Політика

  ▪   Андрій Голуб

Поле битви — Рада

фото: УНІАН
Термін подачі документів до ЦВК від кандидатів на посаду президента спливає.
Матеріал друкованого видання
№ 5 (585)
від 31 січня

 Уже 9 лютого країна знатиме точний список висуванців. Головні, за даними соціологічних опитувань, претенденти вирішили не чекати останнього дня та вже подали документи. Останнім у вівторок, 29 січня, публічно оголосив про похід за другим терміном чинний президент Петро Порошенко. На організованому під цю подію форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» глава держави змінив релігійний акцент своєї кампанії на євроінтеграційний.

 

Найближчими місяцями він залежатиме від дій інших центрів влади більше за опонентів. Порошенкові доведеться постійно доводити єдність владної команди та здатність втілювати обіцянки в життя ще до виборів. Один із таких центрів влади — Верховна Рада — уже на початку лютого збереться на нову сесію, яка триватиме по липень 2019 року. Порядок денний десятої сесії нинішнього скликання парламенту ще не ухвалено. Однак чимало питань, які вирішуватимуть депутати, уже відомі. 

 

Читайте також: Вибори-2019: пишнота висування


Є думка, що ефективність роботи Ради знижується з наближенням виборів. Зі статистики голосувань різних скликань парламенту слідує, що така тенденція наявна, але бувають і винятки. Однак кількість голосувань ніяк не свідчить про значущість ухвалених рішень. Наприклад, найменш продуктивною в четвертому скликанні Верховної Ради стала шоста сесія. Вона припала на період виборів президента-2004 та Помаранчевої революції. Депутати тоді найрідше тиснули на кнопки для голосування. Проте серед небагатьох ухвалених рішень була конституційна реформа, яка змінила обсяг повноважень президента й парламенту. Те голосування визначає політичне життя країни дотепер. 


Нинішнім обранцям також доведеться працювати зі змінами до Основного закону. Загадка лише в їхньому обсязі. Поправки до Конституції щодо курсу на вступ до ЄС та НАТО вже проголосовані в першому читанні. У день висунення на другий термін Порошенко пообіцяв подати заявку до ЄС та отримати План дій щодо членства в НАТО у 2024‑му. Президент зацікавлений в ухваленні конституційних змін ще до виборів. Це дасть йому змогу використати тему євроінтеграції ще раз. Однак для голосування загалом знадобиться 300 голосів. Нинішня коаліція фактично існує на папері й часто не здатна назбирати навіть 226 голосів. Водночас чимало опозиціонерів на чолі з конкурентами Порошенка на виборах також виступають за євроінтеграцію та вступ до НАТО. Президент може опинитися в безпрограшному варіанті. Опоненти або підтримають ініційовані ним зміни, або стануть жертвами звинувачень у співпраці з Кремлем.

 

Читайте також: Вибори-2019. Хто вийшов на першу стадію президентської кампанії


Певним успіхом нинішнього глави держави можна вважати реформа децентралізації. Не дивно, що президент активно використовує її в агітації. Проблема ж у тому, що реформу досі не завершено, а це викликає занепокоєння на місцях. Мер Дніпра Борис Філатов прямо озвучив його безпосередньо під час промови на форумі з висування Порошенка: «Ми, мери міст […], не впевнені, що реформа децентралізації […] може бути незворотною». Річ у тому, що для її завершення потрібно ухвалити закони про адміністративно-територіальний устрій областей та зміни до Конституції в частині місцевого самоврядування. Порошенко ще торік анонсував внесення відповідного проекту змін. Обіцяний час запровадження — 2020-й або 2021-й. Однак його досі немає. Пройти повну процедуру ухвалення перед виборами вже неможливо. Проте подати й проголосувати проект бодай у першому читанні — цілком.


Уже понад рік у Раді лежить проект змін до Конституції в частині зняття недоторканності з депутатів. Авторство належить чинному главі держави. У жовтні 2017-го президент подав законопроект у відповідь на акції протесту під Радою на чолі з Міхеїлом Саакашвілі та ще низкою опозиціонерів. Із того часу проект пройшов експертизу Конституційного Суду, а можновладці включно із самим Порошенком кілька разів анонсували його внесення до сесійної зали. Цього досі не відбулося. Такий довгий період розгляду — рідкість для президентських законопроектів. Порошенко — найефективніший законотворець Ради. За даними Громадянської мережі «ОПОРА», 81% з ініційованих ним проектів став законом. Тож у опонентів президента є чудова можливість для його критики. Питання тільки в тому, чи зацікавлені в знятті недоторканності вони самі. Можливо, проект усе ж таки розглянуть перед виборами, але знову лише в першому читанні.
Щоправда, реальнішим видається інший варіант. Нардепи завершать перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку та почнуть процедуру перейменування Дніпропетровської на Дніпровську. На тому зі змінами до Конституції перед виборами закінчать.


Із часів виступів під Радою 2017-го в депутатів залишився ще один «хвіст». Тоді вони спромоглися підтримати в першому читанні законопроект про зміну виборчої системи. Він набрав мінімально необхідну кількість голосів. Документ передбачає норму про вибори до парламенту за відкритими списками. Відтоді терміни внесення документа до зали парламенту для голосування загалом постійно зсувають. Офіційна причина: триває процес доопрацювання проекту в робочій групі в профільному комітеті. Член цієї робочої групи та координатор мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська наприкінці минулого року заявила, що час та можливості для зміни виборчої системи втрачено. За її словами, виборчу систему не можна змінювати, якщо до виборів лишається менше як рік. Можливість голосування за закон загалом нині майже рівна нулю. 

 

Читайте також: Президентські вибори: стартові позиції

 

Серед економічних питань, які довго відкладають: запровадження податку на виведений капітал (ПнВК) та створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Заміну податку на прибуток новим податком на виведений капітал свого часу підтримав чинний президент. Він же став ініціатором відповідного законопроекту. Відтоді документ лежить у профільному Комітеті з питань податкової та митної політики, який очолює член БПП Ніна Южаніна. Причин для зволікання низка: МВФ виступає проти заміни податків, а представники бізнесу не згодні на ухвалення урізаної версії документа. Незважаючи на причини, відповідальність за невиконану обіцянку несе її ініціатор. Тож ухвалення проекту закону хоча б у першому читанні або голосування за компромісний варіант перед виборами все ж таки можливі. Що ж до створення СФР, яка має замінити інші слідчі органи в царині економічних злочинів, то нині обговорюється ухвалення законопроекту в першому читанні вже на наступній сесії. 


З огляду на головне гасло передвиборчої кампанії президента, цілком імовірним є остаточне ухвалення законопроекту про функціонування української мови. Проект № 5670-д проголосували в першому читанні торік у жовтні. Тепер головне, щоб підніжку не поставила сама коаліція. Восени документ мало не провалили саме зусиллями президентської фракції БПП. Депутати з партії президента до останнього наполягали на ухваленні іншого документа, чим заледве не поставили свого лідера в скрутне становище. 


Незважаючи на прогнози, слід пам’ятати, що нинішня Верховна Рада здатна на сюрпризи. Депутати вже не раз це довели. Несподіванок слід чекати як негативних, так і позитивних. А з наближенням виборів їх може навіть побільшати. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.