▪   Дмитро Губенко

Убити долар

ФОТО: АР
Нові економічні гіганти шукають нову резервну валюту
Матеріал друкованого видання
№ 29 (90)
від 17 липня, 2009

 «Можу вас потішити, у мене в кишені лежить наднаціональна валюта, яку мені подарували. Це одна одиниця, тестовий примірник під гаслом Unity in Diversity («Єдність у різноманітності»). Називається це «міжнародна валюта» – United Future World Currency («об’єднана майбутня світова валюта»)», – заявив російський президент Дмітрій Мєдвєдєв журналістам на заключній конференції саміту «Великої вісімки» в італійській Аквілі. 

Мєдвєдєв і частина його колег по G8 вважають, що нова резервна грошова одиниця зараз дуже доречна. Сполучені Штати Америки намагаються вийти з кризи, вливаючи у фінансову систему трильйони доларів. Величезний бюджетний дефіцит і державний борг США підривають довіру до їхньої валюти. Деякі експерти прогнозують вже цього року стрибок доларової інфляції. Світова ж економіка потребує стабільності.
 
Реанімація «спеціальних прав»
 
Не менше, а може, навіть більше за Мєдвєдєва поговорити в Л’Аквілі про світову валюту хотів лідер Китайської Народної Республіки (КНР) Ху Цзіньтао, запрошений на розширене засідання групи основних індустріальних держав світу. Проте у зв’язку із заворушеннями у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі він так і не взяв участі в саміті, й питання про нову резервну валюту тихенько зникло з порядку денного.
 
Та Пекін від цієї ідеї так просто не відмовиться. Китайці вже давно прагнуть знайти замінник долару, що не був би пов’язаний з інтересами якоїсь конкретної нації та не залежав би від економічної ситуації. Для початку КНР пропонує розпочати ширше використовувати SDR (Special Drawing Rights, або спеціальні права запозичення). Міжнародний валютний фонд (МВФ) ще в 1969 році випустив цей віртуальний платіжний засіб, курс якого був середньозваженим до курсів американського долара, британського фунта, японської єни та європейських валют – попередниць євро (німецької марки і французького франка). До речі, саме SDR, а не живими грішми Україна отримує кредити від МВФ (уряд використовує SDR для виплати зовнішніх боргів).
Однак SDR не зміг конкурувати з доларом, на який припадала левова частка як світових валютних резервів, так і міжнародної торгівлі. Згодом спеціальні права запозичення перетворилися на внутрішню одиницю обліку МВФ. Але за останнє десятиріччя ситуація у світовій економіці кардинально змінилася, й нові економічно потужні держави (зокрема, блок BRIC – Бразилія, Росія, Індія, Китай) не хочуть бути залежними від прив’язаного до хворої американської економіки долара.
 
Китайців і росіян підтримують фінансист Джордж Сорос та архітектор євро Роберт Манделл, які на початку цього року теж озвучили ідею створення єдиної світової валюти. Директор-розпорядник МВФ Домінік Строс-Кан так само вважає, що ця ідея має право на існування, проте зазначив, що дискусія про неї може затягнутися на роки. По інший бік барикад цілком очікувано опинилися американці. Президент США Барак Обама заявив, що «не бачить потреби в новій світовій валюті», адже позиції долара і без цього «дуже сильні».
 
У пошуку альтернативи
 
 Держави-експортери, утім, іншої думки. Побоюючись доларової інфляції, вони потроху починають переводити свої валютні резерви з долара в інші грошові одиниці. За оцінками МВФ, наприкінці 2008 року частка долара у світових валютних резервах становила 64%, тоді як у 2001-му – 73%.
 
Найнебезпечніший конкурент долара – євро, та європейська валюта ще не готова посісти місце американської. Долар усе ще домінує на сировинних ринках, особливо нафтовому. Деякі нафтодобувні країни (зокрема, Іран) не раз пропонували відмовитись у торгівлі нафтою від долара і перейти на євро, однак ці заклики ще не знайшли відгуку. Спільна валюта країн Перської затоки, про створення якої домовилися у червні Саудівська Аравія, Кувейт, Катар і Бахрейн, навряд чи може претендувати на звання резервної, адже ця грошова одиниця буде залежною від коливань цін на нафту, а отже, нестабільною.
Ще одним серйозним претендентом на звання нової резервної валюти могла б стати гіпотетична азійська валюта. І перші кроки до цього вже зроблено: у 2006 році Азійський банк розвитку прийняв рішення запровадити ACU (Asian Currency Unit – азійську валютну одиницю). Утім, навіть творці ACU визнають, що її трансформування у повноцінну грошову одиницю на кшталт євро відбудеться не раніше ніж за 20–25 років.
 
Китайська атака
 
Тим часом КНР, чиї резерви вже наближаються до двох трильйонів доларів, веде власну гру на валютних ринках. Народний банк Китаю вже домовився з шістьма країнами, зокрема Аргентиною, Гонконгом та Малайзією, про двосторонні валютні свопи на загальну суму 650 млрд ­юанів ($95,12 млрд). Механізм свопів полягає в тому, що центральний банк країни – партнера КНР зможе позичити місцевому підприємству-імпортеру юані для оплати китайських товарів. Таким чином китайські експортери отримають виручку у власній валюті, що зменшить вартість переказу коштів та унеможливить курсові ризики.
 
Країни світу охоче диверсифікують валютні надходження, тож цілком можливо, що в майбутньому планета матиме не одну, а кілька сильних регіональних резервних валют. «Юань матиме вагу в Азії поряд із єною; звісно ж, євро; у Південній Америці, можливо, бразильський реал... Ми дивимося на світ, де долар і далі буде провідною валютою, але тепер це буде більш колективна модель», – прогнозує голова аргентинського центробанку Мартін Редрадо.
А для тих, хто прагне визначеності й стабільності вже сьогодні, консалтингова компанія EWI вираховує індекс стабільної валюти (Stable Currency Index). Цей індекс має підказати «тиху гавань» інвесторам, які бажають убезпечити свої кошти від курсових коливань. На сьогодні це кошик з рівноцінними частками чотирьох валют: швейцарського франка, американського, новозеландського та сінгапурського доларів. Перші дві з цих валют можна знайти в українських банках ­та ­обмінниках.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.