Політика

  ▪   Андрій Петринський

НАТО в риториці ЗеКоманди: референдум, "не чекають", "прагматичний підхід"

Тиждень.ua вирішив зібрати заяви представників чинної влади щодо відносин України з НАТО та перспективи вступу до Альянсу.

У «Слузі народу» вже заговорили про можливу відмову України від курсу на членство в Організації Північноатлантичного договору. Відповідна заява прозвучала 23 вересня з вуст голови парламентського підкомітету з держбезпеки і оборони, представниці президента Володимира Зеленського у Кабінеті міністрів Ірини Верещук. На її думку, Київ повинен переглянути підхід до відносин з НАТО і відмовитися від ідеї вступу до організації, оскільки там на Україну ніхто не чекає.

 

«Нас не чекають у НАТО. Швидше Грузію візьмуть... Ми хочемо, нас не беруть. Ми втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають», сказала вона в офірі одного з телеканалів, який пов’язують з кумом Владіміра Путіна Віктором Медведчуком.

 

Понад те, у своїй заяві Верещук висловила сумнів, що Росія коли-небудь дозволить Україні вступити до Альянсу.

 

«І я далека від думки, що Російська Федерація хоча б колись нам дозволить вступити в НАТО... Я завжди пропонувала і була прихильником, наприклад, Фінляндії, які пояснюють, чому вони не вступають в НАТО», - сказала вона.

 

 

Зауважимо, що скандальні заяви прозвучали попри те, що Україна уже готова взяти на себе зобов’язання та розпочати виконання Плану дій щодо членства в НАТО. Про це ще в квітні заявив п’ятий президент Петро Порошенко під час підписання чергової Річної національної програми зміцнення партнерства між Україною та Альянсом.

 

Крім того, курс на НАТО закріплений у Конституції України, а на його стандарти в озброєнні та реформуванні системи управління переходить українська армія.

 

До того ж Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг неодноразово заявляв, що Північноатлантичний альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства України в НАТО.

 

Що ж до «дозволу Росії», Столтенберг попереджав, що розцінювати прагнення України та Грузії стати членами НАТО як провокацію проти Росії дуже небезпечно, це те саме, що прийняти світовий порядок, в якому править сильний, який вирішує, що можуть, а що не можуть робити його сусіди.

 

І хоча після скандальних висловлювань Верещак заявила, що сказані нею слова перекрутили, і запевнила у підтримці всіх кроків, які наближають Україну до НАТО, її попередня заява прозвучала тривожним дзвіночком в унісон з меседжами Кремля та заявами інших членів нової влади, які вже висловлювалися щодо НАТО у подібному, тільки більш обережному ключі.

 

У зв’язку з цим Тиждень.ua вирішив зібрати заяви представників чинної влади щодо відносин України з НАТО та перспективи вступу до Альянсу.

 

Кабінет міністрів України

 

24 вересня у Кабінеті міністрів України заявили, що слова Ірини Верещук були некоректно трактовані, а стратегічний курс України до ЄС та НАТО закріплений у Конституції та залишається незмінним. Стратегічна готовність НАТО прийняти Україну також підтверджена у Декларації Бухарестського саміту 2008 року, де прямо вказано, що Україна стане членом НАТО.

 

«Звісно, міжнародний збройний конфлікт на Сході з багатьох позицій ускладнює для України інтеграцію до НАТО. Ми також розуміємо, що встановлення миру в Україні дуже багато в чому залежить від керівництва Росії. Саме це малося на увазі.Але так само багато залежить і від нас самих, адже Україна буде реальним кандидатом на членство в НАТО тільки за умови серйозного прогресу в реформах: успішного подолання корупції, забезпечення належного врядування, прозорості, дотримання прав людини та гендерної рівності, реформування кримінального правосуддя, судової реформи», - йдеться в повідомленні уряду.

 

 

МЗС

 

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 20 вересня заявив, що Київ має повне право вимагати членства у НАТО, однак якщо інші держави-члени Альянсу вважають, що Україна не готова, то у них є повне право сказати "ні".

 

 

"Кожному з президентів, як посол, я давав пораду: ми маємо повне право вимагати членства в НАТО для України. Тому що ми: а) європейська демократія; б) відчуваємо, що ми готові робити внесок у спільну євроатлантичну безпеку" – сказав він і додав, «коли ми вже 100 разів попросили і нам 100 разів сказали "ні", то лідер має прийняти рішення – чи ми 101-й раз запитуємо чи чекаємо створення ситуації, за якої це запитання виглядає більш доречним. От це залежить тільки від лідера".

 

Дмитро Кулеба

 

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба 10 вересня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі заявив про «прагматичний підхід» у відносинах Києва з НАТО і ЄС. Мовляв, Україна не має стояти біля закритих дверей, стукати в них і благати «візьміть нас».

 

 

«Я особисто сповідую дуже прагматичний підхід – я вважаю, що і у відносинах з НАТО і ЄС потрібно досягати того рівня, коли ми самі станемо для них незамінними. Ми не повинні стояти біля дверей і стукати в закриті двері і благати «візьміть нас». Ми повинні працювати таким чином, щоб вони зрозуміли, що без нас вони слабкіші, ніж з нами». «Саме такий підхід просуватиме на цій посаді», але зауважив, що докладатиме зусиль, щоб співпраця України і НАТО була «максимально повноформатною» і «без будь-яких просідань», – сказав він.

 

Водночас уже 11 вересня Кулеба зауважив, що цю заяву не варто розцінювати як натяк на згортання євроатлантичної інтеграції України, і що євроатлантичний курс країни залишається незмінним. Також він розповів про низку  домовленостей за результатами поїздки в штаб-квартиру НАТО.

 

Так, за словами Кулеби, на зустрічах у Брюсселі йшлося про активізацію роботи основної спільної Робочої групи Україна-НАТО щодо військової реформи і врахування пропозицій України під час розробки програми Альянсу "Одна країна - один план". Також передбачено збільшення участі України в одній з операцій НАТО, продовження підтримки Альянсом стажування українських моряків на кораблях країн НАТО і спільної військової підготовки загалом. Крім того, Україна планує провести консультації з НАТО щодо проекту Стратегії національної безпеки.

 

Дмитро Разумков

 

Чинний спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков 1 квітня, коли ще був радником передвиборчого штабу кандидата у президенти України Володимира Зеленського, заявив, що Зеленський запропонував проведення референдуму перед вирішенням питання про вступ України в НАТО і Європейський Союз, щоб потім ніхто не міг переглянути це рішення під час наступних змін влади в країні.

 

 

"Це буде рішення українського народу, яке оскаржити буде дуже-дуже важко", - підкреслив він.

 

Пізніше в одному з інтерв’ю Разумков уточнив, що референдум потрібен, але в той момент, коли Україна матиме реально можливість вступити в НАТО.

 

«Референдум потрібен. Але він потрібен буде в той момент, коли Україна матиме реально можливість вступити в НАТО. Референдум, на моє глибоке переконання, це сьогодні єдиний механізм, який дозволяє не повернути курс у зворотний бік. У нас є хороший приклад - референдум за незалежність нашої держави (1991 року) ... Якби його не було, а це увалювалося на рівні Верховної Ради, указу президента - яким-небудь іншим нормативним актом - то знайшлися б фахівці, які б повернули хід історії в зворотній бік. Так само з НАТО і ЄС", - сказав політик.

 


 

Зауважимо, що 30-31 жовтня Україну відвідає Північноатлантична рада НАТО - ключовий орган ухвалення політичних рішень в організації. Як заявив представник Альянсу, цей візит демонструє тверду прихильність НАТО до України. При цьому він підкреслив, що всі союзники по Альянсу "рішуче підтримують суверенітет і територіальну цілісність України і її право вирішувати своє майбутнє".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.