Політика

  ▪   Андрій Голуб

Місцеві вибори: зекономити не вдасться

Кошторис на місцеві вибори скоротили понад удвічі, а також обговорюють перенесення голосування, яке має відбутися восени. Навіть поза цим вибори можуть перетворитися на бездонну скриню проблем

У середині квітня соціологічна група «Рейтинг» опублікувала опитування суспільних настроїв. Окрім уже звичних останнім часом питань про ставлення до карантину та дій влади, автори вирішили опитати громадян про можливе перенесення місцевих виборів. Голосування заплановано на 25 жовтня, але респондентам запропонували два варіанти – перенести його на грудень або взагалі на весну наступного року. Виявилося, що 56% опитаних підтримали ідею з виборами узимку, а 43% не проти їхнього проведення аж навесні.

 

Соціологи не опублікували замовника опитування. Так само незрозуміло, чому респондентам взагалі поставили питання про перенесення виборів і хто саме формулював варіанти. Тема не взялася нізвідки. Останнім часом обговорення перенесення виборів почастішали у публічній площині. Очевидна причина на поверхні – незрозумілі терміни і наслідки пандемії COVID-19. Менш очевидна, до якої апелюють недоброзичливці центральної влади, слабкі позиції партії «Слуга народу».  Справа не тільки в рейтингах, хоча показники старих місцевих політиків часто виглядають міцніше загальноукраїнських політсил разом узятих. Незрозуміло, наскільки взагалі готова до місцевих виборів партія, яка досі не зареєструвала жодного осередку та делегує кандидатів на вибори у віддалених громадах рішеннями з Києва.

 

Читайте також: Місцеві вибори: небезпечний масштаб

 

Офіційно партійці «слуг» та речники влади запевняють, що про зміну дати виборів не йдеться і країна готується до голосування. За законами, єдиною передумовою для перенесення виборів було б запровадження надзвичайного стану. Зараз такого рішення немає на порядку денному, однак не доводиться й стверджувати, що до осені ситуація точно не зміниться. Особливо, якщо COVID-19 атакуватиме хвилями захворюваності. «Нам варто обговорювати не перенесення голосування, а можливості його проведення або в умовах пандемії, або одразу після неї. Скажімо в Польщі, де президентські вибори відбудуться на початку травня, зараз триває гостра дискусія. На розгляді Сейму є законопроект про можливість голосування 100% виборців поштою. Я думаю, що до цього досвіду варто серйозно придивитися й нам», - коментує Олексій Кошель, голова Комітету виборців України (КВУ). За словами голови правління мережі спостереження за виборами ОПОРА Ольги Айвазовської, політичної волі на застосування подібних важелів наразі немає. Вона зазначає, що навіть в умовах надзвичайного стану вибори можна відтермінувати не більш ніж на 60 днів, тому не існує юридичної можливості скасувати або суттєво перенести вибори, як зробили в деяких країнах.

 

 

Рішення, яке вже ухвалили, - скоротити видатки на проведення місцевих виборів більш, ніж удвічі. З другої спроби парламент підтримав запропоновані урядом бюджетні зміни, якими урізають фінансування більшості галузей. Ідеться про скорочення кошторису на місцеві вибори з 2,154 млрд грн до 1 млрд грн. Проблема в тому, що достеменно пояснити саме такий порядок цифр не спромігся ніхто зі співрозмовників Тижня або речників влади. У мільярд гривень обійшлися попередні загальні місцеві вибори в 2010-му та 2015-му. Однак удвічі більша сума, яку закладали у кошторис, фігурувала давно. Ще у 2017-му Центрвиборчком заздалегідь ухвалив постанову про орієнтовний бюджетний запит на проведення цьогорічних місцевих виборів на суму 1,9 млрд грн.

 

Читайте також: ЦВК призначила дату перших місцевих виборів

 

Ще до голосування бюджетних змін у ЦВК опублікували офіційну заяву, де висловили занепокоєння намірами урядовців та парламентарів: «Якщо ж рішення про часткове зменшення запланованих витрат на місцеві вибори все ж таки буде прийняте, то це потребуватиме відповідного внесення змін до виборчого законодавства з метою скорочення фінансування виборчого процесу за бюджетні кошти». До заяви прикріпили запланований розподіл видатків, з якого зрозуміло, що вибори теоретично можна провести і за 740 млн грн – стільки коштує виготовлення бюлетенів та технічне утримання виборчих комісій. Більшість суми, понад 1,4 млрд грн, планували спрямувати на оплату праці членів виборчкомів та залучених до роботи спеціалістів. Вочевидь, затягнути паски доведеться саме цим людям. Про економію на зарплатах нещодавно заявив і голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко в інтерв’ю виданню РБК-Україна.

 

За словами Олексія Кошеля з КВУ, наслідком такого рішення стане суттєва «тінізація» виборчого процесу. Ризиків, на які наражаються члени комісій, чимало. Їх звинувачують і погрожують представники штабів політпартій та спостерігачі, а в найгіршому випадку виборчий процес взагалі може завершитися кримінальною справою. «Члени дільничих та окружних комісій роблять достатньо важку роботу та отримують за це насправді невеликі кошти. Їм платять подобово. До речі, саме цим пояснюються пізні підписання протоколів про підрахунок голосів. Члени комісій підписують протокол за опівніч не тому, що довго рахують, а щоб отримати зарплатню за дві доби. Наприклад, замість 250 грн один член отримує 500 грн», - каже Кошель.

 

 

Вочевидь, що бажаючих брати в цьому участь у принципі небагато. Тому існують додаткові фінансові стимули. За словами Кошеля, винагороду забезпечують партії та кандидати, а вона може складати від 500 до кількох тисяч гривень. І скасування статті про офіційні зарплати членів виборчкомів призведе до одного – їх повністю утримуватимуть самі політики-висуванці. Це може призвести до низки проблем. З одного боку, члени комісій стануть максимально лояльними до благодійника. З іншого, посилиться адмінресурс, коли проти одних відкриватимуть провадження за незаконне фінансування виборів, а на дії інших закриватимуть очі. Окрім того, ще більшого впливу набудуть «грошові мішки», які наповнюють скарбниці кандидатів. Схожої думки дотримується і Айвазовська: «Стверджувати, що 300 або 500 грн – це копійки і не впливають на роботу членів комісій я б не стала. Узаконити фінансування з боку політичних партій неможливо. Це суперечить міжнародним стандартам. Очевидно, що слід шукати креативні рішення, можливо, наповнювати спеціальний фонд для виплат гонорарів з коштів, внесених на заставу кандидатами. Є ідея скорочення мінімальної кількості членів комісій, але це прямо вплине на організацію». Вона додає, що на виборах 2019-го багатьом членам комісій так і не виплатили обіцяні партіями і кандидатами кошти. «В тому числі це відбулося зусиллями Національної поліції, адже важко розділити оплату праці членів комісій і, наприклад, підкуп виборців. Є штаби, зокрема на парламентських виборах, які чудово пам’ятають як перебували в облозі поліції і туди не могли прийти члени комісій за виплатами. Ці дії були законними. Тож визначити формат отримання членами комісій коштів за роботу – це питання безпеки. Важливо вирішити це питання, а не закривати на нього очі. В іншому разі це вдарить по тих, хто не має адмінресурсу. Ми відстоювали позицію, що членам комісій треба платити достойні кошти і перебачити виключно один спосіб. Ці кошти не можуть надходити напряму із рук кандидатів», - зазначає Айвазовська.

 

Фінансування комісій – не єдина досі не вирішена проблема майбутніх виборів. Перегони відбуватимуться за принципово новими правилами. Вперше вибори відбудуться згідно з нещодавно ухваленим виборчим кодексом, а також уперше вони мають відбутися у нових адміністративно-територіальних одиницях. Однак за півроку до виборів і за три місяці до офіційного старту кампанії ще неможливо сказати, яких саме.

 

Те, що вибори-2020 відбудуться в нових адміністративних умовах, планували ще на старті реформи децентралізації. Однак і президент Петро Порошенко, і його наступник Володимир Зеленський безуспішно пішли шляхом конституційного затвердження відповідних змін. Наприкінці квітня очевидно, що закріпити новий адміністративно-територіальний поділ в Основному законі до виборів не встигнуть. Тож влада вирішила піти другим шляхом, який у них називають «планом «Б».

 

Читайте також: Парламент: інколи тут є дискусія

 

План «Б» існує давно і його пропонували ще попередньому президенту. Він полягає у затвердженні нового устрою законами і вже наприкінці закріплення у Конституції. Навесні відповідні рішення нарешті почали реалізовувати. Оскільки добровільне об’єднання громад завершилося, а ОТГ створили не всюди, уряд повинен закінчити роботу власними рішеннями. Те саме стосується районів. Замість існуючих майже 500 планують створити близько 100. Це повинна погодити Верховна Рада спеціальним законом. За планом в Україні існуватиме приблизно 1400 ОТГ, які об’єднають у близько 100 районів-повітів. Проблема з виборами у тому, що частини цих територіальних одиниць досі не існує, а також незрозумілі майбутні повноваження тих чи інших рад. Наприклад, чим займатиметься районна рада, за наявності рад в ОТГ і обласної над нею. По-друге, досі виникають запитання про процес висування на виборах. За законом, наприклад, кандидатів у райради висувають виключно місцеві осередки політсил. Водночас, чимала частина взагалі таких осередків не має. 16 квітня профільний комітет Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування звернувся до Кабміну про ініціювання консультацій з ЦВК, Мінрегіоном та Мін’юстом щодо стану підготовки до виборчого процесу, зокрема, і в питанні виборів до райрад.

 

«На всіх рівнях виборів у громадах з населенням до 90 тисяч партії можуть виставляти своїх кандидатів як самовисуванців де-юре. Тут немає перешкод. Що ж до обласних рад і великих міст, то я переконана, що осередки є і будуть зареєстровані. Хоча окремо ми зараз ведемо дослідження стану розвитку партій і бачимо області, де провідні партії з високим рейтингом дійсно не мають де-юре представників. Тому, якщо казати про партії, пропорційну складову мають забезпечити обласні і міські організації», - коментує питання Айвазовська.

 

Усе перераховане не стосується ще простіших питань про практичне застосування нового виборчого кодексу. Є чимало проблем з надмірно високою заставою кандидатів на місцевих виборах, з тим, наскільки люди впораються із новою формою голосування – за партію і кандидата окремо, що й передбачають відкриті списки. «Я думаю, що ніхто сьогодні не уявляє, яким чином рахуватимуть голоси виборців. На практиці ми отримаємо не вечір підрахунку, а ніч і ранок підрахунку. На найнижчому рівні звична система, а на рівні облради і рад великих міст станеться плутанина. Я впевнений, що якісну просвітницьку кампанію для виборців і членів виборчкомів провести не вдасться. Тому нас чекає надзвичайно скандальний підрахунок голосів. Кодекс однозначно потрібно доопрацьовувати і переглядати та вирішувати принципові питання, а не тільки технічні», - каже Кошель.

 

У профільному комітеті Ради обіцяють працювати над змінами до Виборчого кодексу в постійному режимі. Однак навіть за таких умов доведеться розраховувати на те, що робота парламенту не буде вчергове заблокована. Часу на ухвалення законів лишилося не більше трьох місяців.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.