▪   Артем Зеленський

Курс на глиняних ногах

Зміцнення нацвалюти щодо долара США є тимчасовим явищем. Наприкінці поточного року курс гривні становитиме 8–8,5 UAH/USD
Матеріал друкованого видання
№ 25 (86)
від 26 червня, 2009

 

«Обміну купюр не буде. Даю обидві руки на відсіч», – заспокоював громадян останній голова радянського Держбанку Віктор Геращенко у січні 1991 року. Проте вже за кілька днів уряд СРСР оголосив грошову реформу, внаслідок якої чимало громадян втратили свої заощадження. Звичайно, руки головного радянського банкіра тоді вціліли, а ось довіра населення до фінансових порад високопосадовців – ні.
«Немає сенсу тримати долари. Сьогодні їх треба продавати, гривня починає зміцнюватися», – закликала прем’єр Юлія Тимошенко. Але більшість українців не прислухалися до її порад: за даними НБУ, в травні населення збільшило продаж готівкової валюти лише на 3,4% порівняно з квітнем. Проте й американська валюта, що залишається основним засобом заощадження в Україні, викликає все менше захвату – уряд Сполучених Штатів долає рецесію за допомогою великих грошових вливань в економіку, що можуть спричинити знецінення долара у подальші роки. Тож постає логічне запитання: яка валюта міцніша?
 
Гривня у лещатах
 
Курс гривні щодо долара завжди зміцнювався влітку, оскільки громадяни витрачали частину заощаджених грошей на відпустки. Цього року основна причина ревальвації національної грошової одиниці інша: жорстке державне регулювання валютного ринку. НБУ змусив кредитно-фінансові установи продати частину накопичених доларів і євро. Крім того, регулятор обмежив попит на долари. «На міжбанківському ринку неможливо придбати валюту для передоплати за імпортом. На певний час навіть заборонили купувати долари для оплати послуг», – розповідає радник голови Укргазбанку Олександр Охріменко. Також Нацбанк обмежував фінансову допомогу комерційним банкам, побоюючись, що надані кошти буде використано для спекуляцій на валютному ринку. В результаті курс гривні стабілізувався на рівні близько 7,6–7,65 UAH/USD.
 
Однак зведену регулятором греблю може прорвати. Зміцнення гривні не ґрунтується на стійких економічних підвалинах. Зазвичай девальвація будь-якої національної валюти припиняється тоді, коли сальдо зовнішньоторговельного балансу країни стає позитивним, а валютна виручка від експорту товарів та послуг дає змогу хоча б частково компенсувати відплив капіталу. В Україні сальдо зовнішньої торгівлі поки що негативне – у квітні імпорт товарів і послуг перевищив експорт на $317 млн, а в травні оприлюднювати оперативні статистичні дані заборонив уряд. Наприкінці року сальдо може суттєво погіршитися, оскільки значно збільшиться споживання російського газу. Водночас відплив капіталу за кордон триває, причому у великих обсягах: з огляду на необхідність повертати та обслуговувати іноземні кредити дефіцит сальдо фінансового рахунка платіжного балансу в квітні становив $986 млн.
 
Тому більшість економістів вважають неминучим помірне здешевлення гривні у другому півріччі. Зокрема, аналітики інвестиційної компанії «Конкорд Капітал» прогнозують курс гривні наприкінці цього року на рівні ­­8 UAH/USD, оцінки експертів ІК «Драгон Капітал» ще менш оптимістичні – 8,5 UAH/USD. Утім, будь-які прогнози, що містять конкретні цифри й терміни, є умовними. Попит і пропозиція на валютному ринку значною мірою залежать від дій влади, які неможливо спрогнозувати. Якщо уряд переконає НБУ вдатися до масштабної грошової емісії для фінансування державних витрат напередодні наступних виборів президента, девальвація буде ще більшою. При цьому можливості НБУ здійснювати доларові інтервенції на валютному ринку менші, ніж здаються. Позики, які виділяє країні МВФ, надаються не у вільно конвертованій валюті, а в розрахункових одиницях фонду – SDR («спеціальні права запозичення»). Продати ці квазігроші на міжбанківському ринку для підтримки гривні неможливо, їх можна лише використати для виплати зовнішніх боргів.
Можливість подальшого зміцнення гривні цього року є лише теоретичною. За оцінками директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерія Гейця, населення зберігає у схованках великі валютні запаси готівкою – від $30 млрд до $60 млрд. Якщо ці гроші запрацюють, наприклад, підприємці почнуть масово вкладати накопичені бакси у свій бізнес, баланс валют в Україні зміниться на користь гривні. Проте напередодні виборчої кампанії це малоймовірно. Ще одним чинником зміцнення гривні може стати суттєве збільшення попиту на сталь та інші вітчизняні товари на зов­нішніх ринках, але зараз ознак пожвав­­­лення на них не простежуються.
 
Пожовклий зелений
 
У процесі важких переговорів щодо отримання кредиту від МВФ уряд відвоював згоду Фонду на дефіцит держбюджету на рівні 4% ВВП, пообіцявши не покривати розриву між доходами та видатками за допомогою емісії гривні. Але уряд США (найвпливовішого учасника МВФ) долає кризу протилежними методами. Так, цьогорічний дефіцит федерального бюджету Штатів становить велетенську суму – $1,85 трлн (це близько половини витрат уряду країни, або 13% ВВП). Частково гроші позичать у фінансових інвесторів, зокрема іноземних, а частково долари візьмуть у борг у Федеральної резервної системи США, тобто просто надрукують.
 
Прогнози щодо глобального знецінення американської валюти ґрунтуються на тому, що доларова маса й до цього була надмірно розширена перед кризою внаслідок політики уряду та ФРС США. За останні десять років (з квітня 1999-го по квітень 2009-го) кількість доларів в обігу поза банками збільшилася на 85,4% – до $8,264 трлн, тоді як за попередні десять років – лише на 48,2%. Це було однією з причин здешевлення американської валюти перед кризою. Зміцнення ж долара США щодо більшості валют протягом 2008-го є тимчасовим явищем. По-перше, долар має більшу довіру у фінансових інвесторів, ніж валюти інших країн, оскільки вважається, що американська економіка потерпає від кризи менше, ніж господарства більшості інших країн. По-друге, у фінансовій системі США виникла так звана пастка ліквідності, тобто ситуація, коли економіка вдосталь насичена грішми, але значна їх частина заморожена до кращих часів, – з огляду на великі ризики банки не надають кредитів, компанії скорочують інвестиції, а споживачі вдаються до економії. Ефект від таких дій подібний до наслідків раптового та різкого скорочення грошової маси в обігу. Щоб вибратися з цієї пастки, уряд Сполучених Штатів збільшує пряме бюджетне фінансування економіки.
 
Коли криза в США мине, нині заморожені та нові емітовані долари знову активно запрацюють в економіці, зокрема потечуть до інших країн, капіталовкладення в які здатні дати більший прибуток, ніж звичайні для американських інвесторів 3–5% річних. І американська валюта почне дешевшати.
Та це лише один бік медалі. Другий – валютні курси залежать не тільки від обсягу доларів в обігу, а й від інших чинників. Зокрема, від швидкості зростання грошової маси інших валют (за останні десять років маса євро збільшилася на 106,6% – до €8,16 трлн, а гривнева маса – майже у 30 разів – до 462,8 млрд грн), темпів підвищення та спаду ВВП, відсоткових ставок центробанків, міжнародних потоків товарів та капіталу, а також настроїв фінансових інвесторів.
Найімовірніше, знецінення долара після закінчення кризи супроводжуватиметься різкими короткочасними коливаннями курсів валют, але загалом буде поступовим. В обвалі долара не зацікавлені не тільки Китай, Росія та інші власники великих доларових резервів, які не хочуть, щоб їхні капітали втратили вартість, а й влада США. Адже знецінення долара обернеться для Штатів великою інфляцією. Та може спричинити гонку девальвацій, коли інші країни, зокрема і ЄС, також знижуватимуть вартість своїх валют, щоб їхні товари не втратили конкурентної переваги перед американськими. Наслідком може стати загальносвітова інфляція.
 
Знецінення долара та інших валют не означатиме автоматичного подорожчання гривні. Її курс залежить не від розміру доларової маси, а від стану української економіки, її здатності виробляти конкурентоспроможні товари. Якщо долар США дешевшатиме, ціни на товари на світовому ринку зростатимуть, а експортна (валютна) виручка вітчизняних підприємств збільшиться. Але водночас зростатиме й ціна імпортних товарів, насамперед енергоносіїв. Таким чином, торговельний баланс, від якого залежить курс нацвалюти, кардинально не зміниться.

[1386]

 
У РІЗНІ КОШИКИ

Економічні обставини змінюються так швидко, що цінність будь-яких конкретних курсових прогнозів невелика. Більшість опитаних експертів одностайні в тому, що зберегти заощадження можна, тримаючи їх у різних валютах. При цьому більшу частину коштів краще зберігати у валютах країн, економіки яких менше потерпають від кризи, а грошово-кредитна політика є стабільнішою та передбачуванішою. «Власні заощадження можна поділити на три частини: долари, євро та гривні», – говорить радник голови Укргазбанку Олександр Охріменко. При цьому слід придивлятися до змін цін на активи. Якщо світ справді стоїть на порозі інфляційної хвилі, що змінить загальний масштаб цін, то за рік-два потрібно подумати про вкладення коштів у нерухомість, землю, золоті та срібні монети, коштовні метали або товари тривалого користування.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.