▪   Жанна Безп’ятчук

Надто обмежений прогрес

Малюнок: Дмитро Скаженик
Україна незадовільно виконує домашнє завдання з євроінтеграції
Матеріал друкованого видання
№ 18 (79)
від 8 травня, 2009

 

«Питання про перспективи членства України в Європейському Союзі може стати актуальним лише через 5 – 10 років», – переконаний голова комітету німецького бундестагу із закордонних справ Рупрехт Поленц. Це й не див­­но, адже, як дипломатично висловився голова Представництва Європейської Комісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, впродовж останніх чотирьох років прогрес України у справі наближення до європейських стандартів був «доволі обмеженим». Звіт Єврокомісії щодо впровадження в 2008 році Європейської політики сусідства в Україні фактично констатує бездіяльність українських євроінтеграторів. Тиждень детально розглянув висновки Єврокомісії.
 
Виборче законодавство і Конституція
 
Єврокомісари наголошують, що одним із головних завдань нашої країни залишається реформа виборчого законодавства і Конституції. Чинний Закон «Про вибори народних депутатів України» не відповідає традиціям і європейським нормам сучасної демократії. Обрання всіх 450 депутатів у єдиному багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за закритими списками дає партійним керманичам змогу авторитарно контролювати склад і порядок виборчих списків, а в разі потреби торгувати місцями у них. Модель меритократичної влади, тобто влади найосвіченіших і найздібніших, за такої системи є абсолютно недосяжною.
 
Європейці зазначають, що в українському суспільстві немає хоча б відносного консенсусу щодо конституційного устрою держави. У справі реформування Конституції найвпливовіші політичні сили діють розрізнено, Національна конституційна рада не працює. Хронічно недосяжним для України завданням є також забезпечення чесності й прозорості процедур судового провадження.
 
Прогресивне виборче законодавство, що сприяє оновленню й зміні політичних еліт, убезпечена від кон’юнктурного редагування Конституція, чесне й незалежне судочинство – елементарні засади повноцінного функціонування сучасної європейської демократії, яких бракує в Україні. Відтак коли йдеться про відмову від закритих списків на парламентських виборах чи боротьбу з корупцією в судах, то на кону не просто ефективність державних інституцій, а сам проект під назвою «держава Україна».
 
Зона вільної торгівлі
 
Про створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом ішлося ще в Угоді 1994 року про партнерство та співробітництво. Сьогодні Україна нарешті реально наблизилася до реалізації цього проекту. Частка ЄС у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України 2007 року становила 39%, що перевищило показники торгівлі з Росією. Понад те, зараз ідеться про створення між Україною та ЄС не традиційної зони вільної торгівлі, у межах якої митні квоти скасовуються й тарифи встановлюються відповідно до норм СОТ, а зони глибокої та комплексної. У її межах скасовуються не лише митні квоти, а й тарифи.
 
Якщо Україна ставить перед собою такі амбітні цілі, то для їх досягнення потрібно докласти неабияких зусиль, передусім у царині уніфікації стандартів і процедур оцінки відповідності промислових товарів. Зокрема, слід виконати «Україна: ґ«План дій щодо вільного руху промислових товарів», у якому закріплені рекомендації Єврокомісії щодо приведення українських стандартів у відповідність до європейських. Виконання плану дасть нашій країні змогу приєднатися згодом до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів. Проте у Звіті Єврокомісії зазначено, що в 2008 році прогрес у цій сфері «залишався досить обмеженим».
 
Безвізовий режим
 
Восени минулого року між Україною та ЄС розпочався візовий діалог, що охоплює чотири блоки питань: безпеку документів, протидію нелегальній міграції, управління кордонами й зовнішні відносини. У далекій перспективі цей діалог має закінчитися встановленням безвізового режиму, але, за оцінкою Єврокомісії, зараз Україна абсолютно неготова протидіяти нелегальній міграції. У нашій країні відсутня осмислена міграційна політика як така, а також єдина ефективна міграційна служба. 
 
Періодична недієздатність парламенту й затяжні політичні протистояння призводять до того, що Україна накопичила великий масив нератифікованих документів, неопрацьованих і непродуманих проектів, роблять висновки європейці. У 2009-му – а це рік чергових виборчих баталій – більшість євроінтеграційних завдань українська влада, вочевидь, також не виконає.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.