Прес-релізи

Українські інвестиційні проекти в сфері водної інфраструктури викликають інтерес у іноземного інвестора

22 квітня 2016 р. у готелі InterContinentalKyiv відбувся «Український інфраструктурний форум ’16».

Водний транспорт – альтернатива залізниці. Проте реформа портової галузі, що стартувала два роки тому, застрягла наполовині шляху. Швидкі й прозорі механізми інвестування так і не були запущені, - кажуть учасники форуму. Актуальною залишається тема приватизації та концесії 13-ти морських торгівельних портів. А тим часом, рівень зношеності державної інфраструктури сягає 90%. До того ж, логістика водних перевезень – удвічі дорожча порівняно із залізничними перевезеннями. Проте якщо не будуватимуться нові річкові підприємства для перевезення продукції, то автомобільні шляхи й далі знову перенавантаженими.Без приватних інвестицій тут не обійтись, - наголосили учасники форуму. Представники бізнесу закликали представників Міністерства інфраструктури змінити державницький підхід до поглиблення внутрішніх водних шляхів і таким чином вжитизаходів, щоб річкова логістика стала конкурентною.

Юрій Васьков, заступник Міністра інфраструктури України під час свого виступу наголосив: «На сьогодні портові збори – це єдина стаття, за рахунок якої ми маємо утримувати, розвивати і будувати нову стратегічну інфраструктуру. Проблема в тому, що майже 90% цільових портових зборів фактично йдуть у бюджет, тобто ми фактично позбавлені єдиного джерела розвитку стратегічної портової інфраструктури. Цю норму треба переглядати вже цього року. Міністерство виступає за як найшвидшу комерціалізацію державних стивідорних компаній. Рівень зношеності державної стивідорної інфраструктури сягає 90%. Без приватних інвестицій комерційне державне майно не буде конкурентоспроможним вже у найближчій перспективі. Стосовно річкової інфраструктури, то ми в основу законопроекту про водний транспорт заклали максимальне звільнення від надмірних платежів і мотивацію розвитку річкового судноплавства. Законопроект передбачає скасування рентної плати, відміну плати за шлюзування, за підйоммостів,  а також відкриття внутрішніх водних шляхів для суден під всіма прапорами. Законопроект передбачає введення так званого річкового збору – у значно меншому розмірі ніж існуючі збори. Але ці кошти йтимуть на розвиток і підтримку річкової інфраструктури. Ми очікуємо, що валове навантаження на перевізника зменшиться на 70% порівняно з сьогоднішнім».

Олексій Вадатурський, Генеральний директор НІБУЛОН, зазначив:«Сьогодні дуже актуальна тема концесії портів, що по суті є завуальованим процесом узаконення тіньових власників, які де-факто уже управляють морською галуззю.Натомість річковою логістикою ніхто в Україні не займається. І на це є кілька причин. Зокрема, ця галузь вже давно приватизована, а нові компанії-ентузіасти, які намагаються займатися цим питанням, не є цікавими для держави, адже чиновники нічого від цього не отримують.Сьогодні довжина внутрішніх водних шляхів, придатних для транспортної логістики –це 1500 км. Можна сказати, що  це півтори тисячі км ідеального автомобільного шляху, який не потрібно щороку ремонтувати, укладати асфальт чи бетон. Це потенціал, який держава не використовує. Натомість щороку витрачає величезні кошти на ремонт автомобільних шляхів. Я переконаний, що виправити ситуацію можна. Отже, державі, в першу чергу, потрібно вжити заходів, щоб річкова логістика стала конкурентною. Це і буде основною передумовою того, що розвитком цієї галуззі будуть займатися всі. Так як це робиться в США, Європі, Білорусі. Ми віримо у перспективу розвитку річкової логістики. Тому ми сьогодні виконуємо днопоглиблювальні роботи на річці Південний Буг за власні кошти (до речі, на проведення цих робіт ми протягом 5 років зібрали 47 дозвільних документів). За власні кошти будуємо вантажні судна, спроектовані спеціально для роботи на річці Південний Буг, і будуємо сучасний перевантажувальний термінал. Тим самим ми несемо на своїх плечах тягар відновлення судноплавства на річці Південний Буг, довжиною 134 км. Вважайте, що це буде 134 км ідеального шляху. І по цьому шляху є перспектива транспортувати 2 млн тонн вантажів, з яких 1 млн тонн – зернові вантажі, 1 млн тонн – будівельні матеріали. І саме це є конкретним внеском компанії, не в розмови, а в реальну справу».

В`ячеслав Вороной, заступник Голови з логістики ДП «Адміністрація морських портів України» підкреслив: «Ми підрахували, що у зв`язку з ухваленням Постанови Кабінету Міністрів України №1156, до кінця року матимемо нестачу коштів на капітальні інвестиції, які вже були передбачені фінансовим планом підприємства, близько 2 млрд грн – це ті кошти, які планувалось вкласти у модернізацію морських портів. Першочерговим завданням повинно стати створення морської адміністрації України. Щодо реформування адміністрації морських портів вважаю, що недоцільно починати нову реформу, не завершивши стару, яка була започаткована у 2012 році. Для цього необхідно виконати всі положення, передбачені Законом про морські порти: затвердити межі територій портів, обов’язкові постанови по портам, оформити землі, розмежувати адміністративні і господарські функції. Крім того, необхідно позбавитись невластивих видів діяльності і оптимізувати структуру, зокрема скоротити кількість адміністрацій морських портів (замість 13-ти залишити 6). При цьому мова йдеться не про закриття портів, а про оптимізацію їх управління і скорочення адміністративних витрат».

Андрій Ставніцер, Генеральний директор «Група терміналів ТІС» зазначив: «Важливо пам`ятати про те, що в портах у нас є вхід і вихід: ми багато говоримо про вихiд, про воду, але зовсім забуваємо про вхiд, про залізницю. А сьогодні це ключове питання. Це та перевага, яку ми абсолютно не використовуємо. Очевидно, що портовi станцiї потребують серйозних інвестицій. Без цього розширити пляшкове горлишко в портах не вийде. Їх потрібно передати на баланс АМПУ- для того, щоб їх можна було розвивати. Укрзалізниця не може цього робити. І останнє – інвестиції у порти. Чому інвестори не вишукуються у чергу? Відповідь проста: а як інвестувати? Старі механізми (оренда, сумісна діяльність) давно себе дискредитували, а нові ще не ухвалені. Тому ми зі свого боку докладаємо максимум зусиль до Закону про концесію. Без коректного і сучасного Закону про концесію ми не розвинемо наші порти і нашу залізницю». 

У панельній дискусії «Порти і внутрішньоводний транспорт України. Аграрна логістика» форуму також взяли участь Олександр Смірнов, Генеральний директор Холдингу «ПОРТІНВЕСТ», Олександр Курлянд, Президент СК «УКРФЕРРІ», Дмитро Москаленко, Генеральний директор Укррічфлот, Василь Капацина, Почесний президент Миколаївського морського порту.

Форум відбувся за підтримки Міністерства інфраструктури України. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES, Офіційний партнер – Лемтранс, Ексклюзивний юридичний партнер – Міжнародна юридична фірма Baker&McKenzie, Стратегічний партнер – Будівельна компанія «AртБудСервіс», Інноваційний партнер – Microsoft UkraineВиставковий партнер – ЖК «OrangePark». Генеральний інформаційний партнер – Інтерфакс-Україна, Діловий ТВ-партнер – Перший діловий, Генеральний медіа-партнер – Український тиждень, Генеральний радіо-партнер – Голос столиці, Ексклюзивний медіа-партнер – ЛігаБізнесІнформ, Ексклюзивний бізнес медіа-партнер – газета «Бізнес», Діловий медіа-партнер - Delo.ua, а також серед медіа-партнерів: 5 канал, Перша Шпальта, Українські новини, телеканал «Бізнес», Компаньон, KyivPost, Ділова столиця, Новоевремя, Hubs, Промисловість в фокусі, TheUkrainianTimes, BusinessViews, Platfor.ma, ABCnews, Центр транспортних стратегій, Промислові вантажі, Ліга:Закон, ЕлектроВісті, Будівельний журнал, газета «Магістраль», BuildPortal. За підтримки: УАІБ, MBAInternational, ACC, EBA, CUCC, KMBS, Рік Європи в Україні 2020, UBC, Клуб експортерів України, UVCA, CEOClubUkraine, KSE, Міжнародний інститут бізнесу, AHK Делегація німецької економіки в Україні, ВАССР.

Повний запис онлайн-трансляції Форуму на веб-сайті:www.a7conf.com/infra

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Оксани Кадочнікової, менеджера зі зв’язків із громадськістю A7 CONFERENCESтел.: +38 044 227 27 77, +38 068 120 53 35, oksana@a7-group.com

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Теги