Прес-релізи

Перший Київський економічний форум: формула українського прориву

Економісти, реформатори, громадські діячі та бізнесмени обговорили моделі та інструментарій українського «економічного ривку»

2 жовтня 2014 р.

Ключовою темою Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ), який відбувся у столиці 2 жовтня 2014 року, стало обговорення необхідних економічних реформ в Україні та шляхів їх реалізації. Лейтмотивом виступів та панельних дискусій стала головна ідея книги Еріка Рейнарта «Як багаті країни стали багатими і чому бідні країни залишаються бідними», в якій автор доводить, що секрет успіху полягає у поєднанні державного втручання, протекціонізму і стратегічних інвестицій.

Останні події на міжнародній арені показують, що повноцінного «плану Маршалла» для України, найімовірніше, не буде, і нам доведеться боротися за інвестиції, робочі місця та експортну виручку за допомогою жорсткої національної економічної політики, яка має спиратися на пріоритетні галузі та «точки зростання» нової економіки. Потрібно не прогнозувати і «плисти за течією», а свідомо проектувати й будувати майбутнє країни. Є знання та навички, які дозволять створити українцям потужну націю та економіку практично незалежно від майбутніх секторальних зрушень. У вихованні та освіті треба робити ставку на вміння вчитися, англійську мову, емоційний інтелект, синтетичне мислення, інформаційні технології і національну самосвідомість.

Українцям треба брати на озброєння досвід інших країн, які змогли подолати бідність та стати світовими економічними лідерами, зробивши справжній ривок із бідності, технологічної та соціальної відсталості до продуктивної економіки і соціального добробуту. Саме тому на КМЕФ були запрошені успішні реформатори з інших країн, бізнес-лідери, провідні економічні експерти, які максимально детально осмислили та обговорили глобальні питання під час окремих панельних дискусій.

У рамках дискусії «Високі технології: Україна в хайтек-перегонах» йшлося про необхідність впровадження в різних галузях IT з цілком зрозумілим і прогнозованим результатом, що вимірюється в кількості зекономленої енергії, природних ресурсів, розвитку ринку праці та чітким розрахунком повернення інвестицій. Наприклад, є беззаперечний взаємозв’язок між розвитком широкосмугового доступу до мережі та ВВП країни: країни, які інвестують у розгортання мереж ШСД, показують кілька відсотків приросту ВВП у горизонті декількох років, створюються нові робочі місця та умови для розвитку підприємництва на всій території країни. І, що найважливіше, впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій з рівня початкової школи призведе до розвитку нового працездатного покоління, яке володіє сучасними навичками для життя в конкурентному світі. Адже творення нових продуктів, які будуть затребувані не тільки у нас і наших сусідів, а і в усьому світі, – це шанс для країни посісти гідне місце в світовій економіці знань.

Інша панельна дискусія була присвячена сільському господарству, яке відіграє важливу роль в економіці України. У ньому виробляється понад 8 % ВВП та працює 5,5 % усіх зайнятих. 

Якщо врахувати пов’язані з ним галузі, такі як постачання виробничих ресурсів та харчова промисловість, то частка аграрного сектору в ВВП зростає до 22 % та у зайнятості – до 10 %. Незважаючи на ці вражаючі показники, сільське господарство розвивається значно нижче свого потенціалу, що чітко підтверджується міжнародними порівняннями продуктивності. Україна має все необхідне для успіху: талановитих людей, вигідне геополітичне положення, сприятливий клімат, чорноземи. Але дуже довго країні бракувало проукраїнської прагматичної активної політики. Втім, аби розробити стратегію, яка більшою мірою задовольнить всі зацікавлені сторони, треба йти на поступки та компроміси, адже цілі у гравців на цьому ринку дуже різні.

Машинобудування в будь-якій країні є запорукою розвитку. В Україні цей сектор представлений підприємствами, що працюють за технологіями початку 1990-х років, і рух у напрямку деіндустріалізації є реальністю сьогодення. Однак, згідно зі світовою практикою, машинобудування є одним із базисів розвитку постіндустріальної економіки та економіки знань. 

Експерти, що зібралися на КМЕФ, під час панельної дискусії «Машинобудування: тягар або крила» намагалися знайти відповіді на складні питання: чи можуть старі підприємства оновитися та стати впливовими гравцями на глобальному ринку? Автомобілебудування в Україні – міф чи реальність? Чи потрібне важке машинобудування українській економіці? Наскільки продуктивною для України є ідея стати «фабрикою Європи», концентруючи у країні складальні виробництва із різним ступенем локалізації?

На панельній дискусії під назвою «Освітня революція для країни та бізнесу» запрошені спікери разом із освітянами і представниками влади та бізнесу шукали можливі шляхи поєднання освіти, науки і бізнесу в єдину інноваційну систему, її інтеграції у глобальний світ та створення умов та стимулів для провідних науковців та інженерів залишатися в Україні. Зокрема, жваве обговорення викликало питання, як переконати суспільство у тому, що концентрація коштів і зусиль на освіті й науці є невідворотно необхідною, адже перший результат змін буде матеріалізованим у вигляді доходів бізнесу та зростання ВВП через 3-10 років розвитку.

Для фінансування зростання потрібний хороший бізнес-клімат, що притягує зовнішні й внутрішні інвестиції. Про це йшлося під час дискусії «Фінансування проектів розвитку». Не може бути буму іноземних інвестицій без активного і адекватного інвестування держави і внутрішніх інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат визначається індикаторами легкості ведення бізнесу, стану корупції, конкурентоздатності, податкового тягаря, захисту власності. Проте це є лише однією з базових умов початку розвитку. Експерти та представники бізнесу впевнені, що потрібен інший підхід до інвестування з боку держави, яка повинна бути каталізатором зовнішніх та внутрішніх приватних інвестицій. Фінансування має спрямовуватися, насамперед, у ті галузі, які приватні інвестори ігнорують, та у розвиток проривних пріоритетних секторів. Інвестування з боку держави повинно окупатися та повертатися, бути дешевим і відповідати відсоткам, до яких мають доступ виробники товарів та послуг із розвинутих країн.

Учасники Київського міжнародного економічного форуму дійшли згоди, що Україні для економічного прориву необхідні кардинальні зміни. Насамперед у психології, адже люди зі старою ментальністю досі «в строю», і саме вони диктують порядок денний. Але це не означає, що потрібно просто чекати, навпаки. Держава в змозі прискорити трансформацію нації. Також потрібна радикальна реформа державного управління – подолання корупції, мінімізація бюрократії, кардинальне скорочення державного апарату і значне підвищення оплати праці разом із жорсткою відповідальністю. Тоді прийде суспільна повага, і влада з бізнесом будуть працювати більш злагоджено в інтересах суспільства. Це ситуація, при якій у виграші будуть усі.

Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.www.forumkyiv.org

Організатори:

«Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) – один із трьох найстаріших вищих 

навчальних закладів України, правонаступник Києво-Могилянської академії (1659-1817); налічує 6 факультетів, 28 

наукових центрів і лабораторій, Києво-Могилянську бізнес-школу (kmbs), 9 відділів Наукової бібліотеки, понад 9000 

випускників; понад 800 викладачів і співробітників щорічно навчають 3469 студентів.

www.ukma.edu

Київська школа економіки (KSE) — навчальний заклад світового рівня, діяльність якого сприяє розвитку сфер 

економіки, бізнесу, а також економічної політики в Україні та сусідніх державах.

www.kse.org.ua

Дискусійний клуб «КОЛО» — спільнота представників середнього бізнесу, державних управлінців, учених, експертів, 

діячів культури та журналістів, які реалізують спрямовані на соціально-економічний розвиток України ініціативи.

www.koloclub.org

Асоціація «Інноваційний розвиток України» об’єднує провідні міжнародні та національні компанії у сфері високих 

технологій, освіти й науки, інформаційних технологій, машинобудування, мікроелектроніки, енергоефективності. 

Місією асоціації є cтворення умов для високотехнологічного бізнесу в Україні.

www.uaid.com.ua

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Теги