Політика

  ▪   Олег Фея

Черговий тимчасовий

Фото: УНІАН
25 червня уряд призначив тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, ректора Чернігівського національного технологічного університету. Звинувачення в плагіаті, корупційний шлейф, протести науковців та освітян, візити СБУ в наукові інститути, непрозора процедура призначення — на такому тлі новий посадовець обійняв свою посаду.
Матеріал друкованого видання
№ 28 (660)
від 8 липня

 Колишня очільниця МОН Ганна Новосад подала у відставку на початку березня, коли було оголошено про зміну уряду. Як вона тоді пояснювала: через нерозуміння політики нового прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо реформ освітньої та наукової галузі. Перед своїм призначенням він не знайшов часу поспілкуватися з міністеркою і пояснити своє бачення. Відтоді т. в. о. очільника МОН була Любомира Мандзій, а влада безуспішно намагалася знайти постійного міністра. Серед кандидатур називалися Сергій Бабак — депутат від «Слуги народу» й голова комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради; президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремінь; депутатка СН Юлія Грішина. Також співбесіду проходила заступниця директора Інституту математики НАНУ Олександра Антонюк. Врешті, влада зупинилася на кандидатурі Сергія Шкарлета. Проте з нею виникли численні проблеми.

 

 

Спершу питання виникли до його політичного минулого: 2010 року він, уже будучи ректором ЧНТУ, балотувався до Чернігівської облради від Партії регіонів. Після перемоги Майдану Шкарлет перейшов до іншого табору й намагався стати депутатом вже від Блоку Петра Порошенка. Схоже, що й у відносинах із новою владою в нього все гаразд. Попри те що в інтерв’ю «Радіо Свобода» 2010 року він розказував про свою прихильність до Віктора Януковича, нещодавно Шкарлет відхрестився від підтримки регіоналів — нібито його «змусили» балотуватися в облраду. Згодом екс-міністерка Ганна Новосад опублікувала інформацію про закупівлю Чернігівським університетом для ректора елітної автівки вартістю 1,5 млн грн — із додаткового фінансування, яке отримав університет у січні. Ці кошти мали піти на доплати викладачам вишів, проте ректор ЧНТУ розпорядився ними дещо інакше.

 

Читайте також: Шкільна освіта в добу штучного інтелекту


Та найбільше обурення в науковій спільноті викликав плагіат у наукових роботах Шкарлета. «Дисергейт», неформальна група українських науковців, яка перевіряє факти плагіату в держдіячів, знайшла великі текстові запозичення в монографії та чотирьох наукових статтях Сергія Шкарлета. Він доктор економічних наук та автор понад 200 наукових і навчально-методичних праць, як зазначається на сайті МОН. Водночас у наукометричній базі Scopus, яка індексує журнали, що відповідають мінімальним критеріям якості, його доробок значно скромніший: 10 праць і лише 8 цитувань. Тобто світовій економічній науці його діяльність майже невідома. У монографії Шкарлета «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні» активісти «Дисергейту» знайшли майже дослівне копіювання двох статей не його авторства. Велику кількість плагіату вони знайшли й у чотирьох наукових статтях нового очільника МОН.


18 червня, у день розгляду кандидатури Шкарлета на комітеті освіти, науки та інновацій Верховної Ради й можливого подальшого депутатського голосування за нього, науковці вийшли на мітинг до будівлі парламенту. Профільний комітет тоді не підтримав призначення Шкарлета, а до одного з учасників мітингу, фізика Антона Сененка, на робоче місце в Інститут фізики завітав представник СБУ, про що науковець повідомив у соцмережі.

Історія із Сергієм Шкарлетом типова для другого уряду Зеленського. Проте іншого й не може бути, якщо міністри призначаються непрозоро, з ігноруванням думки фахових спільнот, а їхні цілі на посаді невідомі, викликають тривогу й безліч запитань


«Основна гіпотеза, яку я розглядаю щодо мети цього візиту — звернути увагу дуже активних науковців і дописувачів у Facebook, що вони стежать за нами, читають, що ми пишемо, тому «поводьтеся чемно», — коментує Антон Сененко. — Власне, я тому й написав свій пост, бо якщо такі візити відбуватимуться до моїх колег, які не настільки активні в соціальних медіа, то вони можуть просто злякатися й перестати реагувати на все, що відбувається в країні». За словами науковця, свою участь у тому мітингу він пояснив працівникові СБУ саме масовим плагіатом у роботах Сергія Шкарлета. «Людина, яка чинить плагіат на масовій основі, а вже зрозуміло, що хоч би скільки його статей розглядали, будуть знаходитися факти плагіату, не має елементарного уявлення про суть наукового дослідження, про науковий метод і взагалі про те, як має робитися наука. Така людина не може керувати наукою в країні, бо вона апріорі не розуміє, що це таке». Та все ж найбільше питань викликає процедура призначення Шкарлета. Попри негативне рішення профільного комітету ВР, через тиждень Кабінет Міністрів таки обрав його тимчасовим виконувачем обов’язків МОН. Денис Шмигаль, пояснюючи це призначення, послався на співбесіду, де той продемонстрував «ясне бачення» розвитку науки та освіти, а також зауважив, що президентові його рекомендували ректори під час зустрічі 2 червня. Рада ректорів у цьому разі могла бути просто ширмою, якою президент прикрив лобіювання кандидатури Шкарлета. 1 липня ректорат Українського католицького університету випустив заяву, у якій пояснив, що посилання на цю раду не витримує критики, адже «ніяких попередніх консультацій з усіма присутніми на засіданні ректорами не відбувалося, як і не було ніякого голосування на самій нараді». У заяві посилання прем’єра на цю нараду названо спробою легітимізації хибного кадрового рішення.


Колишній заступник міністра Єгор Стадний, що десять місяців пропрацював у команді Ганни Новосад та подав у відставку з призначенням Шкарлета, пояснює найбільші ризики подальшої дії міністерства у зволіканні з проведенням реформ. У своєму коментарі Тижню Стадний найбільшими досягненнями попередньої команди назвав введення прозорих об’єктивних правил фінансування ВНЗ, запровадження індикативної собівартості — «антидемпінгові» правила у встановленні вартості контрактного навчання й запобігання фінансуванню контрактників коштом бюджетників. Також запровадження ключових показників ефективності в контрактах із ректорами. «Для мене велике питання, чому Шкарлета так наполегливо просували на цю посаду і які його подальші плани. Зараз за доступним інтерв’ю та заявами в нього проглядаються консервативні ідеї, наприклад скасування ЗНО під час вступу на заочну форму навчання. Це знайома парадигма: не важливо, який рівень знань у людини, важливо просто взяти її в університет. Це діаметрально протилежно парадигмі нашої команди».

 

Читайте також: Не боятися змін


На думку Антона Сененка, в уряду є чудовий інструмент для відбору кандидатів у міністри — Національна рада з питань розвитку науки і технологій. «Нацрада містить у собі шалену кількість представників експертної спільноти, до того ж різної — гуманітарної, природничої, освітянської. Наскільки мені відомо, ніхто нікого не питав, понад те, призначення відбулося всупереч волі цієї спільноти», — зауважив він у розмові з Тижнем. Справді, 30 червня в мережі з’явився відкритий лист до президента, прем’єра та голови СБУ щодо неприпустимості допитів спецслужбами науковців за їхню громадянську позицію та з вимогою припинити спроби призначити Шкарлета міністром. Під листом підписалися 40 провідних науковців, включно з академіками та членами-кореспондентами НАНУ.


Історія із Сергієм Шкарлетом типова для другого уряду Зеленського. На початку березня попередній уряд раптово було відправлено у відставку, а заміни йому президент тоді не знайшов. Тому низка міністерств довгий час керувалася тимчасовими виконувачами обов’язків. Сьогодні, окрім МОН, серед таких залишилося ще Міністерство енергетики. А на позиції міністрів обирали одіозних людей, наприклад міністром охорони здоров’я на три тижні став колишній член уряду Азарова Ілля Ємець, що також викликало обурення фахової спільноти. Не надто схвально зустріли й нового міністра оборони Андрія Тарана. А Ігор Уманський протримався на посаді міністра фінансів менше як місяць через низьку довіру фінансового сектора. Проте іншого й не може бути, якщо міністри призначаються непрозоро, з ігноруванням думки фахових спільнот, а їхні цілі на посаді невідомі, викликають тривогу й безліч запитань. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.