▪   Алла Рура

Повертаємося до дикунства

ФОТО: Олександр Чекменьов
Через кризу українці цього року віддають перевагу вітчизняним курортам і неорганізованому відпочинку
Матеріал друкованого видання
№ 25 (86)
від 26 червня, 2009

 

Економічна криза позбавила українців не лише спокою, а й відпочинку. З початку року потік наших туристів за кордон скоротився майже вдвічі: якщо за перше півріччя 2008-го, за даними Держкомтуризму, на відпочинок до країн ЄС виїхало близько 2 млн українців, то за підсумками 2009-го оператори прогнозують щонайбільше 1,3 млн.
Юрист Дар’я Гаврилиця торік виїжджала з країни двічі: у квітні відвідала Чехію, а в жовтні – Туреччину. Дві закордонні відпустки обійшлися їй у 6 тис. грн. Цьогоріч Дар’я планує провести відпустку в Криму: «Хай там як, а кримський відпочинок все ж буде дешевшим, тим більше що ти не прив’язаний до літака чи готелю й можна будь-якої миті повернутися додому. З початком кризи нам знизили зарплату, а відпочинок аж ніяк не подешевшав. Із нинішнім курсом долара тиждень у Туреччині коштуватиме не менш ніж 6 тис. грн».
 
Вікно до Європи звузилося
 
За логікою, європейські готелі мають продавати номери дешевше, щоб заповнити їх в умовах скорочення туристичного потоку. Однак закордонні курорти не стали доступнішими. По-перше, Україна занадто постраждала від девальвації гривні. По-друге, ціни у валюті теж аж ніяк не антикризові.
 
В Іспанії, Франції, Італії ціни на відпочинок не знизились, а подекуди навіть зросли. Але, як зазначають оператори, туди їдуть практично стільки українців, що й торік. Італію в 2008-му відвідало близько 20 тис. українців, Велику Британію – 12 тис. «Європейські курорти залежать від наших туристів не так, як турецькі, тому навряд чи знижуватимуть ціни саме для українських туроператорів. А вони, зі свого боку, не ризикнуть цього сезону збільшувати свої квоти в готелях понад те, що вже замовили на початку року й навесні», – каже директор компанії-туроператора «Вояж-Київ» Тарас Демура.
 
Експерти твердять, що реального зниження цін слід очікувати тільки на економ-тури – на пляжі Болгарії й Чорногорії, де тиждень відпочинку може коштувати €300–500 на особу. Хорвати, щоб уберегтися від провального сезону, скасували для громадян України візи на період із 1 травня по 31 жовтня, які коштували раніше €35. Таким чином Мінтуризму Хорватії розраховує збільшити кількість українських туристів ще на 10–15%.
 
Час Туреччини минув?
 
Директор донецької турагенції Primavera Travel Анастасія Михайленко розповідає, що попит на турецькі курорти знизився неістотно. «На початку року туристів справді зовсім не було – з шести чартерів залишили один, і той ледь заповнювали. Зараз ситуація трохи стабілізувалася – люди, які раніше подорожували кілька разів на рік, тепер витрачаються тільки один раз – на пляжний відпочинок. Так, торік улітку з Донецька до Анталії було дев’ять чартерів, а зараз вісім. Однак відчуваємо, що це забагато, можливо, надалі їх буде сім, але навряд чи менше. Літній сезон ми відпрацюємо нормально», – каже пані Михайленко.
 
Турки та єгиптяни ще навесні обіцяли знизити ціни на відпочинок для українців. Та насправді власники лише деяких турецьких готелів роб­лять знижки для наших туристів до 20–30%. За даними Офісу з питань культури та інформації Посольства Туреччини, вже у квітні потік українських туристів зріс на 6,3% порівняно з квітнем 2008-го. А ось Анастасія Михайленко зазначає, що незначне зменшення цін, встановлених у доларах або євро, жодним чином не вплинуло на рішення українських туристів, їхати чи не їхати до Туреччини. «У нашому регіоні більшість людей отримують зарплату в гривні, й після різкої девальвації нацвалюти відпочинок для них став значно дорожчим», – підкреслює пані Михайленко.
На 15% подешевшав відпочинок у Єгипті. Але це швидше реальна ціна – торік попит на турецькі та єгипетські курорти з боку українців давав можливість власникам готелів невиправдано піднімати ціни.
 
Найбільше розчарування цього сезону – брак гарячих путівок. Раніше їх було чимало – туроператори бронювали місця, а потім розпродували дешевше зайві путівки. Цього ж року, після невдалих для туристичного бізнесу новорічних свят, оператори вже не бронюють номерів у готелях і місць у чартерних літаках у колишніх обсягах. «Деякі компанії скоротили свої замовлення майже вдвічі, тому путівок залишається зовсім мало, – каже голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха. – Менший обсяг замовлень для оператора означає більшу вартість номерів, звідси й сьогоднішні високі ціни на закордонний відпочинок. Травневі свята дають картинку того, що буде влітку. В травні ми мали на 35–40% менше туристів порівняно з минулим роком. Цього ж очікуємо й від літнього сезону».
 
 
Крим forever
 
Завдяки кризі зростає обсяг внутрішнього туризму. Пан Голубаха зауважує, що в Україні все більший попит спостерігається на тури вихідного дня. Найпопулярніші напрямки для відпочинку на кілька днів – Закарпаття, Львів і Кам’янець-Подільський. За його словами, в Кам’янці-Подільському в 19 міських готелях ніколи не буває вільних місць у суботу й неділю. На травневі свята такі міста, як Львів, Кам’янець-Подільський, Косів, Яремче, Ужгород, відвідало на 15–20% більше туристів, ніж торік. Крім того, оператори очікують, що багато молоді поїде відпочивати в Карпати, а також на Азовське узбережжя, де відкриваються нові готелі й можна відпочити за 150–200 грн на день.
 
Побільшало туристів і в Криму. В період травневих свят, за інформацією Мінтуризму Криму, курорти півострова відвідало на 20% більше українців, ніж на початку травня минулого року. «Тиждень відпочинку в Криму обійдеться в $500–700 – як у Туреччині. Але туристи впевнені, що істотно заощаджують», – каже пан Голубаха.
 
Утім, 20% – це лише офіційна цифра, що стосується попиту на пансіонати й бази відпочинку. Зрозуміло, що в кризу задля економії українці намагаються відпочивати дикунами, тож можна стверджувати, що туристів у Криму стало значно більше, ніж на 20%. Повернення дикунства стане головним трендом цього сезону.
 
Порівняно з минулим роком вартість номерів у кримських готелях зросла в середньому на 10–20%. Учасники ринку пояснюють таку цінову політику подорожчанням енергоносіїв, продуктів харчування, знеціненням гривні. До того ж, за словами міністра курортів і туризму АРК Андрія Сумцова, подорожчали й екскурсії. Так, за його інформацією, Лівадійський палац і Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник цього року підняли ціни на квиток із 30 до 40 грн. Лісомисливські господарства підвищили вартість входу в угіддя в середньому на 30%. Підйом канатною дорогою на Ай-Петрі коштує вже 40 грн. При цьому Андрій Сумцов зазначив, що діяльність цих об’єктів майже не прив’язана до курсу долара чи до будь-яких інших чинників економічної кризи.
[1381][1382]
 
ПОГЛЯД
В’ячеслав Пілюйко
головний лікар хмельницької клініки «Здоров'я»

 

 «Украінци, сдалі паспорта!»
 
Мій брат – кардіохірург у США. Якось він летів «Міжнародними авіалініями України» з Києва до Нью-Йорка. Звертаючись до стюардеси українською та англійською, отримав відповідь російською. В Америці він поскаржився до Федеральної агенції з міжнародних пасажирських перевезень. Така поїздка небезпечна – пасажирові не можуть пояснити його мовою те, що він мусить знати. За кілька місяців брат повертався цим самим літаком, і стюардеси вже чудово розмовляли й українською, й англійською.
 
За прикладом брата я перейнявся іншою темою. Як і багато хто з вас, купую туристичні путівки до Тунісу, Туреччини, Єгипту. Українці становлять значну частину іноземних туристів у цих країнах. При цьому зазвичай на курортах Туреччини та Єгипту немає ані українського телебачення, ані українськомовних гідів. Наприклад, у поляків обов'язково буде польськомовний гід, а в готелі – польський телеканал. Ми ж маємо задовольнятися ОРТ чи РТР. Для мене це не проблема, бо я володію чотирма мовами, можу дивитися інші канали. Але чому українцям має бути достатньо російського телебачення?
 
Я поставив собі запитання, як змінити ситуацію й скільки це коштуватиме. Навіть спілкувався з представниками туристичних компаній. Виявилося, що в цьому немає нічого складного, достатньо змінити ліцензійні умови для закордонних туроператорів. Мотивація – безпека туризму.
 
Нові ліцензійні умови надавали б перевагу українськомовним людям у працевлаштуванні за кордоном. А іноземцям – додатковий стимул вивчати українську мову. Закономірне запитання: звідки турки чи єгиптяни братимуть україномовних працівників? Звісно, частину привезуть із України. Але частину, я впевнений, зможуть набрати з наших співвітчизниць у борделях.
 
Мені б хотілося, щоб українці почувалися за кордоном комфортно. Натомість ми чуємо: «Так, украінци, сдалі паспорта. Ви знаєтє, какой штраф за вас?» Виявляється, якщо українець виїде за допомогою туристичної компанії й залишитися на заробітках, компанія має заплатити штраф. По завершенню поїздки я перепросив за те, що не виправдав очікування гідів і не залишився на заробітки... Насправді ж ­зіткнутися з таким ставленням за мої ж гроші було неприємно.
 
Перебуваючи за кордоном, кожен переживає приплив патріотизму. Той факт, що з вами там спілкуються вашою мовою, означає одне: вас визнають. Ви не «постсоветскіє», ви – українці.

 

 
ВІДПОЧИНОК у КРИМУ
середні цифри, в розрахунку на одну людину на день

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.