▪   Інна Завгородня

Все буде ПІДРАХУЙ

ФОТО: Андрій Ломакін
Організаторів фальсифікацій на президентських виборах 2004 року досі не покарано, відповідальність понесли лише деякі виконавці
Матеріал друкованого видання
№ 1 (114)
від 16 січня, 2010

 

Автобуси з «особливо активними» волевиявниками їздять від одного населеного пункту до іншого, виборців підкуповують, адмінресурс тисне і залякує, а під час підрахунку голосів зіпсовані бюлетені дивним чином опиняються поміж голосів на користь провладного кандидата: у веремії фальшувань на минулих президентських виборах було задіяно величезну кількість людей на всіх рівнях. Перед новими виборами глави держави Тиждень дізнавався, хто з них відповів за порушення виборчого законодавства.
 
Бандитам – парламент
 
Чинне законодавство за порушення прав виборців і порядку виборів передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність. Зокрема, за перешкоджання вільному волевиявленню громадян шляхом обма­­ну, підкупу або примусу можна отримати до п’яти років позбавлення волі. Передбачена кримінальна відповідальність і, приміром, за незаконну передачу іншим особам бюлетеня або порушення таємниці голосування.
 
Безпосередні виконавці фаль­­шувань, які понесли відповідальність, поповнили звіти високопосадовців. Так, у своєму недавньому зверненні до членів виборчих комісій міністр внутрішніх справ Юрій Луценко наводив приклади притягнення до кримінальної відповідальності порушників виборчого законодавства. Зокрема, за інформацією міністра, після виборів 2004 року лише проти членів територіальних виборчих комісій було порушено близько двох тисяч кримінальних справ, більшість із яких розглянули суди. Це члени виборчих комісій із різних регіонів України, які свідомо вносили неправдиві дані до виборчих документів, підробляли їх, підкуповували виборців, примушували голосувати за того чи іншого кандидата, підтасовували результати волевиявлення. Обвинувачені отримали від двох до п’яти років позбавлення волі, дехто – з іспитовими термінами (якщо протягом певного часу вони не вчинятимуть жодних правопорушень, їхні покарання буде замінено на умовні). Загалом, за даними Міністерства внутрішніх справ і Генеральної прокуратури, 2005 року у зв’язку з недотриманням виборчого законодавства кримінальні справи було порушено проти 6 тис. українців. Окрім членів виборчих комісій, фальшувальниками виявилися і представники міліції. У порушенні службових обов’язків під час виборів було звинувачено 250 правоохоронців, з-поміж яких 40% представляли середній та вищий рівні керівництва.
 
Щоправда, організаторів фаль­­шувань по всій країні не вказали ані самі виконавці правопорушень, ані слідчі. «За підсумками 2004 року було порушено кілька сотень кримінальних справ, – зазначає голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко, – але більшість вироків були або умовні, або з відтермінуванням. Багато учасників фальсифікацій потрапило під амністію. Фактично покарали виконавців, замовники ж зараз усі в парламенті».
 
Висунуте свого часу Адамом Міхніком гасло «Амністії – так, амнезії – ні!» як ніколи актуальне для України, що поступово поринає в політичну амнезію. Чиновників, скомпрометованих участю в порушеннях виборчого права, так і не звільнили. Тож колишній кандидат від влади, на користь якого здійснювалися фальсифікації, знову балотується на посаду президента. Як і колишній керівник його передвиборчого штабу. А  екс-голову ЦВК, а нині народного депутата Сергія Ківалова, який під час Помаранчевої революції отримав прізвисько «Підрахуй», згодом навіть нагородили почесною грамотою президента та ювілейною медаллю ЦВК.
 
Колишній заступник голови ЦВК Микола Мельник, провів­­ши власне розслідування щодо практики притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих прав, також констатує покарання лише стрілочників. За матеріалами кримінальних справ, справжніх організаторів фальшувань слідству встановити не вдавалося. Відповідали перед законом лише спіймані на гарячому члени виборчих комісій, місцеві чиновники та звичайні громадяни.
 
Крім того, Микола Мельник зазначає, що порушникам виборчого законодавства на президентських виборах 2004 року призначали найменш суворі покарання з передбачених Кримінальним кодексом. Дуже часто засуджених звільняли від відповідальності, встановлюючи випробувальний термін.
 
Спокуса легких перемог
 
Відсутність покарання спокушатиме організаторів фальсифікацій і далі втілювати в життя перевірені схеми фальшувань. «Учасники виборів зараз налаштовані на перемогу за будь-яку ціну, – вважає Олександр Черненко. – На карту поставлено багато, тому в хід пускатимуть усі методи. Після такої бурхливої агітаційної кампанії, що триває вже кілька місяців, рейтинги незмінні. Відповідно у штабах зрозуміли, що за допомогою агітації переломити ситуацію дуже важко. Тож, вочевидь, вдаватимуться до якихось інших методів».   
 
Методи – і давно відомі, і нові – вже випробувані «в полях». «Фальсифікація, коли переписують одні цифри на інші, – це для України позавчорашній день, – продовжує Черненко. – Є низка формально незаконних технологій, що спотворюють волевиявлення, але їх дуже важко простежити. Фактично порахують те, що опиниться в урнах. Але деякі бюлетені можуть потрапити туди шляхом підкупу виборців або завищеного голосування. Згідно з чинним законом комісія може внести виборця до списку в день голосування – практично без перевірки. Такі псевдовиборці можуть включатися пачками на кількох дільницях одночасно, як ми це бачили 2004 року. Підкуп проявив себе як ефективний засіб впливу на результати. Його застосовували деякі політичні сили на виборах 2007-го. Думаю, багато хто захоче скористатися ним і тепер». Однак на виборах-2010 підкуп виборців вважається моветоном. Деякі учасники перегонів намагаються перетягнути на свій бік всіх членів виборчої комісії.
 
Зафіксувати або поскаржитися
 
Порушення виборчого законодавства фіксують, а потім оприлюднюють спостерігачі. «Зафіксувати порушення дуже важко, – каже Таскин Рахімбекова, голова місії Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами ENEMO, що забезпечує присутність на виборах-2010 в Україні 50 довготермінових і 400 короткотермінових спостерігачів. – Вони можуть відбуватися необов’яз­ково в той момент, коли спостерігач приходить на дільницю. Наприклад, використання адмінресурсу проявляється не в день голосування, а задовго до виборів. Так само підкуп – це порушення передвиборчого періоду».
Інформація про зафіксоване порушення передається довготерміновим спостерігачам, які перебувають в Україні з 15 грудня. Втручатися у виборчий процес чи якимось чином запобігати правопорушенню спостерігач не має права. «Наша присутність може лише психологічно впливати на того чи іншого члена виборчої комісії, – вважає пані Рахімбекова, – а може й не впливати».
 
Та найактивніше вплинути на ситуацію можуть пересічні громадяни – скаргою до виборчої комісії або заявою до суду. Адже саме активна громадська позиція виборців на минулих президентських виборах приз­вела до того, що сфальсифіковані результати було оскаржено і визнано недійсними.


ФОТО: ЕРА

[1705][1706]

 
Ціна фальсифікацій

 

 
За порушення виборчого законодавства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність:
 
порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців – штраф від 170 до 510 грн;
 
замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість – штраф від 425 до 850 грн;
 
перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача у поєднанні з підкупом, обманом або примусом, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин – штраф від 5100 до 8500 грн, позбавлення волі до двох до п’яти років (з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від одного до трьох років);
 
втручання службової особи у роботу виборчої комісії, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії, – штраф від 8500 до 17 000 грн або позбавлення волі на термін від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років;
 
фальсифікація виборчих документів чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців – штраф від 5100 до 17 000 грн або позбавлення волі від одного до шести років;
 
незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем – позбавлення волі на строк від одного до трьох років (з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років);
 
умисне надання членом виборчої комісії громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз у ході голосування, надання виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня – обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі терміном від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років;
 
голосування виборцем більше ніж один раз – штраф від 1700 до 5100 грн або виправні роботи на строк до двох років, обмеження волі на строк до трьох років
 
ЦИФРИ

 133,6 тис.
справ, пов’язаних із виборами президента України, за даними судової статистики, перебували 2004 року в провадженні судів  

131,6 тис.
розглянуто з ухваленням рішення
  
127,8 тис.
позовів задоволено
  
1887
злочинів проти виборчих прав громадян було зареєстровано 2005 року у зв’язку з порушеннями, вчиненими наприкінці 2004 року під час виборів президента України
  
12,1 тис.
адміністративних справ щодо правовідносин, пов’язаних із виборчим процесом чи референдумом, ­перебували на розгляді судів 2006 року
  
20
кримінальних справ по фактах порушення виборчого законодавства відкрито під час передвиборчої кампанії, що триває