Політика

  ▪   Ірина Рябоштан

Реакція світу щодо п'ятої річниці анексії Криму: "перекроювання кордонів" та "фарс під дулами автоматів"

Зокрема, три країни оголосили про запровадження санкцій проти РФ через ситуацію в Україні

П'ять років тому 16 березня 2014-го Росія провела незаконний референдум щодо статусу АР Крим, за "результатами" якого було оголошено про нібито приєднання півострова до РФ. Через два дні, 18 березня, у Москві президентом Росії Владіміром Путіним був підписаний договір про прийняття Криму до складу Російської Федерації. Своєю чергою, Україна на законодавчому рівні визнала територія Кримського півострова тимчасово окупованою. Анексію Криму, окрім Києва, також не визнають Генеральна асамблеєю ООН, ПАРЄ, Парламентська Асамблея ОБСЄ, країни Європейського Союзу, США тощо.

 

Міжнародні партнери України щороку посилюють санкції проти Росії за незаконну окупацію півострова та Донбасу. Крім накладених санкцій, по економіці РФ б'ють витрати на інтеграцію Криму. За даними Bloomberg, після анексії півострова Кремль вже втратив понад 150 мільярдів доларів. Попри це, російська окупація Криму й надалі триває. Зокрема, 18 березня 2019 року Путін прибув до окупованого Севастополя, де взяв участь у церемонії введення в експлуатацію Балаклавської ТЕС.

 

Водночас президент Петро Порошенко наголосив, що Україна нарощує військову потужність, зміцнює міжнародну солідарність та забезпечує економічне зростання задля повернення окупованого РФ Криму. Він також відзначив, що "ні на які торги, ні на які підкилимні домовленості Україна ніколи не піде".

 

 

 

Своєю чергою, верховний представник ЄС Федеріки Могеріні в декларації зазначила, що Брюссель не визнає та продовжує засуджувати анексію Криму, яка є порушенням міжнародного права. У Євросоюзі підкреслили, що відповідні дії РФ залишаються прямим викликом міжнародній безпеці, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет усіх держав. Також Могеріні нагадала, що порушення міжнародного права Москвою призвело до зростання напруги в Керченській протоці та Азовському морі. За її словами, мілітаризація Криму вплинула на загострення ситуації в Чорноморському регіоні. Разом з тим, ЄС вкотре наголосило на необхідності звільнення всіх політичних в'язнів, яких було затримано у Криму. Окрім цього, представник ЄС закликала розслідувати всі випадки порушення прав людини на півострові.

 

У НАТО також засудили анексію Криму та висловили стурбованість через порушення прав людини, здійсненими де-факто російською владою. Альянс закликав РФ надати міжнародним моніторинговим організаціям доступ до Криму. У заяві Північноатлантичної Ради наголошується, що будь-які спроби узаконити або нормалізувати незаконну та нелегітимну анексію Криму мають закінчитися, включаючи автоматичне введення російського громадянства, вимушене переміщення населення, призов в збройні сили Російської Федерації та незаконне проведення російських виборчих кампаній.

 

 

Разом з цим, у Державному департаменті Сполучених Штатів Америки назвали проведення Росією  так званого "референдуму" в Криму "фарсом під дулами автоматів", Водночас спецпредставник відомства Курт Волкер додав, що Вашингтон непохитно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та ніколи не визнає контроль Москви над півостровом. Крім того, 15 березня США посилили антиросійські санкції, введені в 2014 році через ситуацію в Україні.

 

 

Читайте також: Девід Саттер: «Деокупація Криму та Донбасу — це питання часу»

 

Цього ж дня обмеження запровадила й Канада. Зокрема, уряд країни розширив санкції через атаку РФ на українські кораблі в Керченській протоці та захоплення українських моряків в полон. Канадський міністр закордонних справ Христя Фріланд закликала негайно звільнити усіх українських політв'язнів. Вона повідомила, що канадська сторона глибоко стурбована переслідуванням кримських татар та інших меншин. У свою чергу, міністр національної оборони країни Харджіт Сінгх Саджан заявив про непохитну підтримку України Оттавою. За його словами, Канада залишається з українським народом, який працює на зміцнення безпеки і стабільності України.

 

Трохи згодом санкції проти росіян запровадила й Австралія. Обмеження стосуються причетних до атаки в Керченській протоці осіб та ватажків бойовиків у Донецькій та Луганській областях. Глава МЗС країни Марізе Пейн оголосила, що Австралія не визнає жодних дій, спрямованих на легітимацію анексії Криму.

 

 

 

У річницю протиправної анексії Криму свою позицію озвучив і глава МЗС Німеччини Гайко Маас, який назвав захоплення Росією українського півострова "фатальним правопорушенням". Він зазначив, що РФ спробувала пересунути кордони, застосовуючи військову силу. За його словами, "хто так чинить, руйнує довіру і ставить під сумнів основні правила мирного співіснування".

 

 

 

Читайте також: Die Welt: німцям байдужа доля Криму, розвалений Бундесвер

Також окупацію півострова засудило зовнішньополітичне відомство Австрії, назвавши її серйозним порушенням міжнародного права.

 

 

 

 

Своєю чергою, голова МЗС Великої Британії Джеремі Хант закликав Росію покласти край незаконному контролю над Кримським півостровом та спробам із перекроювання європейських кордонів. Він стверджує, що неприйнятна поведінка Росії полягає в незаконному будівництві Кримського моста та спробах монополізувати Керченську протоку. Хант відзначив, що РФ  продовжує здійснювати порушення прав людини за межами своїх кордонів. Окрім цього, він виловив незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

 

 

Читайте також: Стан здоров'я за гратами. Як почуваються утримувані в Росії та Криму українські політв’язні

Натомість очільник зовнішньополітичного відомства Бельгії Дідьє Рейндерс вважає за необхідне зберігати санкційний тиск проти Росії, враховуючи відсутність прогресу у виконанні Мінських угод. Зокрема, він уточнив, що ЄС продовжив тиск після інциденту в Азовському морі і слідкує за долею захоплених українських моряків. На його думку, враховуючи вибори президента та парламенту в Україні буде важко досягти прогресу. Однак Рейндерс наголосив, що тиск необхідно зберігати, а також – вести діалог для можливих змін.

 

 

Ба більше, глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс заявив, що Росія має відчувати чіткі дипломатичні, політичні і фінансові наслідки за агресію в Україні, а також провокативні дії в інших регіонах.

 

 

Крім того, міністр закордонних справ Естонії Свен Міксер відзначив, що п'ять років тому "РФ керувала на державному рівні фарсом на українській землі, який був виставлений як референдум". За його словами, Москва використовувала період окупації для посилення своєї військової присутності на півострові. Міністр стверджує, що Крим став плацдармом для російських збройних сил, які прагнуть контролювати весь Чорноморський регіон і тим самим закріпити російський вплив у ширшому регіоні. Також в Естонії нагадали про незаконне примусове вербування місцевих жителів до армії, примусове прийняття російського громадянства, захоплення майна, обмеження свободи слова та релігії.

 

Водночас у Польщі зазначили, що не можуть допустити, щоб була узаконена зміна національних кордонів силою. Таким чином Варшава висловилася на підтримку територіальну цілісність України.

 

 

 

Про підтримку України заявив і глава МЗС Чехії Томаш Петршичек, назвавши анексію півострова "кричущим порушенням міжнародного права".

 

 

 

 

Читайте також: Півострів неволі. Як житиме окупований Крим у 2019 році

Серед інших свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України підтвердила Туреччина. У МЗС країни зазначили, що не визнають де-факто ситуацію, викликану "референдумом". Анкара запевнила, що становище кримських татар залишається для неї пріоритетом.