Політика

  ▪   Андрій Голуб

«Вова, дай автограф!» - як прихильники Зеленського дивилися інавгурацію під Верховною Радою

Які з перших заяв президента на посаді сподобалися його виборцям, а що сприйняли без особливого захвату

У п’ятницю, 17 травня, на сторінці Володимира Зеленського у Facebook опублікували звернення до українців. У ньому президент закликав бажаючих прийти під Верховну Раду найближчого понеділка.

«Дорогі українці Я дуже хотів би скласти президентську присягу перед вами, дивлячись народу в очі. Але, на жаль, за регламентом це відбудеться у залі Верховної Ради, перед депутатами. Я запрошую всіх охочих вранці 20 травня до Маріїнського парку, звідки я вирушу до Верховної Ради. Там же на великих екранах ви зможете побачити мою клятву вам. Відчуватиму, що ви поруч. Зробимо це разом!» - зазначили у дописі.


Прохід парком

Вже о п’ятій ранку 20 травня на вулицях міста відчутно, що день стане незвичайним. Поліцейські автомобілі, здається, заповнили весь периметр історичного центру. Десь вони повільно їздять вулицями, десь стоять колонами, поки екіпажі п’ють ранкову каву та чекають вказівок. Особливого ажіотажу серед киян немає. Вони масово виходять на вулиці кількома годинами пізніше – звичний темп робочого дня. Надвеликих заторів на основних артеріях немає. Станція метро «Арсенальна», прилегла до Маріїнського парку, закрита на вхід. У решті метро працює в звичному режимі. Новообраний президент заздалегідь вибачався за незручності через перекриття деяких вулиць, звинувачуючи Верховну Раду в призначенні інавгурації на будній день. Як відомо, сам новий гарант Конституції волів провести урочистості 19 травня, але парламент вирішив інакше.

Немає проблем і в Маріїнському парку, куди усіх закликав Зеленський. На заклик відгукнулися сотні людей, однак натовпів і черг біля рамок металошукачів немає. Зону, прилеглу до схилів Дніпра, відгородили невисокими банерами з синьо-жовтою символікою. По той бік банерів періодично стоять кремезні чоловіки у ділових костюмах, вочевидь, охоронці. За задумом організаторів Зеленський пішки пройде цим шляхом через парк до оглядового майданчика перед Маріїнським палацом, а звідти попрямує до Верховної Ради. Доволі довгий відрізок, тож всі глядачі можуть розміститися майже впритул до банерів. В очікуванні хтось перевіряє камери на смартфонах, хтось обговорює побутові справи, а хтось намагається сховатися в тіні – у столиці спекотно.

Більшість присутніх – кияни різного віку та соціального статусу. На площі перед Радою доволі багато молоді. Трапляються і колоритні персонажі. Серед таких людина у вбранні священика і двостороннім плакатом. На одному боці написано «Мир – наша пісня», на іншому «Вова, ти - Кобзаръ Воскрес». Під час спілкування з журналістами чоловік каже, що працював у команді Зеленського під час виборів на дільниці, а потім видає власні роздуми про бажаний політичний устрій. Їх можна звести до того, що всіх посадовців слід звільнити, а Раду розпустити і ліквідувати. Вона, мовляв, країні взагалі не потрібна.

Читайте також: Інавгурації від Ющенка до Порошенка

Фото: Станіслав Козлюк

Деякі прийшли на інавгурацію з власним порядком денним. Той самий плакат розгорнули тижнем раніше, коли під Радою зібрався мітинг з вимогою призначити дату інавгурації Зеленського. Поки що до країни повернулися Ігор Коломойський та екс-заступник голови АП часів Янкуковича Андрій Портнов. Фото: Андрій Голуб

- Їдуть! - чутно від одного з глядачів. З Паркової алеї нижче Маріїнського парку дійсно доносяться звуки машин, а характерний попереджувальний сигнал наводить на думку, що це кортеж. На годиннику за 20 десята ранку.

- Не факт, - флегматично відповідає інший відвідувач, який має наліпку «Зе+1» на телефоні.

За кілька хвилин з боку Паркової алеї чутно звуки ще одного кортежу, а Зеленського досі не видно. У цей момент до банерів підходить жінка поважного віку. В руках у неї стос фотографій нового президента і ручка.

- Він тут ітиме? А автограф дасть, як думайте? – розпитує вона сусідів.

- Спробуйте – відповідають їй. Тоді ж бодігарди по той бік огорожі починають метушитися. Здалека видно наближення кількох людей. Серед них - новообраний президент.

- Хто там іде? Хто іде? – вигукує та сама жінка, але їй вже ніхто не відповідає. Усі налаштовують камери, щоб не пропустити момент, коли Зеленський буде поруч.

- Вова, можна автограф? – кричить вона, коли Зеленський вже зовсім поруч.

- Вова, дай автограф! Дай автограф, Вова! – знову і знову вигукує жінка. Однак Зеленський тільки махає рукою та швидко проноситься повз.

 

- Бліііііііінннн! – з розпачем протягує прихильниця Зеленського, коли стає зрозуміло, що цього дня автографа їй не бачити.


 

Читайте також: Інавгурація Макрона: у пошках втраченої слави

Промова

Після того як Зеленський ховається за дверима парламенту, люди починають сходитися ближче до великого екрану, де триває трансляція. Спікер Андрій Парубій оголошує гостей урочистого засідання. Він перераховує імена перших трьох президентів, що не викликає жодної реакції на площі. Під час оголошення імені Петра Порошенка серед людей прокочується одностайне «Фууууу!»

Згодом у залі лунає державний гімн. На крупному плані видно, що новий президент наспівує слова.

- Не треба йому співати. Не треба співати. Нащо він це робить? - радить президенту одна з прихильниць на площі.

- А що не так? - запитує її хтось з оточуючих.

- Коли він співає, то схожий на них. Не треба цього. Просто руку на серце поклав і достатньо, - відповідає вона.

Зеленський не чує поради і продовжує наспівувати слова. 

 

На площі з захопленням вітають оголошення Зеленського гарантом Конституції та вручення йому президентських символів влади. Підйом булави здіймає справжню овацію.

Починається найцікавіша частина – інавгураційна промова шостого президента. Першу хвилю оплесків на площі викликає заява про те, що «кожен із нас президент». Куди менше схвалення присутніх отримало тлумачення цієї заяви самим президентом: «Відсьогодні кожен із нас несе відповідальність за країну, яку ми залишимо своїм дітям. Кожен із нас, на своєму місці, зможе зробити все для розквіту України». Складається враження, що публіка і президент все ж по-різному зрозуміли сенс сказаного.

«Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все», - ця фраза викликає чи не найбільшу овацію під час першої частини промови гаранта. Зеленський продовжує: «Я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наших територій». У цей момент хтось із людей на площі невпевнено додає: «І повертаючи втрачені?»

Однак про втрачені території Зеленський таки не забув. Пізніше він згадує й про них. Кілька разів президент переходить на російську мову: «Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати. І ми готові до діалогу. И я уверен, что прекрасным первым шагом для начала этого диалога, станет возвращение всех украинских пленных».

«І Крим, і Донбас – це наша українська земля. Де ми втратили найголовніше. Це – люди. И сегодня мы должны возвращать их сознание. Вот что мы потеряли. За эти годы власть не сделала ничего, чтобы они чувствовали себя украинцами. Знали – они не чужие, они наши, они украинцы», - каже він.

Люди не виявляють жодної реакції на російську від Зеленського. Пізніше Олег Ляшко робить президенту зауваження, що на окупованих територіях також розуміють українську, Зеленський відповідає: «Дякую, що ви продовжуєте ділити людей, пане Ляшко». У цей момент площа просто вибухає підтримкою президента.

Це стає своєрідною передмовою до наступної частини промови. Звісно ж, публіка реагує схвально на стратегічні заяви президента: і про необхідність повернення бранців з Росії, і про побудову Європи в Україні, і про мир на Донбасі та повернення Криму. Однак відчувається, що більшість прийшла за іншим. І Зеленський це їм дає.

«Шановні депутати! Ви призначили інавгурацію на понеділок, у робочий день. Я бачу в цьому один плюс – це значить, ви готові працювати. А тому прошу вас ухвалити:
1. Закон про скасування депутатської недоторканності.
2. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
3. Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки…», - перераховує Зеленський.

Описати словами те, що відбувається у цей момент серед прихильників президента на площі перед Радою доволі складно. Овація, яку влаштовують слухачі, на кілька секунд навіть глушить слова президента.

- Правильно! Бандити! Несіть кайданки! Кайданки! - чутно у вирі голосів.

«… А також. Прошу звільнити з посад:
1. Голову Служби Безпеки України.
2. Генерального Прокурора України.
3. Міністра оборони України», - продовжує Зеленський.

- Отримали?! Бандити! Ха-ха! У кандали їх! - повторює той самий чоловік на площі.

«У вас буде два місяці. Ухваліть ці важливі закони та рішення. Повісьте усі медалі собі. Заробіть непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання», - не зупиняється президент.

У певний момент оплески змінюються гучним сміхом, коли в кадрі з’являються обличчя Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка, які сидять в урядовій ложі Ради. Їхні обличчя можна описати як здивовані.

- Несіть кандали! Виводьте їх у кандалах! – не вгамовується чоловік, який не полишає надій, що фантазії стануть реальністю.

 

Дивитись також: Інавгурація президента Польщі Анджея Дуди


P.S.

- Було весело! - підсумовує спікер Андрій Парубій, закриваючи урочисте засідання Ради. З приміщення парламенту всі виходять без кайданків та абсолютно вільними людьми. Міжнародні гості повільно пересуваються з приміщення парламенту до сусіднього Маріїнського палацу, де призначене знайомство із Зеленським. Прихильники президента не поспішають розходитися. На адресу представників міжнародних делегацій, які проходять повз, лунають рідкі оплески. У певний момент вони суттєво посилюються. З приміщення парламенту щойно вийшла Надія Савченко. Вона у доброму гуморі. Нардеп, обвинувачена у планах підірвати парламент, явно насолоджується прихильністю публіки.