Політика

  ▪   Андрій Голуб

Судова реформа у виконанні «слуг народу»

Парламент ухвалив проект реформування судової системи авторства Володимира Зеленського. Боротьба за його зміст тривала понад півтора місяці

Сидячи разом із журналістами за столом на другому поверсі Kyiv Food Market, Володимиру Зеленському нечасто довелося обговорювати тему судів. Під час прес-марафону, 10 жовтня, її підняли лише кілька разів, а сам президент не продемонстрував значної зацікавленості.

 

«Дайте мені розібратися з цим Окружним адмінсудом… У мене не було цього питання. Я навіть не проговорював його зі своєю командою й навіть не знаю, в якому стані це» - каже Зеленський у відповідь на запитання про долю Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК). Складно сказати, чи дійсно президент достатньо не проінформований з приводу суду, який став відомим на всю країну в липні після публікації НАБУ матеріалів прослуховування керівництва установи. Ці матеріали свідчать про серйозні ознаки корупції в стінах ОАСК (див. Тиждень, № 31/2019).

 

Хай там як, а тема незнання президента також пролунала десятьма днями раніше описаних подій в зовсім іншому приміщенні та при інших слухачах. Тоді це стало проявом неоголошеної війни: «Нам треба подумати і про авторитет нашого президента. Я не думаю, що він знає, навіщо йому скорочувати Верховний суд (ВС)». Ці слова пролунали особисто від голови ВС Валентини Данішевської під час засідання Комітету парламенту з питань правової політики. Слід пояснити контекст: судді в Україні майже ніколи не критикують політиків. Понад те, вони часто намагаються уникати дражливих тем співіснування різних гілок влади. Якщо ж доходить до слів, то коментарі ніби виведені під копірку і розгледіти в них позицію достатньо складно. Слова ж Данішевської можна зрозуміти так, що чинний президент не надто опікується вивченням законопроектів, які подають від його імені. Іншими словами, він керований найближчим оточенням. Для України – це нечувана різкість у стосунках представника судової влади та президента.

 

Читайте також: Олег Березюк: «Нам треба змінювати систему контролю та організації судів»

 

На той момент уже місяць триває обговорення змін системи правосуддя, які запропонували в Офісі президента. Деякі судді ВС у соціальних мережах змінили аватарки на зображення із написом «#stop1008». Чотиризначне число – це реєстраційний номер відповідного законопроекту в парламенті. Ще згодом Данішевська дасть інтерв’ю BBC Україна, де на ширший загал підтвердить напружені стосунки між головою Верховного суду та Офісом президента. «Двічі я пропонувала президенту зустрітись і поговорити. Один раз публічно і другий раз письмово. Але часу в нього поки що для голови Верховного суду не знайшлося. Хоч я бачила, що нещодавно він мав зустріч з Томом Крузом», - каже Данішевська, яка єдина з нинішніх керівників судової влади не отримала запрошення стати членом президентської комісії з питань правової реформи.

 

Обурення представників найвищого суду в Україні викликала одна з норм законопроекту 1008 про скорочення граничної чисельності суддів установи з двохсот до ста осіб. В який спосіб – поки що невідомо (нинішня фактична чисельність ВС – 193 судді). Порядок так званого «відбору» повинна буде визначити Вища кваліфікаційна комісія суддів – ще один орган судової влади, який піддається радикальному оновленню згідно пропозицій проекту 1008.

 

Між тим, почути за півтора місяці вичерпне пояснення необхідності скорочення ВС удвічі так і не довелося. Не сталося цього й 1 жовтня на Комітеті з питань правової політики, який готував законопроект 1008 до другого читання, й на якому Данішенвська висловила сумніви в обізнаності президента Зеленського. Загалом же висувають низку аргументів, кожен із яких не є безсумнівним. Почалося все з порівняння українського ВС з Верховними судами інших країн. За словами Федора Веніславського, який представив проект у парламенті під час першого читання, найбільша кількість суддів касаційних судів у Франції – максимум 120. З боку ВС на це відповідають, що у Франції та інших країнах судді Верховних судів не розглядають стільки справ як у нас. Наразі ВС має на розгляді понад 60 тисяч проваджень, які в тому числі отримав у спадок від старих вищих судів. Відповідно, навантаження на одного суддю теоретично зросте.

 

Читайте також: Радикально-поміркована реформа

 

Аргумент, який логічно слідує з першого – надмірне фінансове забезпечення нинішнього ВС. Заяви про надвисокі зарплати суддів популярні серед широких верств населення. Окрім того, що законопроект 1008 пропонує урівняти зарплати суддів, які пройшли кваліфоцінювання та тих, які не пройшли його (давня проблема, на яку звертали увагу самі судді, вважаючи це несправедливим), він ще й знижує зарплату навіть тих суддів ВС, які залишаться після скорочення. Цей аргумент наражається щонайменше на два заперечення. Перше у тому, що чимало суддів ВС можуть не чекати нового відбору та піти у відставку до його початку. Таким чином вони збережуть довічне утримання у розмірі 60% від нинішнього розміру зарплатні. Вже після подання законопроекту Зеленського у відставку пішла суддя ВС Алла Лесько. Справу ще однієї претендентки на відставку Ірини Желтобрюх поки що відклала Вища рада правосуддя. Однак найбільша проблема з точки зору фінансів у іншому. В Україні досі отримують зарплати близько півсотні суддів Вищих спецсудів та Верховного суду України часів Віктора Януковича. Це відбулося через прорахунки під час попереднього реформування судової системи. Ці служителі Феміди вже кілька років не розглядають справ, але справно отримують зарплату. Річ у тому, що до них цілком можуть приєднатися ще сотня суддів нинішнього ВС, які щомісяця просто так отримуватимуть не 50-60 тис. грн, а сучасну зарплату судді Верховного суду у мінімум 200 тис. грн. Законопроект Зеленського пропонує перевести суддів ВС, які не пройдуть відбір, до апеляційної інстанції. Однак чіткого механізму такого переведення немає, тож описана ситуація цілком можлива.

 

Незважаючи на всі спроби заблокувати скорочення ВС, норма залишається в документі, який парламент ухвалює в цілому 16 жовтня. Після засідання комітету 1 жовтня і до фактичного голосування Радою минає понад два тижні. Нечуваний проміжок часу як для нинішнього парламенту, відомого «турборежимом» голосувань. Понад те, проект розглядають у залі аж два дні поспіль, голосуючи всі поставлені на підтвердження правки. Таке у нинішньому скликанні відбувається вперше.

 

Частково це пояснюється тим, що законопроект 1008 поділив не тільки суддів і Офіс президента. Розподіл пройшов між різними групами громадськості, політиків та навіть усередині самої команди президента, тож не всі змогли дотриматися лінії партії до кінця. Законопроект у фінальному варіанті підтримують лише 219 «слуг народу». Він би лишився непроголосованим без підтримки 17 позафракційних, які також натисли кнопку «за». Перед цим під куполом парламенту відбувається справжня битва довкола однієї поправки.

 

Читайте також: Правова реформа: слідами попередників

 

Окрім історії з Верховним судом, первинний проект змін у судочинстві від Зеленського мав іще низку дражливих та неоднозначних пунктів. Серед них «косметичні», які підчистили до другого читання: наприклад, змін зазнала навіть назва законопроекту, оскільки перший її варіант не відповідав нормам статті 4 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (див. Тиждень, № 37/2019). Також до другого читання прибирають відверто дивні норми про люстрацію керівництва низки судових органів часів Петра Порошенка. Однак є й змістовні питання, наприклад, щодо повноважень і формування оновленої ВККС, Комісії з питань доброчесності та етики та ситуації з Вищою радою правосуддя, яку первинний варіант законопроекту майже не зачіпає.

 

«Загалом я не проти цього законопроекту. Просто я бачу в ньому загрози. У тому варіанті, який щойно ухвалив комітет, то «жити можна». Єдина велика загроза – це те, що рішення міжнародних експертів оскаржать у ОАСК, а ми всі знаємо, що це за суд. Тому всі класні рішення можуть розбитися об системну корупцію, яка є в цьому суді», - заявив Тижню член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков 1 жовтня. Жернаков – один із тих, хто від початку доволі скептично ставиться до новацій президента. Зауважуючи на підтримці оновлення ВККС, він звертає увагу на відсутність аналогічних норм щодо ВРП. До порівняння, його колега по громадському сектору голова ЦПК Віталій Шабунін куди оптимістичніший у настроях: «До виборів Зеленський, а потім його партія пообіцяли перезапустити судову систему. Цей законопроект вирішує майже всі проблеми, які необхідно вирішити. Окрім перезавантаження ВРП. Чому? Бо є серйозні дискусії, чи можна перезавантажити ВРП без змін до Конституції. Є різні позиції». Шабунін знаходить чимало плюсів у новій реформі. Це і новий порядок розгляду скарг на суддів, це й можливість звільняти членів ВРП за порушення норм етики та доброчесності: «Підкомітет 1 жовтня прийняв пропозиції, які посилюють роль міжнародників при обранні ВККС і в цілому етичної комісії. Якщо їх підтвердять, а Рада підтримає – то це хороший старт судової реформи».

 

Читайте також: Судова система від реформи до реформи

 

У день голосування, 16 жовтня, давні знайомі по громадському середовищу Жернаков і Шабунін поводять себе по різному. Шабунін мовчить аж до самого моменту ухвалення документу 1008 у цілому. Позиція Жернакова змінюється залежно від розвитку подій під куполом. Каменем спотикання стає правка №195 Миколи Стефанчука (брата чинного віце-спікера Руслана Стефанчука – Ред.). Це одна з тих правок, які посилюють роль міжнародних експертів у майбутній конфігурації судової системи. Ідеться про полегшення процедури звільнення членів ВРП. Парламент спочатку провалює цю правку. Однак потім повертається до неї й таки ухвалює. У підсумку і Шабунін, і Жернаков у цілому задоволені.

 

Відхиленою залишається інша важлива правка до законопроекту №99 за авторством нардепа від «Голосу» Ярослава Юрчишина. Нею пропонували змінити процедуру оскарження рішень Комісії з доброчесності й етики (куди й увійдуть міжнародні експерти). А саме: перенаправити оскарження з нереформованого ОАСК до Верховного суду. На засіданні профільного комітету представники «Слуги народу» не підтримали цю правку, але й не голосували проти: 14 осіб показово утрималися. Вкупі з іншою інформацією, яка доходить з команди президента про майбутній напрямок реформи, цей нюанс додає роздумів щодо намірів нової команди. 4 жовтня у Києві відбувся Судовий форум, де голова підгрупи з розвитку законодавства про організацію судової влади президентської Комісії з питань правової реформи Микола Оніщук презентував своє бачення майбутніх змін. Левову частину своєї промови він присвятив саме змінам в адміністративній ланці судочинства (ключовій у впливі на політичні процеси). Зокрема, серед пропозицій – змінити кваліфікаційні вимоги до нових суддів, наприклад, розширити можливості претендувати на посади в адмінсудах для колишніх держслужбовців. Не всіх, а тільки середньої і вищої ланки.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.