Політика

  ▪   Станіслав Козлюк

Ще один довгий день у Раді: воєнний стан проти виборів

Фото: Станіслав Козлюк
Верховна Рада погодилася запровадити воєнний стан. Щоправда, на відміну від початкового плану, він матиме удвічі меншу тривалість і діятиме лише в низці областей України.

«Ми ще не бачили остаточного тексту, треба дочекатися його публікації і тоді вже можна буде говорити про щось конкретно», – розповідає журналістам у кулуарах парламенту один із «голубів миру» Сергій Тарута. Народні депутати саме проголосували за підтримку указу президента Петра Порошенка про запровадження воєнного стану в окремих областях України. Щоправда, цей документ далекий від того, який парламенту пропонували прийняти спочатку.

 

Трохи передісторії. В ніч на 26 листопада Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України рекомендувала президенту запровадити в Україні воєнний стан. Причиною для цього став напад Росії на українські кораблі, які проходили Керченську протоку з Азовського до Чорного моря. Під час атаки росіяни таранили українські судна та відкрили вогонь. Згодом кораблі опинилися в окупованій Керчі у Криму. В результаті нападу троє моряків отримали поранення, ще троє – травмовані. Загалом РФ захопила 23 українців. І, за попередньою інформацією, планує їх судити. Тож Порошенко, після нарад з РНБО, вирішив запровадити воєнний стан на всій території України на 60 діб. Однак за процедурою було необхідно, аби таке рішення підтримав український парламент. Його скликали на позачергове засідання на 16:00 26 листопада.

 

Читайте також: Ескалація в Азовському морі. Що відомо про атаку Росії на українські судна

 

До засідання Ради лишається приблизно години. Під входом до будівлі на Грушевського, 5, довга черга з журналістів. Сьогодні медійників вирішили пускати за окремими списками акредитації, оскільки нібито заплановане закрите засідання парламенту. Тож доступ у всіх мав бути лише на третій поверх парламенту. Про те, аби бути присутніми на засіданні мова не йшла. Втім, активно ширилися чутки, що засідання все ж зроблять відкритим.

 

Поки журналісти проходять контроль, під Радою починають збиратися активісти правих рухів, зокрема «Свободи», Нацкорпусу тощо – вимагати введення воєнного стану, розриву дипломатичних відносин з Росією, введення візового режиму, націоналізації російського бізнесу й капіталу в Україні, заборони торгівлі з агресором. Людей, щоправда, небагато – з кілька десятків. Згодом їх буде більше сотні, вони палитимуть файєри. Однак до кінця засідання Ради достоять не всі.

 

 

16:00. Для журналістів відкривають ложу преси. Виявляється, що засідання Верховної Ради, яке від початку мало бути закритим для громадськості, будуть проводити у відкритому режимі. З прямою трансляцією на телебаченні. Біля трибуни уже поставили суфлери для президента, депутати потиху наповнюють залу. Всі чекають на Порошенка. За попередньою інформацією, засідання має завершитися до 18:00. Теоретично депутати мали встигнути до початку розгляду російської агресії на Азові в Раді безпеки ООН. Щоправда, у парламенті не було голосів за воєнний стан в тому вигляді, який пропонував президент. Тож головною інтригою стало те, на які саме поступки піде Порошенко.

 

В залі засідань про щось перешіптуються лідер Радикальної партії Олег Ляшко і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Згодом вони разом із своїми депутатами виходять до ложі спікера Ради Андрія Парубія і фактично блокують старт розгляду воєнного стану. Причина доволі банальна – депутати нібито хочуть консультацій із президентом, бо не до кінця розуміють, які обмеження прав і свобод громадян прописані в указі Порошенка.

 

«Ми вимагаємо перерву! Ми вимагаємо консультацій із президентом щодо його указу!» – перекрикує Ляшко спікера.

«Оголошую реєстрацію у позачерговому засіданні. Шановні колеги, прошу реєструватися», – говорить Андрій Парубій, намагаючись не зважати на шум.

«Пе-ре-рва! Пе-ре-рва!» – скандують депутати-ляшківці і представники «Батьківщини».

 

Читайте також: Реакція світу на російську агресію в Азовському морі

 

В залі реєструється 338 народних депутатів. Спікер намагається почати засідання, говорить вступне слово. Раз у раз його перекрикує Ляшко.

 

 

«Вже п'ятий рік триває російська агресія проти України: окуповано Крим і частину Донецької і Луганської областей. Практично щодня на Донбасі позиції наших військових обстрілюють російські терористи…» – говорить Парубій.

«Перерва! Перерва! Перерва!» – продовжують скандувати депутати партій Ляшка і Тимошенко.

«Я дам вам перерву, вона буде після виступу президента. Дотримуйтеся порядку», – намагається заспокоїти пристрасті Парубій. Ляшко затихає, однак його вистачає ненадовго. За кілька хвилин він разом зі своїми прибічниками гупає рукою по ложі спікера. І це приносить свої результати – по завершенні свого виступу голова Ради оголошує «10-хвилинну перерву». Яка розтягується на три години.

«Депутати за вибори активно переживають. Бояться, щоб їх не перенесли», – пояснюють ситуацію люди з оточення спікера.

 

 

Стає зрозуміло – голосів за 60-денний воєнний стан в парламенті немає. За нього готові голосувати лише Блок Петра Порошенка і частина Народного фронту. Всі інші проти такої ініціативи, адже це означає, що вибори президента посунуться в часі на місяць. І за таких умов відбудуться наприкінці квітня, а не 31 березня, як від початку планувалося. Дехто намагається маніпулювати й заявляє, що Порошенко взагалі планує скасувати вибори президента за допомогою воєнного стану. Відтак, перша вимога депутатів – воєнний стан має тривати 30 діб. Друга вимога – обмежити дію воєнного стану лише окремими областями України. Третя вимога – дати конкретний перелік прав і свобод громадян, який буде обмежений.

 

«Самопоміч намагається скоротити строк введення воєнного стану із 60 днів до 30. Також ми домагаємося, аби його дія обмежилася регіонами, де відбуваються бойові дії або є ризик початку бойових дій. До того ж в указі просто перераховані конституційні права, а президент повинен аргументовано пояснити обмеження кожного з конкретних прав, чого немає», – прокоментувала Тижню ситуацію депутат від партії «Самопоміч» Тетяна Острікова.

 

Читайте також: Російська правовійна

 

Народні депутати висипали в кулуари. Голови фракцій пішли на нараду. Представники партії Олега Ляшка роздавали коментарі для ЗМІ. Президент поїхав з парламенту, так і не дочекавшись слова. Вже приблизно за годину він випустив відеозвернення, в якому заявив: воєнний стан триватиме 30 днів.

 

 

«У нас зараз тривають консультації з головами фракцій. Щоправда президент в них участі не бере (станом на 17:00 – Ред.). Ми вимагаємо, аби були конкретно прописані аргументи щодо обмеження прав і свобод громадян», – пояснювала журналістам заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. Щоправда, чи є у депутатів свої пропозиції чи зауваження щодо того, як мають виглядати обмеження прав і свобод громадян вона не зазначила.

 

«Як у приватних розмовах говорили представники БПП – вони були готові голосувати лише за 60 днів воєнного стану. Фракція ж Народного фронту прийняла рішення, що ми підтримаємо запропонований президентом варіант воєнного стану із певними застереженнями. Термін – 30 днів з можливою пролонгацією ще на 30 днів, якщо на то буде потреба. Друге. Аби прибрати інсинуації, що президент використовує воєнний стан для відтермінування виборів президента – пропонується одразу вирішити питання про дату проведення виборів 31 березня. І третє. Немає потреби вводити воєнний стан на всій території країни. Потрібно визначити територію, де його запровадять. Також є питання про те, щоб визначити перелік прав і свобод громадян, які будуть обмежені. Власне, на цьому зауваження Народного фронту вичерпані» – пояснював журналістам представник фракції «Народний фронт» Леонід Ємець.

 

«Ми готові піти на обмеження терміну воєнного стану до 30 днів і призначити дату виборів. Але Тимошенко, група «Воля народу», Ляшко, «Самопоміч» і всякі «укропи» просто хочуть помножити всі ініціативи на нуль», – роздратовано говорив один з депутатів з провладних політпартій. Щоправда, як і що саме планується «множити на нуль» не уточнював – співрозмовник Тижня швидко зник у залі засідань.

 

Читайте також: Зброя № 1: Для чого Україні повноцінна санкційна політика

 

Депутати спромоглися повернутися до обговорення указу президента лише за три години після оголошення 10-хвилинної перерви. Окрім нардепів до зали повернулися й міністри разом із секретарем РНБО Олександром Турчиновим. Президентські суфлери, між тим, з-під трибуни не зникли. Тож присутні очікували й на виступ гаранта Конституції.

 

Голова парламенту дав слово секретарю РНБО. Турчинов у своїй промові вклався у 5 хвилин. Якщо коротко – він переповів рішення Ради нацбезпеки про «запровадження заходів, необхідних для оборони». Депутати ж цікавилися виборами.

 

 

«Ось указ президента, який пропонується затвердити, де передбачено 60 днів військовий стан і немає, нічого не сказано про президентські вибори. Президент  сказав, що він на нашу вимогу погодився на 30 днів військового стану і на те, щоби вибори президентські були 31 березня. У мене питання: де цей указ? Друге питання. Олександр Валентинович, в указі президента зупиняються конституційні права громадян, зокрема, стаття 53 "Кожен має право на освіту". Скажіть, будь ласка, яким чином позбавлення українців права на освіту допоможе звільненню України від російської окупації», – взявся за запитання Ляшко

 

«Президент у своєму зверненні чітко оголосив щодо 30 днів. Він вніс відповідний документ до парламенту, і я під стенограму фіксую цю позицію: йдеться про 30 днів введення  воєнного стану. Воєнний стан однаковий для всіх країн, нема особливостей й в Україні, і відповідно до міжнародної практики в умовах введення воєнного стану про тимчасові обмеження прав і свобод громадян інформується Організація Об'єднаних Націй. Причому президент наполягає, що це не буде загальне імперативне обмеження, тільки там, де будуть відбуватись військові дії. Що стосується освіти. Коли буде загроза дітям - будуть закривати школи; коли буде необхідно закривати підприємства - будуть закриватись підприємства», – відповідав Турчинов.

 

 

Після слово дали міністру закордонних справ Павлу Клімкіну, першому заступнику голови Ради Ірині Геращенко, врешті – Петру Порошенку, який встиг повернутися до будівлі парламенту. Виступати довелося під шум депутатів від партії Ляшка і «Батьківщини».

 

Читайте також: Хто запровадив санкції проти РФ

 

«Я вніс новий проект указу, в якому термін дії воєнного стану скорочений до  30 діб. Цей указ зареєстрований у Верховній Раді. І зараз при оголошенні постанови ви будете голосувати саме  за нього», – депутати почали викрикувати з місць, але Порошенка це не зупинило, – «Я прошу слухати дуже уважно. Проект закону, який затверджує цей указ: передбачається запровадження воєнного стану виключно в областях, які розташовані вздовж російського кордону, вздовж придністровської  ділянки україно-молдовського кордону і вздовж узбережжя Чорного  і Азовського морів. Саме там, де може бути нанесений удар. Наголошую, що особливий стан буде введений лише у випадку наземної операції регулярних військ Російської Федерації за межами операції Об'єднаних сил і за межами незаконно анексованого Криму», – заявив Порошенко. Приблизно в цей же час постійний представник України в Раді безпеки ООН Володимир Єльченко заявив, що з боку Росії існує явна загроза вторгнення в Україну. За його словами, існують ризики захоплення міст Бердянськ і Маріуполь.

 

 

Власне, хоч перед голосуванням депутати обурювалися обмеженням прав і свобод громадян, вимагали чіткого переліку й обґрунтування, чому ті чи інші конкретні права треба обмежувати, запровадження воєнного стану підтримали 276 нардепів, серед яких «Самопоміч», радикали Ляшка, «Батьківщина». За постанову про призначення виборів президента на 31 березня з 330 зареєстрованих нардепів проголосували 298. Звернення до західних партнерів, зокрема до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО щодо російської агресії на Азовському морі підтримали 272 депутати.

 

«Чому воєнний стан приймається зараз? Тому що ми маємо безпрецедентний випадок агресії: росіяни, не приховуючись, під своїми прапорами, атакували українські кораблі, які йшли через Керченську протоку. Це вперше таке відбулося з початку війни з Росією. Аби бути готовими до можливої ескалації ми вводимо воєнний стан у частині областей. Як зазначив президент, права та свободи можуть бути обмежені лише за умови ескалації конфлікту», – пояснював журналістам голова фракції БПП Артур Герасимов.

 

 

«Ну і що він зможе зробити за 30 днів? Нічого. Тоді чого йому так треба було ввести цей воєнний стан? Проект указу не опублікований, які вводять обмеження не знаємо», – говорили між собою депутати від Опозиційного блоку.

 

Проголосований указ президента з’явився на сайті парламенту ще до півночі. Тож від 14:00 26 листопада воєнний стан почав діяти у 10 областях: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.