Слова-маркери, які містяться у тексті закону і вказують на його заможність:

«невідкладні заходи»
«антикризові заходи»
«спрощення процедури»
«скасування митної ставки»
«підвищення митної ставки»
«зниження акцизу»
«підвищення акцизу»
«відтермінування дії закону»
«призупинення дії закону»
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Теги