Політика

  ▪   Андрій Голуб

Свій до свого по своє. Дебати на «Олімпійському» з глядацького місця на секторі

У дебатах між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським найгірший вигляд мала третя сторона – глядачі на стадіоні

У п’ятницю ввечері на станції метро «Золоті ворота» про дебати нагадують тільки постійні оголошення чергової: «Станція метро «Олімпійська» закрита на вхід і вихід. Станції метро «Палац спорту» і «Площа Льва Толстого» працюють тільки як пересадочні вузли». Більшість пасажирів на «Золотих» прямують ескалаторами вниз до метро. Стандартна ситуація ввечері після робочого дня – люди їдуть із центру до спальних районів і, судячи з усього, закриття «Олімпійської» їх мало обходить. Метро живе своїм звичним ритмом. На ескалаторах в напрямку виходу зі станції лише кілька людей. Серед них кореспондент Тижня, якому призначено зустріч неподалік. Два дні тому знайомий запропонував отримати квиток на дебати. Як саме він став розповсюджувачем і звідки зайві квитки -  лишилося загадкою. Однак пропозиція потрапити на стадіон в якості глядача зацікавила. На той момент здається, що оголошене розповсюдження квитків через сайти – фікція, адже більшість часу форма для заповнення недоступна (згодом виявиться, що частина глядачів на «Олімпійському таки змогла отримати квитки, просто зареєструвавшись на сайті – Ред.). Квитки не продавали за гроші, щоправда, бажаючі могли цілком легально викупити елітні місця у VIP-ложі стадіону. Вартість становила 140 тис. грн, а кошти планували витратити на благодійність. За інформацією видання Sport arena, це майже вдвічі дорожче, ніж на матчі Ліги чемпіонів УЄФА. Чи знайшлися бажаючі наразі невідомо.

Нічого не нагадує про майбутню подію й на проміжку від «Золотих воріт» до Площі Льва Толстого. Вуличні музиканти грають стандартний репертуар, а молодь у парку Шевченка вправляється в сучасних стилях танцю.  Тільки на підступах до стадіону стає зрозуміло, що відбувається великий захід. Та й то не з кількості гостей, а з кількості правоохоронців та припаркованих навколо автобусів. Автобусами звозили глядачів з регіонів на підтримку Петра Порошенка.

«Я зачистки друзів не робив. Я просто репощу дописи Яніни Соколової (телеведуча і блогер, яка працює на 5-му каналі, власником якого є Петро Порошенко – Ред.), Уляни Супрун. І потім дивлюся – мінус п’ять друзів, мінус три, мінус, мінус, мінус… І я кайфую від того», - компанія чоловіків 30-35 років прямує у напрямку першого кордону поліції. Один із них розповідає про тонкощі ведення сторінки в соцмережах на тлі політичного протистояння в країні.

Неподалік стоїть чоловік старшого віку у футболці з написом «Порох – сила, Зе – могила». Він один із тих, хто приїхали організовано. «…Молодьож наша дебільна…» - чутно уривок його фрази, зверненої до друзів. Перший кордон поліції за сотню метрів від площі перед стадіоном доволі символічний. Білети тут не перевіряють, а поверхневий обшук проводять не надто ретельно. Кореспондент Тижня проходить кордон з рюкзаком, вміст якого взагалі не перевірили.

«Таааак! Таааак! Дяяяякууууююю!» - жінка поважного віку викрикує подяки та у буквальному сенсі бігає довкола вже на самій площі перед стадіоном. Вона випромінює невимовну радість: «Дя-ку-ю! Дя-ку-ю!» - вигуки продовжуються ще протягом хвилини. В руках у неї синьо-жовті стрічки та прапорці і, судячи з усього, вона прийшла трохи підзаробити на символіці. Однак щойно випадковий перехожий просто так віддав їй своє запрошення на дебати, передумавши йти. На мить здається, що до Києва завітали не два кандидати у президенти, а щонайменше The Beatles включно з Джоном Ленноном та Джорджем Гарісоном, яких оживили спеціально для такої події.

Другий кордон правоохоронців уже серйозніший. Тут розташовані рамки металошукачів, а гостей стадіону чекає ретельний огляд. У всіх чомусь питають передусім про наявність маркерів, олівців і ручок. Якщо такі є, то просять викидати. Черги на металошукачах невеликі, максимум із 10 людей. Між тим, на годиннику вже по шостій вечора і головна подія вже скоро має розпочатися.

 

Вхід на трибуни менш ніж за годину до початку дебатів

Кількість людей на трибунах та в чаші стадіону свідчить, що навколо відбувається дещо більше, ніж прохідний матч УПЛ з футболу, але це точно не дербі «Динамо» - «Шахтар». Згодом МВС оголосить офіційну цифру в 22 тисячі людей. Під фан-зону виділили все поле «Олімпійського» та розділили її надвоє по центру. В частині Порошенка людей помітно більше, вона заповнена майже вщент. У Зеленського доволі порожньо. Згодом виявиться, що глядачі фан-зони Порошенка опинилаися все ж у гіршому становищі. Обидва кандидати вийдуть на сцену, встановлену з боку Зеленського, а не кожен на свою як планувалося від початку.

Поки що публіку розігріває земляк Володимира Зеленського Ярослав Малий, більше відомий як вокаліст гурту «Мачете». Раніше по різні боки стадіону виступили також «Плач Єремії» та Kozak System (від Порошенка) і Артем Пивоваров (від Зеленського). Між тим «Мачете» відіграє майже повноцінний концерт. У перервах між піснями Малий закликає всіх до любові, братерства і сестринства, а також уникнення політичних конфліктів.

 

Стадіон під час виступу гурту "Мачете"

«Мы будем вместе, всегда! 
Оу, е! Скажи только: «Да», - співає свій головний хіт Малий.

«Ганьба, ганьба!» - чутно із фан-зони Порошенка у перервах між приспівом і куплетами.

За розкладом, близько 19:00, концерт «Мачете» нарешті закінчується. На стадіон виходять спочатку ведучі шоу Андрій Куликов та Ірина Фроляк, а за ними і кандидати з групами підтримки. У Зеленського це переважно учасники «Кварталу 95», у Порошенка – учасники АТО та їхні рідні. Сектор стадіону, в якому перебуває кореспондент Тижня розташовано майже по центру арени. Тут зібралися різні люди, однак виявиться, що прихильників Зеленського помітно більше. Дебати починаються.

На стадіоні, як і під час футбольних матчів, працює фуд-корт. Глядачі можуть поїсти круасанів з кавою, водою чи соком

Про зміст виголошеного обидвома політиками відомо вже все. Це транслювали по телебаченню, детально аналізували у ЗМІ та обговорили у соцмережах. Однак якщо ви не були цього дня на стадіоні,  то втратили найголовніше цього вечора – реакцію глядачів. Самовираження, а не спостереження за Зеленським і Порошенком стало для багатьох головною причиною відвідин стадіону. І це самовираження лишає гнітюче враження. По-перше, на секторі прихильників Зеленського було майже не чути Порошенка. Більшість його слів губилися в улюлюканні та вигуках «Ганьба!» Можна припустити, що те саме коїлося зі словами Зеленського на секторі прихильників Порошенка. 

По-друге, те що казали кандидати від початку не мало значення для їхніх прихильників. Істеричний тон Порошенка викликає оплески його прихильників. Вже знаменита фраза Зеленського про «повстанців «ДНР» і «ЛНР» викликає вигуки «Молодець!» вже від його фанатів. Ці ж люди щойно аплодували докорам Порошенку за те, що той не виправдав надій Майдану. Те саме відбувається й після звинувачення Порошенка, а не Путіна, у захопленні українських моряків біля Керчі. Кілька молодих хлопців вітають кожен докір Зеленського Порошенку знаками, які у реп-батлах означають «панч» (від англ. Punchline – остання частина жарту або римованої оповідки, яка має вирішальне значення. У реп-батлах зазвичай направлена на образу чи приниження опонента – Ред.) та голосними вигуками. Ці вигуки схожі на манеру індіанців у старих фільмах із Гойко Мітічем.

Іншими словами, ніяких дебатів на стадіоні просто не було. Складається враження, що більшість прийшла виключно для того, щоб побачити приниження одного з кандидатів. Того, проти якого голосуєш. І чим сильніше приниження, тим кращий ефект. Чим голосніші вигуки «Ганьба!» і «Фууу!», тим більше враження, що не дарма згаяв час.

За годину це нарешті закінчується. Дехто починає йти зі стадіону, не дочекавшись завершення фінальної промови Порошенка. Обговорення не надто активне, але трапляється.

 

Завершальні промови Зеленського та Порошенка

«От він переходив на російську мову», - каже дівчина своєму супутникові на виході зі стадону.

«Та все правильно він робив», - каже той.

«Це шоб получіть рускоязичний елєкторат?» - нову питає вона, але продовження розмови губиться у натовпі.

Судячи з усього, всі лишаються при своїй думці. Центр міста стає менш людним. День гучності поволі змінюється днем тиші.