▪   Матвій Ганапольський

Союз непорушний?

У «Союзі рівноправних» немає перших і других. А в СНД – є Росія
Матеріал друкованого видання
№ 13 (126)
від 1 квітня, 2010

Ідею голови комітету Держдуми Росії з економічної політики і підприємництва Євгєнія Фьодорова щодо об'єднання України, Росії та Білорусі в єдину державу зі столицею в Києві жваво обговорює російський і український політикум. Із неприхованим ентузіазмом зустріли об’єднавчу пропозицію і в уряді Азарова. Що, зрештою, вже нікого й не дивує. Наприклад, віце-прем'єр України Володимир Семиноженко цілком серйозно заявив, що таке об'єднання для України – це «можливість нового центру впливу, який утвориться в східній частині».

Кажуть, що сіль будь-чого викладено в народних приказках і ними можна описати навіть політичні події. Справді, «Народ скаже – як зав'яже!» Для коментаря віце-прем’єра України Володимира Семиноженка я б використав саме цей принцип. Отже, «Добре бути багатим і здоровим, а не бідним і хворим».

Влучно сказано. І це повною мірою стосується висловлювань віце-прем’єра. Хто ж відмовиться від свого маленького Євросоюзу. Нехай він із двох країн, із трьох – яка різниця! Головне, що це союз РІВНОПРАВНИХ держав, між якими немає не лише справжніх кордонів, а й митних. Товари, робоча сила, ідеї – все вільно перетікає з країни в країну. Кожна з них враховує інтереси сусідів, а суперечливі питання розв’язують логічно створені наддержавні органи. Нафта й газ в Україні, в такому випадку, коштують недорого, народ багатіє й співає пісні, славлячи мудрих керівників Росії, України та Білорусі.

Така ось красива мрія!

Тепер наступна приказка.

«Якщо хочеш дізнатися, як виглядатиме твоя молода дружина через 20 років – подивися на тещу».

Думаю, політичний аспект цієї чудової приказки можна викласти у вигляді запитань.

Де Союзна держава Росія–Білорусь? Тобто на папері вона є, гроші на неї виділяють. Але де сама держава?

Де СНД? Вона ж була. Коли лідери СНД збиралися, то говорили про відсутність митних бар’єрів, про зникнення кордонів, про вільне перетікання тощо. Де це все? Як каже Жванецький: «Кому це заважало?» Чому на останній саміт СНД у 2009 році приїхало лише 7 президентів із 11?

Чому про СНД тепер говорять фразою, яку раніше використовували, кажучи винятково про розвал СРСР: «Це цивілізаційна форма розлучення. Без стрілянини, слава Богу!..» Виходить, СНД створювали для того, щоб розбігтися?!

Думаю, відповідь загальновідома – в «Союзі рівноправних» немає перших і других. А в СНД – є Росія, яка рівніша інших.

Що таке об’єднана Європа, яка складається з 27 країн і 400 млн громадян? Це не тільки узгоджена й вивірена до дрібниць економіка та фінансова політика. Це ще й форма СУСПІЛЬНОГО договору про взаємну толерантність. Тобто громадяни Європи визнають, що їх багато, що всі вони різні, проте вони погоджуються поважати певні загальні правила, за якими гратимуть усі.

Чи можна вибудувати сьогодні ці правила для Росії й України?

Не впевнений. Кожна країна проголошує ідею рівності, не збираючись її дотримуватися. Як поводить себе Росія в політиці з сусідами – всі знають. Як вона вибудовує економіку теж зрозуміло. Про Європу доведеться забути – коли батька Лукашенко «дивиться на Європу», то він одразу зрадник.

Як поєднати їжака з вужем?

Ніяк, адже вуж для їжака завжди буде лише їжею й нічим більше.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.