▪   Вахтанг Кіпіані

Гітлер, Сталін, Путін та інші

Колаж: Павло Ніц
До 70-річчя з початку ІІ Світової війни замість вибачень від Росії поляки почули звинувачення
Матеріал друкованого видання
№ 36 (97)
від 4 вересня, 2009

 

Війна почалася 1 вересня о 4.40 з атаки німецької авіації на Велюнь. Містечко було перетворено на порох, а 1200 мирних мешканців стали першими жертвами ІІ Світової. О 4.45 гармати німецького лінкора «Шлезвіґ-Ґольдштейн» розпочали обстріл польського гарнізону, який розташовувався на півострові Вестерплатте. Але насправді найжахливіша в історії масакра розгорілася не на балтійському Помор’ї, а тижнем раніше, 23 серпня, у Москві під час підписання договору між СРСР і Німеччиною. «Про ненапад» – це для підручника з дипломатії, бо йшлося якраз про напад. На слабшого сусіда, територію якого нацисти розглядали як частину свого життєвого простору, а Кремль – як можливість розширити межі Країни Рад шляхом совєтизації польських «кресів всходніх», заселених переважно українцями та білорусами. Долю мільйонів поляків винесли за дужки, бо на тодішній європейській шахівниці малим фігурам місця не було.
 
Апетити обох людожерів було задоволено впродовж місяця. Тільки напад вермахту на Польщу чомусь вважається початком Другої світової, а невмотивована агресія Червоної армії досі трактується як «визвольний похід». Кожен може прочитати текст додаткового протоколу до угоди. Саме на тому папірці, підписаному міністрами закордонних справ Молотовим і Ріббентропом, зафіксовано згоду керівництва СРСР взяти участь у дерибані Польщі. «Граница сфер интересов Германии и СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарева, Вислы и Сана», а питання про вірогідне існування Польської держави у майбутньому мало б вирішуватися пізніше, «в порядке дружественного обоюдного согласия».
«Договор о ненападении между СССР и Германией является поворотным пунктом в истории Европы, да и не только Европы», – це слова Вячеслава Молотова. Цитата з «Правды» від
1 вересня 1939-го! Першого дня війни…
 
Сталінський тост за фюрера: «Я знаю, как сильно германская нация любит своего вождя, и поэтому мне хочется выпить за его здоровье», а також передане через Ріббентропа запевнення: «Честное слово, что Советский Союз никогда не предаст своего партнера» – і є реальним початком війни.
 
Якщо взяти на віру думку, що зв’язку між пактом і початком війни немає, на чому наполягають кремлівські історики, то події вересня 1939-го мали б призвести до погіршення радянсько-німецьких відносин. Аж ніяк, далі були спільні військові паради, пожвавлення торгівлі, припинення антинімецької пропаганди в радянській пресі. Роман із розрахунку обірвався проти ночі 22 червня 1941-го.
 
Сталін був уражений зрадою Гітлера. У перші дні війни народ так і не почув голосу вождя. Мобілізацію на «священную войну» оголосив нарком Молотов, який ще кілька місяців тому переконував усіх у непорушності радянсько-німецької дружби.
 
День 1 вересня переповнений óбразами і обрá­­зами. У Польщі – це день пам’яті. Візит лідерів 20 держав. Спільний вінок оборонцям Вестерплатте з польським, російським і німецьким текстом. У Москві ж – це день презентації книжки, випущеної однієї зі спецслужб, в якій ідеться про співпрацю Польщі з нацистською Німеччиною.
Владіміра Путіна в Польщі дуже чекали. Розкупили весь наклад Gazeta Wyborcza з його «Листом до поляків». У Сопоті російський прем’єр сказав дуже правильні слова: «Ми завжди сприймали поляків як братів по крові у цій спільній боротьбі», але водночас порівняв спроби дізнатися правду про війну з пошуком родзинок у пліснявій булці. Слів «вибачаємо і просимо вибачити», на які чекали поляки, він так і не сказав.
 
Потреба у відновленні історичної пам’яті – це саме те, що відрізняє нас від поляків. Тут, у Польщі, навіть супержовтий таблоїд Super Express робить величезний винос: «Чинна російська влада фальсифікує історію. Досить брехні, Росіє! Попроси вибачення за свої злочини». І все це на тлі фотографій тіл розстріляних у Катині польських офіцерів.
 
До речі, з Катинню є прогрес. Путін пообіцяв, що за умови взаємності польських дослідників пустять у російські архіви. Але визнати злочинне рішення про знищення польських офіцерів, які так були потрібні польській армії для боротьби з німецькими окупантами, Путін не спромігся.
 
Україна не оголошує себе спадкоємцем сталінської геополітики. Отже, вільна формулювати власну, незалежну позицію. Юлія Тимошенко приїхала на Вестерплатте. Але для того, щоб поговорити з Путіним про авіабудування і газ. Дикість якась, інших слів не знайти.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.