Політика

  ▪   Ганна Чабарай

Що робити з Донбасом наступному президенту(дослідження)

Громадяни, експерти та політики сходяться в тому, що слід відбудовувати нормальне життя там, де це можливо

«Війну зупинити неможливо. У війні ти або програєш, або виграєш. Ми можемо перемогти. Дипломатією, економічним зростанням та реальним зміцненням армії», – ще до перемоги на виборах заявляв кандидат у президенти Володимир Зеленський, розповідаючи «Радіо Свобода» про плани досягнення миру на Донбасі. Проте конкретного плану ні сам Зеленський, ні його команда так і не озвучили. Експерти та громадські активісти окреслили коло питань щодо Донбасу, з якими зіштовхнеться майбутній президент.

 

Соціальне та економічне становище на окупованому Донбасі

 

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у березні провів опитування  800 людей на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії розмежування. Його дані порівняли з опитуваннями громадської думки на підконтрольній частині Донбасу восени 2018 року та загальноукраїнським опитуванням взимку 2018-го.

 

Більшість опитаних (49%) зазначили, що їхнє життя погіршилося впродовж останнього року, тільки 10% відчули зміни на краще. Найбільшою проблемою для людей є оформлення документів (49%) та загроза поновлення бойових дій та (48%). Також 44% сказали, що мали проблеми з отриманням пенсій та соціальної допомоги, але тільки для 23% ці проблеми лишилися невирішеними. Крім того, для 42% опитаних є складним переміщення між населеними пунктами. Чверть опитаних має труднощі з утриманням сімей, 24% – з проблемами захисту власності від злочинців, 23% – з отриманням медичної допомоги.

 

Думки про майбутнє у більшості опитаних (53%) викликають почуття тривоги, 41% відчувають безвихідь, а також розгубленість (34%) і страх (33%). Водночас більшість (62%) очікує змін на краще.

 

Очікування від виборів

Опитані по-різному реагували на майбутні на той час президентські вибори. 35% сказали, що після виборів з’явиться реальний шанс на мир, водночас 33% не чекали від них нічого. Більшість опитаних (62%) вважали, що мешканці окупованих територій мають право голосувати на цих виборах, 18% вважали, що такого права не мають. При цьому 56% висловили бажання взяти участь у голосуванні, 36% не хотіли цього робити.

 

«Більшість опитаних на КПВВ зберігають інтерес залучення до суспільно-політичного життя країни… Усі тези російської пропаганди, яка говорить про окремий народ, розбиваються об результати опитування: нічого подібного на окупованих територіях у великих масштабах немає. Значною мірою політика РФ, спрямована на створення там уламку русского мира, не зовсім працює. Це дає підстави для обережного оптимізму щодо інтересу участі громадян у політичному житті на підконтрольних територіях», – прокоментував аналітик Демініціатив Петро Бурковський.

 

Зазначимо, що мешканці окупованих районів можуть брати участь у загальноукраїнських виборах, для цього їм слід змінити місце голосування на дільницю на підконтрольній території .

 

Шляхи подолання конфлікту

Більшість опитаних на КПВВ (48%) вважає, що для подолання конфлікту Україна має погоджуватися на будь-які компроміси. Попереднє опитування на Донбасі показало, що таку думку підтримує 46%, водночас на всій території України вона непопулярна (16%). У всіх регіонах переважає переконання, що на компроміси йти варто, але не на всі (51%).

 

«Цікаво було порівняти як громадяни, які перетинають КПВВ, оцінюють шляхи досягнення миру. Певною мірою їхні думки не відрізняються від думок, які ми побачили під час опитування на підконтрольних територіях у жовтні-листопаді 2018 року. Так само більшість висловлюється за мир за всяку ціну, майже така сама частина вважає, що можна йти на компроміси, але не на всі. Минулого разу ми збиралися в лютому, і спікери зазначали, що Донбас розділений. Так от, розділений не тільки підконтрольний Донбас, а й люди, які живуть на окупованих територіях. Багато хто вважає, що має бути мир за всяку ціну, але й багато хто – що не можна йти на будь-які компроміси з агресором. Це теж може бути певним підґрунтям для подальшої державної політики», – зазначив Бурковський.

 

Читайте також:: Донбас уже не моноліт 

 

Є відмінності у сприйнятті ідеї з розміщенням миротворців. Більшість (48%) опитаних на КПВВ вважає, що миротворчі сили мають розташовуватися на лінії розмежування, але решта Донбасу та України хоче, щоб вони перебували на всій окупованій території (44% та 48% відповідно).

 

«На нашу думку, це можна пояснити тим, що для багатьох громадян рівноцінними джерелами інформації є українські та російські телеканали. Я упродовж двох років відстежую, що говорить російська пропаганда про Донбас. Одна з ліній: оптимальним варіантом є прийняття російського варіанту: миротворці мають бути розміщені лише на лінії розмежування. Очевидно що люди схиляються до цієї думки через суттєвий вплив російської пропаганди. Опитування показало, що на підконтрольній території російське телебачення дивиться близько 16%, а серед опитаних на КПВВ таких майже 50%», – прокоментував Бурковський.

 

Самоідентифікація: громадян «ДНР» та «ЛНР» не з’явилося

Серед опитаних на КПВВ більшість (60%) назвали себе громадянами України, ще 24% ідентифікували себе як мешканців свого регіону. При цьому лише 5% сказали, що вони громадяни так званих «ДНР» та «ЛНР». «Ця цифра свідчить, що політика, яку Росія намагається проводити, зокрема щодо спрощеного надання громадянства, паспортів, якщо й матиме успіх, то лише з економічних міркувань. Навіть якщо люди отримають для певних економічних цілей паспорт РФ, вони все одно не перестануть себе вважати громадянами України», – каже Бурковський.

 

При цьому слід враховувати, що такі цифри не повністю відображають дійсність, зазначила директорка Демініціатив Ірина Бекешкіна. «Ті, кого ми опитували на КПВВ, не можуть повністю представляти жителів окупованих територій, тому що ці люди постійно підтримують контакти з Україною: або їздять по пенсії, або спілкуються з родичами. Очевидно, що серед них відсоток проукраїнськості дещо більший», – сказала вона.

 

Високий відсоток регіональної ідентичності не означає, що ці люди не вважають себе громадянами України, пояснила директорка благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Дворецька. «Мені це знайомо, бо якби у 2012 році я відповідала, хто я є, то спершу сказала б «кримчанка», а потім «українка». Але це не означає, що я не вважаю себе громадянкою країни. Тому цей результат хороший, регіональна ідентичність – це непогано, враховуючи медійно відому територію Донбасу», – пояснила вона.

 

Проблеми Донбасу очима держслужбовців

Демініціативи також опитали народних депутатів та державних службовців щодо їхнього бачення конфлікту і шляхів його вирішення. Більшість із них вважає, що ситуація на Донбасі покращилася порівняно з першими роками російської агресії. Їхні поради майбутньому президенту – це звернення до країн Будапештського меморандуму з проханням про підтримку, доручення МЗС винести на розгляд Ради безпеки ООН питання про миротворчу місію, звернення до судових органів щодо визнання «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями, запровадження візового режиму з Росією. Лише семеро із 43 опитаних сказали, що треба скасувати блокаду окупованих територій, хоча серед звичайних мешканців Донбасу це підтримує 63%.

 

Верховна Рада, на думку більшості опитаних, має прийняти закон про колаборацію та амністію осіб, які співпрацювали з незаконною адміністрацією ОРДІЛО. «Фокус-групи на Донбасі показали, що саме питання про колаборацію гостро і негативно сприймається громадянами. Це проблема для політиків, особливо тих, хто цю ініціативу намагається просувати. Треба або від неї відмовлятися, або їхати безпосередньо на Донбас і пояснювати, що вони мають на увазі, кого будуть переслідувати, а кого ні. Поки що ця ідея є точкою потенційного конфлікту», – пояснив Бурковський.

 

За його словами, лише 14 держслужбовців вважають, що треба збільшувати загальний рівень пенсій та соціальних виплат. Тоді як більше третини опитаних громадян на підконтрольних територіях вважають, що це один із першочергових кроків.

 

«Де думка збігається: у соціально-економічних питаннях. І громадяни, і чиновники з депутатами виступають за створення нових робочих місць, відкриття нових підприємств у Донецькій та Луганській областях. Збігається думка і в питаннях капітального ремонту автошляхів, і в модернізації комунального господарства. Але значно менше політиків розуміють важливість збільшення зарплат і пенсій, якісного медичного обслуговування. І навпаки, засилля російської пропаганди більше турбує політиків, ніж громадян на місцях», – каже Бурковський.

 

При цьому більшість політиків сказала, що прямі переговори із сепаратистською верхівкою неможливі до звільнення окупованих територій. Проте на підконтрольній частині Донбасу такі переговори підтримало 59% громадян. «Тезу про прямі переговори активно піднімали до виборів і продовжують піднімати досі. Раніше це був Опозиційний блок, тепер це Опозиційна платформа. Видно, що ці люди працюють в руслі кремлівської пропаганди, але говорять словами, які так чи інакше знаходять відгук у значної частини мешканців Донбасу», – зазначив експерт.

 

Він вважає, що влада повинна пояснити, чому ці переговори неможливі і неприйнятні, або доведеться шукати інших шляхів.

Що можуть зробити для Донбасу влада і громадськість

Людей на окупованих територіях не можна залишати без втручання України, вважає Бекешкіна. «Якщо ми хочемо підвищити градус проукраїнськості, то треба не забувати про цих громадян. Досвід тих, хто буває на підконтрольних територіях, засвідчує, що така політика була б ефективною. Також очевидно, що для того, аби краще ставилися до України ті, хто перетинає КПВВ, треба щоб ці пункти працювали краще, щоб там не було черг. Ми бачимо, що з пенсіями ситуація більш-менш вирішується, але найбільші проблеми з отриманням документів. Не треба цих людей лишати напризволяще, треба вирішувати їхні проблеми, і вони будуть впливати на тих, хто лишився на окупованих територіях», – говорить вона.

 

Першочерговими кроками для реінтеграції цих людей мають бути повернення пенсій, скасування блокади і залучення їх до політичних процесів, заявив голова правління ГО «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука. Як відомо, після окупації частини Донбасу мешканці цих територій втратили можливість отримувати українські пенсії, які за законом є їх приватною власністю. Щоб отримати ці виплати, їм слід приїхати на підконтрольну територію, стати на облік переселенців та періодично проходити верифікацію.

 

Читайте також: Пенсії для Донбасу 

 

Логістичні проблеми, каже Мацука, уряд може вирішити самостійно, без Нормандської четвірки чи Мінських угод: слід перевести КПВВ на баланс держави і відкрити там більше вікон, щоб люди не стояли в чергах.

 

«Необхідно повертати відчуття того, що люди на непідконтрольних територіях теж українці, їм треба показувати, що ми для них не чужі, і влада, і громадськість, і процеси. Явка сходу на останніх виборах дуже зросла, це, на мій погляд, свідчить про те, що це і є проукраїнське налаштування людей. Не важливо за кого вони голосують, якщо цей кандидат зареєстрований у ЦВК, має офіційний статус і діє відповідно до українського законодавства. Для Донбасу участь у цих кампаніях є індикатором проукраїнськості. Щоб повертати це відчуття єдності, треба дати можливість цим людям брати участь у загальноукраїнському політичному процесі», – говорить експерт.

 

Одним зі способів підтримки контакту з окупованою територією є зв’язок із молоддю, надання українського зразка документів про освіту і спрощена процедура вступу до вишів, каже Олександра Дворецька. «Діти, які завершують школу, на початку конфлікту мали 11-12 років, їх точно не можна звинувачувати в тому, що вони щось зробили не так, не були занадто активними чи могли приймати самостійне рішення, яку школу їм закінчувати. Жителі окупованого Донбасу зараз змушені вступати виключно через центри Донбас-Україна, які мають обмежений перелік вишів, це або територія Донецької та Луганської областей, або переміщені виші, які мають не дуже хорошу матеріально-технічну базу.  Зараз ці абітурієнти обмежені в праві вступати у будь-який український виш. Саме тому російські паспорти, роздачу яких анонсували на Донбасі, будуть популярні, бо це дає можливість вступати в російські виші, дипломи яких можуть бути визнані за кордоном», – пояснила вона.

 

Зазначимо, що указ президента РФ про спрощений порядок надання російського громадянства мешканцям окупованого Донбасу розкритикувала як Україна, так і західні країни. Зокрема, у США назвали таке рішення провокацією, яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.