▪   Вікторія Герасимчук

Пільги для жадібних

Основні причини провалу вступної кампанії до вишів – надмірна кількість заяв на вступ і навала пільговиків
Матеріал друкованого видання
№ 33 (94)
від 14 серпня, 2009

 

Університети закінчують складати списки студенів першокурсників, підбивають підсумки вступної кампанії й оцінюють наслідки нечуваного раніше напливу пільговиків: майже всі бюджетні місця на престижних спеціальностях цього року окупували інваліди та сироти. Вступна кампанія-2009 була дуже важкою, фактично провальною, і все через популізм Міністерства освіти та жадібність самих вступників.
 
 
НА 89 СТІЛЬЦЯХ
 
Цього року кількість заяв на вступ, поданих до Київського національного університету, збільшилася ледве не вдвічі: 23 тис. заяв проти 13 тис. у 2008-му. Всі попередні роки кількість заяв коливалася у межах 6–8 тис. Причина такого різкого спалаху бажання навчатися в КНУ елементарна: складати вступні іспити у виші тепер не потрібно (бо ж приймають тільки за результатами незалежного оцінювання), а обмежень на кількість поданих документів не встановлено. Тобто один абітурієнт може подавати документи хоч на всі спеціальності всіх наявних факультетів.
 
Тетяна Петрівна з Вінниці, яка підтримувала на вступних іспитах свою доньку Наталю, розповідає про власну систему: «Ми подали загалом 15 заяв. Кілька в університет Шевченка, в Могилянку і в Драгоманова на українську філологію, психологію, соціальну роботу і ще про всяк випадок на російську філологію, бо там маленький конкурс. Міркуємо так: якщо не вистачить балів вступити на престижніший факультет, дитина піде вчитися на російську філологію, де прохідний бал менший. Теж непогано, краще, ніж додому їхати».
 
«Кожен абітурієнт подає документи у 20 вишів, а то й більше, – розповіли Тижню в Міністерстві освіти і науки. – Тому що сьогодні для подачі документів відведено аж 30 днів». Рекорд жадібності поставила абітурієнтка, яка подала 89 заяв на різні факультети. Інший хлопець підписався під бажанням вступити на 63 факультети різних ВНЗ. Ще семеро осіб, за інформацією міністерства, подали від 50 до 61 заяви.
 
Керівники університетів скаржаться, що абітурієнти самі не знають, чого хочуть. «Профорієнтація вступників відсутня, – каже відповідальний секретар приймальної комісії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олександр Востряков. – Абітурієнти буквально протягом одного дня приймають рішення, яку професію обрати і ким працюватимуть усе життя. Дуже багато випадків, коли люди подають документи на діаметрально протилежні напрями підготовки». Це дуже заплутує конкурсний список.
 
Наприклад, на певну спеціальність на останній день подачі заявок конкурс становить 590 балів і восьмеро осіб на одне бюджетне місце. Розчаровані абітурієнти, які мають 560 балів, їдуть додому. Потім їхні конкуренти починають забирати свої заяви, тому що вирішують піти навчатися на інший факультет. Прохідний бал знижується до 550. Далі все залежить від приймальної комісії: якщо вона працює добре, то абітурієнтам, які мають 550–590 балів, зателефонують і запитають, чи не хочуть вони подати оригінали своїх документів на навчання. А якщо комісія халтурить, то деякі вступники можуть залишитися ні з чим. Такий випадок трапився торік у КНУ імені Тараса Шевченка: дівчина не потрапила на юридичний факультет, бо приймальна комісія не повідомила, що її бал став прохідним.
 

 
МІФІЧНІ ДОДАТКОВІ МІСЦЯ
 
Та головною проблемою вступної кампанії-2009 стала навіть не шалена кількість поданих заяв, а кількість пільговиків, які претендували на бюджетні місця престижних факультетів. Інваліди та сироти, які мають право позаконкурсного вступу, цього року зосередилися на центральних вишах країни. У КНУ імені Тараса Шевченка було подано 860 заяв від пільговиків (загальна кількість бюджетних місць на першому курсі університету – 2733). Торік таких заяв було лише 397. По два пільговики на одне місце претендували на такі спеціальності, як фінанси і кредит, туризм, менеджмент економіки, реклама та PR. Решті абітурієнтів, навіть з найвищими балами із зовнішнього тестування, місця на бюджетному відділенні популярних факультетів не залишилося. Втім, як розповів журналістам проректор КНУ Володимир Шевченко, дітей із найвищими балами університет усе ж таки взяв на навчання. Йому вдалося домовитися з Міністерством освіти про 37 додаткових бюджетних місць.
 
Міністр освіти і науки Іван Вакарчук переконував в інтерв’ю Тижню (див. № 29 (90) від 17.07.2009), що додаткові бюджетні місця отримали торік й отримають цього року всі університети, які набрали пільговиків. І що кількість цих місць дорівнює кількості пільговиків, які вступили з балом зовнішнього оцінюван­­­ня, нижчим за прохідний. Процедура збільшення кількості бюджетних місць дуже складна – для цього потрібне відповідне рішення Кабінету Міністрів. Інформацію про те, що місця додано, журналу днями підтвердили в прес-службі міністерства. Проте, як виявилося, вона не відповідає дійсності.
 
Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт лише похитав головою у відповідь на запитання Тижня про додаткові місця. «Кабінет Міністрів повернув раніше скорочене держзамовлення на спеціалістів та магістрів, ось і все, що додали», – стверджує Квіт. Тобто держзамовлення на п’ятий курс, а не на перший. Також не отримали додаткових місць у КНЕУ, а в КНУ – лише ті 37 місць для особливо обдарованих вступників за спеціальним поданням університету.  
 
 
«ПОЗБУТИСЯ ПІЛЬГОВИКІВ»
 
Ректори мають свої плани щодо врегулювання кількості пільговиків. «Най­ефективніший метод боротьби з цим явищем, яке переслідуватиме нас ще довго, якщо не завжди, – подавати до суду, – вважає Сергій Квіт. – Решта абітурієнтів, не пільговики, мають подавати до суду, оскільки така ситуація обмежує їхні конституційні права на рівний доступ до освіти». Президент НУ «Києво-Могилянська академія» розповів, що цього року його університет звернувся до СБУ з проханням перевірити документи деяких пільговиків. Після чого, за словами Квіта, половина пільговиків забрали свої документи з Києво-Могилянської академії.
 
Міністерство освіти чіткого плану вирішення проблеми на наступну вступну кампанію ще не склало. Розглядається варіант квотування для пільговиків, тобто обмеження їхньої кількості за кожною окремою спеціальністю в кожному університеті. Це дало б змогу більш-менш рівномірно розподілити їх за регіонами і різними за рівнем якості освіти навчальними закладами. Зрозуміло, що інваліди та сироти (справжні, бо трапляється чимало й підроблених документів) потребують державної підтримки, зокрема й у здобутті освіти. Але це не означає, що всі вони мають навчатися саме в КНУ імені Тараса Шевченка.
 
В ідеалі, на думку міністерських чиновників, потрібно взагалі скасувати пільги для абітурієнтів. Про це нещодавно заявив директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Ярослав Болюбаш: «Вони (пільговики під час навчання у виші. – Ред.) стають другосортними, і після першого чи другого семестру їх відраховують». Проте скасувати пільги Міністерству освіти не під силу. Вони забезпечуються кількома українськими законами, і скасувати їх може лише Верховна Рада, яка навряд чи піде на такі непопулярні заходи. До того ж спроба, напевне, отримала б вето від президента – Віктор Ющенко не раз підкреслював у своїх виступах важливість позаконкурсного вступу для пільгових категорій населення.
 
Запровадження ж квотування влаштує й університети: «Загальна кількість пільговиків у країні – 5–7% держзамовлення, а це не так вже й багато, – каже Олександр Востряков. – Виділення квот вирішило б проблему з пільговиками на престижних спеціальностях». Ввести квотування, конкурс між пільговиками та інші реанімаційні для освітньої системи заходи можна було б окремим законом про внесення змін до кількох законодавчих актів.
 
Можна вирішити також і проблему надвеликої кількості заяв на вступ до вишів. «Потрібно обмежити абітурієнтів вступом не більш як до трьох ВНЗ, – каже екс-міністр освіти, голова Громадської ради освітян і науковців Станіслав Ніколаєнко. – Відновити центри профорієнтації, і щоб діти обов’язково її проходили. Також потрібно враховувати під час вступу середній бал атестата – додавати його до балів сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання. Середній бал атестата – це дуже важлива і невипадкова характеристика». Урахування середнього бала атестата під час вступу допомогло б також заохотити дітей до навчання у школі. Адже сьогодні шкільні оцінки фактично нічого не вирішують для старшокласників (щоправда з-поміж абітурієнтів з однаковою кількістю балів право на першочерговий вступ мають медалісти).
 
Але насамперед українці повинні змінити ставлення до нових умов прийому до вишів. Десятиріччями принципи вступу не змінювалися, українці встигли призвичаїтися до них і ще не переорієнтувалися на нові правила гри. Тож і виходить, що абітурієнти ускладнюють собі життя півсотнею заяв. Приймальні комісії від того вороже налаштовані до вступників – можуть навіть одразу відфутболити, мовляв, усі місця вже зайняли пільговики, а Міністерство освіти, своєю чергою, не хоче визнавати наявні проблеми.

 

ключових проблем вступної кампанії-2009
 
• надвелика кількість заяв на вступ від одного абітурієнта
 
• скупчення пільговиків на престижних спеціальностях центральних вишів країни
 
• вороже ставлення приймальних комісій до абітурієнтів
 
• боягузтво Міністерства освіти, яке не хоче відверто говорити про наявні проблеми
 
• відсутність профорієнтації в абітурієнтів
 
 
кроки для вдосконалення системи вступу до вишів
 
• обмежити кількість заяв на вступ від одного абітурієнта
 
• на кожному факультеті ввести квоти для пільговиків – установити їхню максимальну кількість
 
• організувати тести з профорієнтації перед вступом
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.