▪   Дмитро Губенко

Острів, але ду-уже маленький...

Графіка: Павло Ніц
Україна програла Румунії суперечку про шельф навколо Зміїного
Матеріал друкованого видання
№ 5 (66)
від 6 лютого, 2009

 

У територіальній суперечці між Києвом і Бухарестом поставлено жирну крапку. 3 лютого Міжнародний суд ООН у Гаазі оголосив, що острів Зміїний не можна вважати частиною прибережної лінії України. Це означає, що наша держава має поступитися Румунії майже 80% спірної території чорноморського дна площею 12 тис. км2, потенційно багатої на нафтогазові ро­­до­­вища. Рішення суду обов’язкове для обох сторін і перегляду не підлягає.
 
Слід нагадати передісторію конфлікту. Зміїний опинився у складі СРСР 1948 року й одразу став предметом радянсько-румунських су­­пе­ре­чок. Остаточно Румунія визна­­ла його належність Україні тільки 11 років тому. Друга обставина стосується трактування цього крихітного шматочка суходолу (615 на 560 м) як острова чи скелі. У першому випадку Україна мала б право на ближчий континентальний шельф, який розглядався б як наша виняткова економічна зона. У другому – жодних територіальних наслідків. У базовому українсько-румунському договорі про добросусідство та співробітництво 1997 року Зміїний було згадано саме як острів. Румунська сторона піддала це сумніву лише тоді, коли Чорноморнафтогаз у 2001-му виявив на південь від яблука розбрату значні поклади нафти й газу. За різними оцінками, шельф у цьому районі приховує 10 – 15 млн т нафти і від 10 до 100 млрд м3 газу.
 
У 2004 році Румунія звернулася до Міжнародного суду ООН із позовом щодо делімітації континентального шельфу та виняткових економічних зон. При цьому Бухарест наполягав, що Зміїний є скелею, натомість Україна щосили доводила протилежне: у 2007-му розбудувала господарську й туристичну інфраструктуру, створила селище Біле. Але зусилля Києва ви­явилися марними. Поки Україна закопувала мільйони у скелястий ґрунт Зміїного, Румунія діяла ефективніше: залучила лобістів (відомі нафтові компанії), працювала з потенційними суддями. На судові витрати в румунському бюджеті було прописано окремий рядок. Поза сумнівом, на користь Бухареста грало й членство в Європейському Союзі – Брюссель допомагає своїм членам вирішувати територіальні суперечки. Врешті-решт суд визнав Зміїний островом, але... надто маленьким, щоб ураховувати його при визначенні делімітаційної лінії.
 
Українські дипломати переконують, що задоволені цим результатом. «Дуже важливо, що в українсько-румунських відносинах знято останню проблемну ситуацію», – заявив у Гаазі заступник міністра закордонних справ України Олександр Купчишин. Лінію розмежування він назвав компромісною. А заступник голови Секретаріату президента Андрій Гончарук зауважив, що на українському боці залишилися більшість розвіданих родовищ |див. мапу|.
 
Заступник директора Київського інституту міжнародних відносин Микола Гнатовський вважає, що сторони досягли якісного компромісу, хоч і за рахунок України. Але кордон нарешті встановлено, й рішення суду відкрило обом країнам шлях до експлуатації шельфу. «Румунія отримала чимало, але що саме це означає, стане зрозуміло, коли будуть готові геологічні карти», – підкреслив науковець у розмові з Тижнем. Зрештою, і Київ, і Бухарест сперечалися за кота в мішку.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.