▪   Роксолана Попович

Відповідальні за базар

ФОТО: Андрій Ломакін
Обсяги роздрібного товарообороту в Україні стрімко зменшуються, з полиць супермаркетів зникають деякі види продуктів. Якщо така тенденція спостерігатиметься бодай півроку, країну очікує ренесанс базарної торгівлі
Матеріал друкованого видання
№ 13 (74)
від 3 квітня, 2009

 

Українці масово обмежують витрати. У січні обсяги роздрібного товарообороту в Україні зменшилися на 7,8%, у лютому – на 9,4% (до 60,9 млрд грн). У березні до цієї тенденції додалася ще одна: звуження асортименту супермаркетів. На початок квітня товарний ряд супермаркетів збіднів на 15–20%, – стверджує Валерій Кулеша, біз­нес-тренер компанії VIP-Consulting. «Про тотальний дефіцит продуктів харчування не йдеться, але деякі товари знайти справді важко», – каже директор інвес­ти­ційно-бан­ківського департаменту Dragon Capital Андрій Пивоварський. Учасники ринку називають кілька причин збідніння асортименту. Зокрема, дистриб’ютори припинили відвантажувати нові партії товару супермаркетам, що не сплатили за попередні поставки. Мережі вчасно не розраховуються з постачальниками, бо левова частка операційного прибутку спрямовується на погашення кредитних зобов’я­зань – до початку кризи ритейлери брали мільйонні кредити на розширення мереж. Тепер гроші потрібно повертати. Виробники і дистри­б’ю­тори дедалі частіше намагаються працювати із супермаркетами за передоплатою, переорієнтовуються на реалізацію товару через базари та одиночні магазини.
 
Директор дослідницької компанії RetailStudio Михайло Грищенко впевнений, що асортимент скоротився ще й тому, що самі мережі не беруть на реалізацію товар, який погано розкуповується. Йдеться насамперед про дорогі імпортовані продукти. Супермаркети переорієнтовуються на дешеві товари, що мають стабільний попит.
           
Ціновий галоп
 
У лютому 2009-го, за даними Держкомстату, споживчі ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%. Найбільше подорожчали вершкове масло та цукор – відповідно на 5,3 і 4,3%. Ціни на рибу, продукти з риби, м’ясо і м’ясо­продукти зросли на 1,4–4,5%. Однак подорожчання деяких імпортних товарів було значно вищим за показники, оприлюднені Держкомстатом. Приміром, ціна на маслинову олію з грудня 2008 року зросла в 1,5 раза, на італійську пасту – вдвічі, чай і каву – в 1,5–2 рази, імпортний алкоголь подорожчав на третину. Така динаміка зумовлена тим, що дистри­б’ютори імпортованих товарів закладають у їхню вартість курсові ризики з розрахунку 15 грн за долар. По суті, бізнес перекладає власні ризики на кінцевих споживачів.
 
Подальше здешевлення національної валюти знову підштовхне ціни вгору. За оцінками Валерія Кулеші, імпортовані товари та вітчизняні, які виробляють з імпортної сировини, до кінця року подорожчають на 20–25%. При цьому на світовому ринку оптові ціни на більшість товарів, навпаки, знижуються. Так, у лютому овочі та фрукти на міжнародних продуктових біржах подешевшали на 15%, молочні продукти – на 30%, м’я­со – на 20%. Для порівняння: за останній рік продовольчі товари в Україні подорожчали на 22,3%, в Росії – на 17,7%, у Євросоюзі – на 4,1%.
 
Споживчий песимізм
 
Бажання ритейлерів оптимізувати свій асортимент зрозуміле: в умовах кризи платоспроможний попит на дороге продовольство стрімко знижується. Так, за результатами лютневого опитування Національного інституту стратегічних досліджень, 69,3% українських сімей обмежили витрати, 32,8% заощаджують на продуктах харчування.
 
Споживчий песимізм українців зафіксували і в GfK Ukraine. «У січні 2009 року індекс споживчих настроїв знизився на 12,1 пункта проти грудня 2008-го і становив 41,8 – новий рекорд абсолютного мінімуму за весь час спостережень», – йдеться в аналітичній записці компанії. Такий низький показник свідчить про те, що понад 75% українців, оцінюючи поточне і майбутнє матеріальне становище своєї родини, економічну ситуацію в країні й власну купівельну спроможність, налаштовані песимістично.
 
За інформацією Валерія Кулеші, продовольчий кошик середньостатистичного домогосподарства зменшився в кількісному вираженні в 1,5–2 рази, але в грошовому еквіваленті за рахунок зростання цін обсяги покупок залишилися на рівні минулого року.
 
Продавай вітчизняне!
 
Найближчим часом гурманам буде доволі складно знайти в українських супермаркетах французький сир чи справжнє баварське пиво. Найімовірніше, з продажу зникнуть ті преміальні марки, які нещодавно з’явилися на ринку і до яких не встигли звикнути споживачі.
 
«Дорогі імпортні ласощі продаватимуть тільки там, де є відповідний попит: у супермаркетах, розташованих у центрі міста чи в престижних районах, – упевнений Михайло Грищенко. – У магазинах на околицях асортимент делікатесів буде зведено до мінімуму». Натомість ритейлери активніше продаватимуть дешевші продукти вітчизняного виробництва і товари private label (під ТМ супермаркету). «До 70% асортименту супермаркетів становитимуть відносно недорогі продукти харчування: крупи, паштети, консервація тощо», – вважає Валерій Кулеша. Надаючи акційні знижки на продукти, які умовно можна назвати соціальними, ритейлери прагнуть утримати покупців. За даними Держкомстату, в січні на 0,2–7% подешевшали яйця, олія, гречка, рис, борошно і тваринні жири. Однак експерти застерігають, що надалі здешевлення продуктів може відбуватися за рахунок погіршення їхньої якості.
 
Базарна альтернатива
 
Валерій Кулеша не виключає ренесансу базарної торгівлі в Україні, якщо з полиць торговельних точок зникнуть популярні марки, що влаштовували споживачів за якістю та ціною. Зараз більшість українців, які мешкають у великих містах, отоварюються в місцях організованої торгівлі: супермаркетах та гіпермаркетах, позаяк дотепер ціни на продукти харчування в мережах були нижчими, ніж на базарах. Протягом останніх п’яти років продаж через мережевий роздріб щороку збільшувався на 8–10% за рахунок зменшення частки неорганізованої торгівлі та органічного зростання ринку.
 
Утім, до порожніх полиць у великих магазинах справа не дійде. «Навряд чи бренди рівня Coca-Cola зникнуть із полиць супермаркетів», – переконує Андрій Пивоварський. Більшість постачальників просто не зможуть переорієнтуватися на базари – для цього потрібно змінити логістичні ланцюжки, а це досить складний і витратний процес.[1255]
 
ГРАФІКИ


За даними GfK Ukraine, Міжнародного центру перспективних досліджень


За даними Національного інституту стратегічних досліджень. Опитано 2012 респондунтів у всіх областях України, АР Крим та Києві у період з 28 сіяня по 3 лютого 2009 року

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.