Політика

  ▪   Роман Малко

Як хочуть змінити Виборчий кодекс

Фото: УНІАН
Як депутати намагаються подолати президентське вето на Виборчий кодекс
Матеріал друкованого видання
№ 51 (631)
від 18 грудня, 2019

Традиція регулярно переписувати виборчі правила міцно закріпилася у свідомості українських політиків. Кожен новий президент і парламент мають за честь внести свою лепту в цей безкінечний процес удосконалення. Володимир Зеленський, ставши главою держави й отримавши у Верховній Раді свою монобільшість, очевидно, також забажав долучитися до цієї історії. Тому застосував вето до ухваленого під завісу роботи парламенту VIII скликання (уже за його президентства) свіженький Виборчий кодекс і повернув його до нової Ради на доопрацювання, додавши, звісно, свої пропозиції щодо вдосконалення. 


Заприсяжені парламентарії з радістю та притаманним їм молодечим запалом кинулися виправляти кодекс. Але так захопилися, що перестарались, понапихали туди чимало зайвого. Коли оновлений проект кодексу нарешті потрапив до сесійної зали, виявилося, що він змінений до невпізнання. Тільки порівняльна таблиця до нього налічувала понад чотири сотні сторінок. Деякі побажання президента так і не були враховані, зате з’явилося чимало нових цікавих ініціатив. Наприклад, ідея розширити повноваження ЦВК і створити для неї фактично цілу вертикаль впливу з представництвами в ОВК і ТВК. Це однозначно містило б загрозу використання адмінресурсу у виборчому процесі.

 

Читайте також: Кодекс із відкладеною дією


Також Центральній виборчій комісії пропонували надати право знімати кандидата з виборів, якщо в поданій ним інформації виявлено неточності. Або робити це руками СБУ. «Наприклад, було таке положення (читала й не могла повірити), — розповідає Альона Шкрум, депутатка від «Батьківщини». — Якщо людина зі списку якоїсь партії подала документи у дві різні політичні сили, то вся партія знімається з перегонів. Маразм. Як і норма, що агітацією вважається, зокрема, пропаганда в соцмережах і загалом в інтернеті. Це означає, що будь-яка агітація в інтернеті за фактажем має бути по всіх кандидатах однаковою. І жодні заклики неприпустимі. Тобто йшлося про регулювання інтернету, як у Росії».

 

Звісно, такі ініціативи викликали спротив у депутатів від усіх парламентських фракцій, окрім «Слуги народу», і процес ухвалення кодексу вдалося заблокувати, а сам документ зняти з розгляду. Річ у тім, що є певна процедура згідно із законом і регламентом, дотримання якої обов’язкове. «Можна лише або долати президентське вето 300 голосами (конституційною більшістю), або кожну пропозицію президента приймати 226 голосами й тоді ухвалювати документ загалом, як зазвичай», — пояснює Шкрум. — «Іншої процедури взагалі не існує. Але профільний комітет, членом якого я є, замість того щоб врахувати або не врахувати 17 застережень президента, зробив новий Виборчий кодекс».

особлива гордість нардепів, які допрацьовували кодекс у межах подолання вето, — це винайдення особливої квотно-гендерної схеми. Вона дасть можливість зменшити кількість депутатів, які автоматично потрапляють у Раду за списком політсили, і паралельно врахує гендерні вимоги президента


Роман Лозинський із фракції «Голос» вважає, що, ухваливши в такому стані Виборчий кодекс, депутати його фактично поховали б. «Це підстава, наприклад, для 45 мажоритарників звернутися з поданням до Конституційного Суду, який визнав би цей закон неконституційним через недотримання процедури. Як результат — повернення до мажоритарки. Ми сигналізували про це колегам зі «Слуги народу» ще на засіданні комітету, але вони почули це вже в сесійній залі».

 

Щоб виправити ситуацію, була створена робоча група спільно з Офісом президента, ЦВК, депутатськими фракціями та групами, профільними громадськими організаціями та експертами з питань виборчого законодавства, якій у рекордному темпі довелося переробляти проект документа. На щастя, вдалося достукатися до здорового глузду зацікавлених сторін і досягти компромісу. З документа повикидали все, що не стосується пропозицій президента, і врегулювали деякі технічні суперечності. Кодекс, який мав би запрацювати з 2023 року, тепер набере чинності відразу після ухвалення, що дасть можливість уже на наступних виборах скасувати мажоритарку. Як і було задумано, у першому варіанті залишаються відкриті виборчі списки (залежно від кількості голосів кандидат пересуватиметься вгору чи вниз).

 

Читайте також: Битва за Верховну Раду. Як змінювалися рейтинги партій з початку виборчої кампанії


Втім, особлива гордість нардепів, які допрацьовували кодекс у межах подолання вето, — це винайдення особливої квотно-гендерної схеми. Вона дасть можливість зменшити кількість депутатів, які автоматично потрапляють у Раду за списком політсили, і паралельно врахує гендерні вимоги президента. Раніше таких щасливчиків було десятеро, а тепер їх дев’ять, троє з яких обов’язково мусять бути жінки. «Щодо гендеру неможливо повністю врахувати пропозицію президента, — каже Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції «Слуга народу», — бо немає законного способу підняти по списку жінку, якщо з нього вибула інша жінка. Так нам усі експерти сказали, ми й самі це побачили. Тому його прохання задовольнили частково. Наприклад, список, у якому не дотримана квота, не реєструватиметься. Водночас у цій автоматичній дев’ятці обов’язково буде три жінки».


Усі інші пропозиції, які не ввійшли до кодексу, але є здоровими за своєю природою (ідеться про технічні процедури, що можуть його вдосконалити), домовилися подати як правки на початку року. Станом на вівторок 17 грудня комітет дав позитивний висновок змінам, які робоча група внесла до закону, і вже 19 грудня його мали б винести в сесійну залу на голосування. Начебто жодних перешкод перед ухваленням нового варіанта кодексу, окрім зриву роботи парламенту, немає. У наявності, як переконують співрозмовники Тижня в Раді, навіть підтримка обранців із більшості фракцій та частини мажоритарників.


Врешті, для монобільшості дуже важливо ухвалити документ ще до закінчення року, і «слуги» цього не приховують. Тим паче, як стверджує Олександр Корнієнко, вже наступні місцеві вибори мають відбутися за новим законом: «Це компромісна позиція робочої групи. Ми планували наступні місцеві вибори проводити пізніше (за старим законом), але робоча група запропонувала це переглянути. У принципі така позиція збігається з нашою передвиборчою програмою. Зеленський, коли йшов на президентські вибори, обіцяв відкриті пропорційні списки на загальнодержавному й місцевому рівнях. Великі міста з понад 90 тис. мешканців — повністю відкритий список із регіональною прив’язкою. Як на парламентських виборах. А населені пункти з менш як 90 тис. осіб (близько 20 млн виборців) — багатомандатна мажоритарка. Це в принципі теж чимось схоже з відкритим списком, коли з округу в місцеву раду потрапляє три-чотири депутати».

 

Читайте також: Фінальний акорд. Виборчий кодекс від Ради


Впровадження нових правил буде нелегким, в один голос кажуть депутати, але переконують, що з часом громадяни розберуться в нововведеннях. «ЦВК готова до всіх сценаріїв, — запевняє Корнієнко, — ми з ними говорили. Вони це все писали й розуміють, що буде та як. Найближчі місцеві вибори за цим кодексом системно проходитимуть у травні. Тому якщо ми ухвалимо його до Нового року чи відразу після, то матимемо достатньо часу, щоб підготуватися». «Наступні вибори за новою виборчою системою будуть дуже складними, та Україна в цьому не унікальна, — впевнений і Роман Лозинський. — У Польщі на перших виборах за системою відкритих списків лише 10% виборців проголосували не тільки за партії, а й за конкретного кандидата в списку. Ми очікуємо на дещо іншу ситуацію в Україні, зважаючи на нові технології та легшу комунікацію. Але однозначно буде багато зіпсованих бюлетенів через незнання, бо це вперше відбуватиметься в такому форматі».


До речі, розмір нового бюлетеня й справді вражає: майже метр. Розібратися в ньому стане непростим завданням для всіх без винятку. Дуже складно буде рахувати, впевнена Альона Шкрум. «Я вам чесно скажу: хоч політично я за відкриті списки, але сьогодні це не працюватиме. Ми матимемо 30% знищених бюлетенів. Я своїй бабусі, якій 87 років, ніколи не зможу пояснити, як голосувати спочатку за партію, а потім читати прізвища її 17 кандидатів і ставити рисочку внизу метрового бюлетеня за когось із них. Тобто спершу нам потрібна, мабуть, трохи спрощена система. Подивитися один-два рази, що ми отримаємо», — пояснює вона.

 

Як стверджує народна мудрість, «дорога до пекла встелена добрими намірами», і це, схоже, саме той випадок. Бажання вдосконалити виборчу систему країни й втілити ідею відкритих списків може справді довести ситуацію до абсурду й відбити деяким громадянам охоту з’являтися на дільницях. Втім, як твердять народні обранці, це треба пережити. Великий стрес для виборця і ЦВК, мовляв, цілком природне явище. Будь-який перехід від старої системи до нової не буває легким, усе залежатиме від підготовки та вміння донести до виборців інформацію. Головне, щоб наступні вибори не просто пройшли за відкритими списками, а ще й були ефективними. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.