Політика

  ▪   Станіслав Козлюк

Мажоритарні бої

Яким був перший місяць парламентської кампанії
Матеріал друкованого видання
№ 27 (607)
від 4 липня

До завершення агітаційної кампанії на виборах до Верховної Ради лишається три тижні. Центрвиборчком завершив реєстрацію списків партій і кандидатів-мажоритарників. Політсили розпочали агітаційні тури, а в округах знову з’явилася «гречка» в тих чи інших формах. Однак за перший місяць спостерігачі від різних громадських організацій не зафіксували кричущих чи екстраординарних порушень. Загалом для українських реалій картина звична. Утім, коротка агітаційна кампанія і те, що вибори до Ради дострокові, додають процесу певних особливостей. 


Чи не найбільше нюансів пов’язано з роботою Це­нтрвиборчкому. Скажімо, майже половину кандидатів у народні депутати, яких обиратимуть за мажоритаркою, зареєстрували в останні два дні: 24 і 25 червня. Загалом ЦВК зареєструвала понад 5,8 тис. осіб. 3,1 тис. ідуть за одномандатними виборчими округами, ще 2,6 тис. обиратимуться за списками. Згідно з українським законодавством кандидати можуть починати свою агітаційну роботу з моменту реєстрації. Утім, деякі претенденти на місце в парламенті почали опрацьовувати свої округи заздалегідь.

 

Читайте також: До виборів не турбувати


«Від початку виборчого процесу значно більшу активність виявляли потенційні його учасники (партії та кандидати), а не офіційно зареєстровані суб’єкти. Агітаційна активність потенційних суб’єктів сконцентрована переважно в обласних центрах і великих містах, тоді як у невеликих населених пунктах у перші тижні червня спостерігачі фіксували лише поодинокі заходи. Найдинамічніше дочасна агітаційна кампанія ймовірних кандидатів розгортається в Київській та Львівській областях. Натомість на Донеччині та Луганщині її інтенсивність низька», — йдеться у звіті спостерігачів громадянської мережі ОПОРА.


У звіті також зазначається, що станом на кінець червня агітацією займалися 11 партій: «Європейська солідарність» Петра Порошенка, «Українська стратегія» прем’єра Володимира Гройсмана, «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука, ВО «Свобода», «Голос» Святослава Вакарчука, Аграрна партія України (до якої долучився Михайло Поплавський), ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Самопоміч», «Слуга народу» та Опозиційний блок. Спостерігачі від організації ОПОРА додають, що найактивніша й дочасна кампанія була в «Європейської солідарності». Також масштабну агітацію розгорнули представники «Української стратегії», «За життя», «Голосу» та «Свободи».
В одномандатних округах спостерігачі відзначають «клонування» кандидатів від рейтингових політсил і спроби копіювати чужу партійну символіку чи лозунги. Скажімо, спостерігачі від Комітету виборців України (КВУ) в окрузі № 37 (Кривий Ріг) зафіксували одразу п’ять кандидатів, які намагаються мімікрувати під членів «Слуги народу». На папері вони представляють громадський рух «Слуга Народу», громадську організацію «Громадський рух «Слуга Народу», громадську організацію «Слуга для народу», приватне підприємство «ЗЕ! Слуга народА» та приватне підприємство «ЗЕ! Слуга НародУ». Така історія відбувається в окрузі № 94 на Київщині. Тут три різні кандидати вказали, що пов’язані з партією президента. Двоє з них часткові тезки медійника Олександра Дубінського, який балотується в цьому окрузі.

 

Читайте також: Інтрига виборів


«Такі спекуляції здатні ввести виборців в оману, оскільки громадяни можуть не розрізняти кандидатів, висунутих партією «Слуга народу», і кандидатів-самовисуванців, які вказують в автобіографіях, що є представниками громадських організацій, благодійних фондів, приватних підприємств із такою самою назвою. Це також може призвести до частих помилок громадян під час заповнення виборчих бюлетенів», — зазначають у КВУ.


«Ми розуміємо, що є партія, кандидати якої мають високий рейтинг незалежно від імен. Мова про «Слугу народу». І з цим виникають проблеми. Є округи, де однакові кольори, символіку, шрифти використовує кілька кандидатів. Це не нова технологія. Щось подібне було у 2014-му, коли намагалися наслідувати кольори, слогани та шрифти партії Петра Порошенка. Єдине — зараз масштаб більший», — коментує Тижню ситуацію голова правління ВГО «ОПОРА» Ольга Айвазовська.


В організації додають: порівняно з президентськими виборами на парламентських дочасна агітація почалася раніше, однак активність менша. Зокрема, ОПОРА зазначила, що не фіксує активного розгортання штабів. Партії присутні максимум на рівні обласних центрів і здійснюють лише координаційну функцію. Натомість політичною агітацією в округах найбільше займаються мажоритарники. «Частина цих кандидатів — нинішні народні депутати. Частина такої агітації — агітація так званими добрими справами. Частина цих «справ» — використання бюджетних ресурсів в агітаційних цілях. Але кандидати під час публічних заходів посилаються на витрати та досягнення, здійснені завдяки коштам із бюджету», — зауважує аналітик ВГО «ОПОРА» Олександр Неберикут.


«Благодійності від кандидатів поменшало порівняно з 2012 роком. У 2014-му її майже не було. Бо тоді вибори відбувалися в умовах гарячої фази війни й суспільство було налаштоване агресивно щодо незаконних дій кандидатів. Нині ми спостерігаємо відкат. Знову стали нормою подарунки як передвиборча благодійність: велосипеди, окуляри. Також у 2012-му ми фіксували прямий підкуп електорату приблизно в 7% округів. Тоді в нас були фотографії, списки громадян, інформація про явочні квартири тощо. Загалом можна було доводити такі факти. Але правоохоронні органи на це не реагували. Якщо ж говорити про нинішню кампанію, то прямого грошового підкупу ми наразі не фіксуємо. Але це не означає, що ближче до голосування такі випадки не траплятимуться», — пояснює Айвазовська.

 

Читайте також: Партія влади. Як відряджали на вибори кандидатів від «Слуги народу»


Власне, якщо говорити про техніку «добрих справ», а фактично спроби непрямого підкупу виборців, то від початку кампанії зафіксовано низку таких випадків. Скажімо, у травні в місті Сєвєродонецьк на Луганщині безплатно роздавали цукор від імені народного депутата Сергія Шахова в пакетах із символікою партії «Наш край». В одному з округів на Одещині, як повідомляють місцеві ЗМІ, пенсіонерам від імені нардепа Геннадія Чекіти перепали набори медикаментів (валер’янка, перекис водню, бинт, вата, цитрамон, активоване вугілля). Також у травні, але в Житомирі нинішній депутат Борислав Ро­зенблат відкрив інклюзивний спортивний майданчик. У КВУ кажуть, що встановили його державним коштом. Як повідомляє ВГО «ОПОРА», на Миколаївщині вже зареєстрований кандидат Володимир Тимошин передав від імені адвокатського об’єднання одній з амбулаторій п’ять кардіографів. А у виборчому окрузі № 100 кандидат Євген Лучков подарував місцевому відділенню Укрпошти шість велосипедів для потреб поштарів. 


За низкою фактів спостерігачі звернулися із заявами до поліції. У тій самій ОПОРІ додають, що випадків непрямого підкупу виборців значно більше, проте не всі вдається фіксувати. Водночас в організації переконані, що Нацполіція, як і самі кандидати в депутати, можуть протидіяти згаданим явищам. Натомість у КВУ додають: часто такі дії юридично не є підкупом виборців. Однак закликають кандидатів утриматися від подібних форм агітації. «Попри те що ці дії юридично не є підкупом виборців, оскільки політики, від імені яких роздаються товари чи послуги, не є офіційно зареєстрованими кандидатами в народні депутати, КВУ вказує на недоброчесність такої діяльності й закликає потенційних кандидатів відмовитися від фінансового стимулювання виборців у будь-яких формах», — йдеться в заяві КВУ.


Робити прогнози щодо проблемних округів спостерігачі поки що не беруться. І водночас не під запис зауважують, що теоретично можуть виникнути проблеми в окрузі № 94 на Київщині. Там у народні депутати балотуються Олександр Дубінський від «Слуги народу» (у якого щонайменше двоє двійників), Ігор Кононенко (також із двійниками), який був у Блоці Петра Порошенка й пішов на вибори як самовисуванець, а також представник Радикальної партії Ігор Мосійчук. Можна звернути увагу й на округ № 95, де балотується екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк, який бореться з усіма опонентами. На обох, за словами спостерігачів, відчуваються конфліктні настрої. Активним може бути протиборство і в 51-му окрузі на Донбасі, де голосуватиме лише 2,7 тис. виборців, частина з яких живе на окупованих територіях. За інформацією місцевих мешканців, мажоритарники вже включилися в боротьбу за електорат і роздають людям харчі, воду, пропонують безплатне спортивне взуття тощо.


«Поки що складно говорити про проблемі округи. Активна фаза кампанії тільки починається, і в найближчому майбутньому стане зрозуміло, де можуть виникнути труднощі. Водночас ми знаємо округи, де є недобросовісні учасники, їхні імена й методи нам відомі. Але говорити, що вони стануть проблемними лише через наявність цих кандидатів, як мінімум непрофесійно», — каже Айвазовська.


Натомість точно можна спрогнозувати, що випадків непрямої агітації, політики «добрих справ» ставатиме дедалі більше. Питання лише в тому, як на це реагуватимуть правоохоронні органи. Саме від них залежить масштаб цього явища. Агітаційна кампанія триватиме ще три тижні й виходить на свій пік. Також до 12 липня мають сформуватися дільничні виборчі комісії. Тож у найближчий тиждень-два можна буде побачити, у яких округах розгортатиметься найагресивніша боротьба за мандати.