▪   Дмитро Губенко

Сезонний розпродаж

Банкрутство General Motors призведе до перерозподілу сил у світовому автопромі
Матеріал друкованого видання
№ 23 (84)
від 12 червня, 2009
«Я роками думав: те, що добре для країни, добре для General Motors і навпаки», – заявив міністр оборони США і колишній керівник американського автогіганта Чарльз Вілсон у 1952 році. Мабуть, йому було б нелегко уявити ситуацію, коли Америка визнає за краще ліквідувати General Motors (GM). Однак саме це сталося 1 червня, коли компанія оголосила про початок процедури банкрутства.
Тепер на GM чекають великі зміни. Фактично автовиробник перейде у державну власність – уряду США дістанеться 60% акцій оновленої GM. Натомість компанія одержить з американського бюджету $30 млрд на фінансування своєї діяльності під час процедури банкрутства. Побічним ефектом стане також розпродаж частини контрольованих GM брендів.
 
Від тріумфу до краху
 
Ще 30 років тому GM була найбільшою компанією у світі, що давала роботу 853 тис. працівників по всій планеті й контролювала 45% американського автомобільного ринку. Її доходам могли позаздрити середнього розміру країни, а позиції на ринку здавалися непорушними. Сьогодні компанія виробляє лише кожне п’яте продане у США авто, і тільки торішні збитки сягнули $30,9 млрд.
 
Саме у 1970-ті почалася історія занепаду автогіганта. На американський ринок наполегливо торували шлях японські, а згодом і корейські компанії, що пропонували споживачам невеликі, але надійні та економічні автомобілі. Перші експортні моделі азійських конкурентів викликали в американців, які звикли до великих авто, сміх. Проте незабаром у США оцінили переваги японської якості, й ринкові частки Toyota, Honda та Nissan стали невпинно зростати – за рахунок детройтської «великої трійки» (General Motors, Ford та Chrysler).
 
Американські автовиробники фактично поступилися іноземцям на рідному ж ринку нішею компактних автомобілів, зосередившись на випуску великих і дорогих авто. Їхнім коником завжди були пікапи – популярні у сільській місцевості вантажні джипи, тож для мешканців передмість вони запропонували комфортніші позашляховики. Вони викликали ненависть у захисників довкілля, але головною причиною скорочення продажу таких авто стало зростання цін на пальне.
 
Та крім ощадливих двигунів японські автовиробники мали перед своїми американськими конкурентами й інші переваги: на їхніх заводах у США не було таких потужних профспілок. На заводах же General Motors більшість працівників належали до профспілки United Auto Workers, що успішно блокувала будь-які спроби керівництва зменшити витрати.
           
Скорочення брендів
 
Тепер профспілки стануть чутливішими до пропозицій менеджменту, адже United Auto Workers отримає 17,5% в оновленій компанії. 12% дістанеться урядам Канади та канадської провінції Онтаріо, 60% – уряду США. Решта – кредиторам. Процедура банкрутства дасть компанії змогу позбутися значної частини боргів, зобов’язань щодо медичного страхування та пенсійного забезпечення працівників і скоротити на третину дилерську мережу.
 
Уже цього року буде закрито 14 заводів у США. Скорочення зачепить і лінійку брендів. У 1908-му General Motors почала свій історичний шлях, випускаючи тільки Buick, до якого невдовзі приєдналися Oldsmobile, Pontiac, Cadillac та інші американські й іноземні марки. Оновлена GM залишить собі тільки чотири марки: Buick, Cadillac, Chevrolet та GMC. Решту буде продано або ліквідовано.
Утім, деякі експерти вважають, що навіть чотири бренди – це занадто для ослабленого автовиробника. На думку Джона Ґаппера з Financial Times, шанси на виживання мають тільки Chevrolet і Cadillac. Траки GMC фактично дублюють такі самі авто під маркою Chevrolet, причому останні значно популярніші на ринку. Buick просто не має майбутнього, адже до нього втратила інтерес молодь. За даними міжнародної маркетингової служби J.D.Power&Associated, середній вік водія Buick – 68 років.
 
 
Розподіл пирога
 
Глобальна криза завдала удару практично по всіх провідних автомобільних ринках світу, проте не відбила в автовиробників апетит до поглинань. Тому влаштований GM великий розпродаж привернув увагу багатьох покупців. Найбільш ласим шматочком для них був Opel. На німецький концерн претендувала китайська Beijing Automotive Industry (BAIC), італійський Fiat та дивна коаліція з канадської компанії – виробника автозапчастин Magna, російських Сбєрбанка і групи «ГАЗ». Перемога останніх неабияк засмутила італійців, які планували об’єднати Fiat, Chrysler і Opel, створивши таким чином автоконцерн, який був би другим або третім за кількістю проданих авто у світі.
 
Неочікуваним був також вибір нового власника для Hummer. Ним стала китайська компанія Sichuan Tengzhong, яка ніколи раніше не випускала автомобілів, а спеціалізувалася на дорожніх роботах, виробництві пластмас та іншої промислової продукції. Китайці не отримують прав на військову версію позашляховика, проте планують самостійно розширити модельний ряд.
 
Найближчим часом також має бути продано шведський Saab, на який претендують шведська компанія Koenigsegg та італійський Fiat. Претендентами на Saturn є аж 16 компаній, але очікується, що його власником стане Penske Automotive Group, друга за розміром автодилерська мережа у США і давній партнер GM. А ось Pontiac наступного року, найімовірніше, просто зникне.

Глобальна рецесія пришвидшила процес перерозподілу сил у світовій автомобільній промисловості, зокрема на користь Південної Кореї, Індії та Китаю. Торік індійський концерн Tata придбав британські марки Land Rover та Jaguar. І хоча зараз індійська компанія переживає не найкращі часи, відмовлятися від своєї покупки вона не збирається. Одним із претендентів на шведського автовиробника Volvo, який Ford планує продати, є вже відома українцям китайська компанія Geely. Можливо, саме завдяки кризі світового автопрому китайці нарешті зможуть закріпитися у Європі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.