Політика

  ▪   Станіслав Козлюк

Бюджет: поправка на піар

Фото: УНІАН
Цього року Кабмін спромігся подати проект держбюджету восени, вчасно запустивши процес його формування. Депутати запропонували понад тисячу правок до документа. Хоча самореклами в них було більше, ніж конструктиву
Матеріал друкованого видання
№ 43 (467)
від 27 жовтня, 2016

Проект бюджету парламент отримав на розгляд 15 вересня. На відміну від попередніх років документ із Ради не забирали, обійшлось і без інфографік, не підкріплених цифрами. Профільний комітет мав у руках голов­ний кошторис 19 вересня. Через місяць, 20 жовтня, надав свої висновки. Того ж таки дня Верховна Рада ухвалила його в першому читанні, запустивши таким чином бюджетний процес вчасно. На цьому не раз наголошував і прем’єр Володимир Гройсман. Мовляв, цьогоріч кошторис не прийматимуть, як раніше, під новорічну ялинку, а зроблять усе в розумні строки. На це і справді є певні сподівання.

Перше читання

Проте не обійшлося без традиційних для ухвалення бюджету сварок. Цього разу із претензіями до уряду й пропрезидентської фракції БПП вийшли колеги по коаліції з «Народного фронту». У день прийняття документа в першому читанні, 20 жовтня, НФ заявив, що не дасть голосів без ухвалення закону про спеціальну конфіскацію.

«Закон, який дає можливість конфіскувати арештовані $1,5 млрд, що були вкрадені з бюджету України й виведені на 42 офшорні компанії, котрі не мають власників, окрім наближених до Віктора Януковича. Ці кошти зараз знаходяться в Ощадбанку у вигляді коштів та державних цінних паперів», — заявив Яценюк журналістам у кулуарах Ради й додав, що «зобов’язання перед колегами по коаліції треба виконувати». Адже БПП, як відомо, обіцяв підтримати такий законопроект.

«Мене турбує поведінка депутатів БПП, коли президент звертається до своєї фракції, а вона дає лише половину голосів за ухвалення законопроекту про встановлення справедливості й конфіскації активів колишнього режиму. Це непристойно. Я думаю, необхідно, щоб у найкоротші терміни президент не просто дав вказівку фракції, а зустрівся з нею і український парламент зрештою ухвалив законопроект», — заявив Яценюк.

Читайте також: Уряд запропонував збільшити удвічі мінімальну зарплату у 2017 році

Справді, 20 жовтня Верховна Рада вкотре намагалася поставити на порядок денний розгляд чергового законопроекту про спецконфіскацію, ухвалення якого дало б змогу повернути до бюджету $1,5 млрд. Ці кошти, за словами представників НФ, планують частково витратити на оборонку й фінансування силових відомств. Однак парламенту знову не вистачило голосів. Зокрема, спецконфіскацію не підтримала частина Блоку Петра Порошенка; втім, аж ніяк не половина, як наголошував Яценюк. Депутати не під запис зізнаються, що побоюються ухвалення такого документа, бо його можуть використати як репресивний інструмент проти «неугодних». І під спецконфіскацію потраплять не лише активи Віктора Януковича та наближених до «Сім’ї», а й нинішніх народних обранців. Скидається на те, що, доки їх не переконають у протилежному, на спецконфіскацію годі й чекати.

Попри невдале голосування щодо неї, «Народний фронт» таки погодився підтримати законопроект про держбюджет у першому читанні.

Обговорення проекту кошторису країни на 2017 рік зайняло приблизно дві години. На запитання відповідали прем’єр Володимир Гройсман та міністр фінансів Олександр Данилюк. У результаті на підтримку Постанови про висновки та пропозиції до проекту закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» (№ 5000-П) за основу висловилися 245 народних депутатів.

На черзі були обговорення пропозицій і поправок депутатів та фракцій. Із понад 1 тис. профільний комітет урахував менш ніж половину — понад 400. Адже повне врахування всіх побажань народних обранців означало б роздування видатків бюджету більш як на 1 трлн грн. Голосування за частину правок не склалося, пропозиції народних обранців не знаходили підтримки в залі. Як наслідок — очільник парламенту Андрій Парубій поставив на голосування проект Постанови про висновки та пропозиції до проекту закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» (№ 5000-П) у цілому. «За» висловилися 230 депутатів. Таким чином народні обранці зробили перший крок до ухвалення законопроекту про держбюджет, прийнявши його в першому читанні. Наступного разу документ мають розглядати в парламенті в листопаді. Про це 25 жовтня заявив і прем’єр-міністр Гройсман, пообіцявши повторно внести кошторис до зали засідань ВР «за два тижні». Тобто в 10-х числах наступного місяця.

Бюджет дефіциту

Відповідно до проекту кошторису дохідна частина урядового варіанту держбюджету-2017 має становити 706,3 млрд грн, а видатків планують 775,3 млрд грн. Зростання ВВП, за прогнозами уряду, має дорівнювати 3%, інфляцію очікують на рівні 8,1%. Курс гривні закладається на рівні 27,2 грн за $1. Попри дефіцитність, наступного року на певні галузі чекає збільшення фінансування.

На 60% збільшують видатки на судову адміністрацію — 8,3 млрд грн проти 5,3 млрд грн у 2016‑му. Можна стверджувати, що це прямо пов’язано із судовою реформою, яка запрацювала 1 жовтня цього року. Вона передбачає підвищення зарплати суддям і зміну судової системи як такої. Основну роль у цьому відіграватиме Верховний Суд. Видатки на нього зростуть фактично в 10 разів — від 106,5 млн грн до 1,01 млрд грн.

Читайте також: Рада прийняла за основу бюджет-2017

Не оминули увагою і силові відомства. Так, на незначне зростання свого бюджету може чекати СБУ — від 5,5 млрд грн до 6 млрд грн. Державне бюро розслідувань, яке повинне запрацювати на початку 2017-го, має отримати трохи більше ніж півмільярда — 640 млн грн. Фінансування МВС зросте на 5 млрд грн — від 41,1 до 46,1 млрд грн. Ще більше планують витратити на Міноборони. Якщо цього року воно отримало 55,6 млрд грн, то наступного очікується збільшення фінансування на 8,5 млрд грн — до 64 млрд грн. Не обійшлося і без Генпрокуратури. У 2017-му планують збільшити її фінансування на 1,3 млрд грн — від 3,3 млрд грн до 4,6 млрд грн.

Трохи скромнішими в цифрах будуть освіта й медицина. Після першого читання в держбюджеті планується збільшення фінансування Міносвіти до 28,6 млрд грн (проти 26 млрд грн у 2016-му). Мін­охорони здоров’я може розраховувати на зростання свого бюджету від 12,1 млрд грн до 14,5 млрд грн. Порівняно з цими цифрами астрономічним видається фінансування ПФ: наступного року на нього хочуть виділити 156 млрд грн.

Окрім того, зростуть видатки на президента, уряд і парламент. Наступного року на Державне управління справами хочуть витратити 1,7 млрд грн проти 1,4 млрд грн у 2016-му. Секретаріат Кабміну може отримати 436 млн грн проти 322 млн грн цього року. На утримання Верховної Ради хочуть видати 987 млн грн (2016-го відповідна цифра становила 943 млн грн). А ще депутати запланували собі підвищення зарплат — від 36 тис. грн до 44 тис. грн за місяць. Таке рішення вони пояснюють тим, що мають отримувати високу заробітну плату, аби не шукати «підробітків». У цьому разі — грошових винагород за «правильне» голосування та «хорошу поведінку». Ця поправка стала чи не найрезонанснішою. Після різкої реакції суспільства, яке обурилося таким «покращенням», Гройсман заявив, що не допустить зростання окладів нардепів (хоча й не має для цього важелів). Уже 26 жовтня голова парламенту Андрій Парубій заявив, що постанова про підвищення зарплат депутатам не підписана, а на найближчому засіданні, 1 листопада, народні обранці її змінять.

Водночас в уряді розраховують на зростання надходжень від податків із підприємств та населення відповідно на 9,1 млрд грн та 7,8 млрд грн. Можна очікувати і збільшення акцизів та ввізних мит, що дасть змогу «залатати дірки» в державному кошторисі на 2017 рік.

Піар на держбюджеті

Бюджет починається із соціальних стандартів. Себто із прожиткового мінімуму й зарплат. Принаймні таке враження виникає, коли починаєш розглядати порівняльну таблицю до законопроекту. Кабмін на наступний рік закладає такі цифри: мінімум на одну людину за місяць від січня дорівнюватиме 1544 грн, від травня — 1624 грн, від груд­­ня — 1700 грн. На такому благодатному полі вирішили порекламуватися мало не всі номінально опозиційні депутатські групи та фракції. Так, група «Відродження» в особі депутатів Віталія Хомутинніка та Антона Кіссе хочуть бачити наступного року зростання прожиткового мінімуму до 2700, 2840 та 2973 грн за відповідні місяці. Опозиційний блок подав аж два альтернативні бачення цієї графи бюджету. Наталія Королевська та Юрій Солод пропонують 1544, 1729 та 2352 грн. Група депутатів Опоблоку на чолі з Юрієм Бойком фактично дублює пропозицію Королевської. Партія «Батьківщина» в особі Юлії Тимошенко хоче бачити прожитковий мінімум на рівні 1961 грн у січні, 2346 — у квітні, 2671 — у липні та 3154 грн — у жовтні. Але переможцем у гонці цифр став нардеп Сергій Каплін: він пропонує 2997 грн у січні, 3152 — у травні й 3300 — у грудні. Водночас жоден із депутатів не пояснив, де саме брати кошти на це.

Аналогічна історія і з мінімальними зарплатами: Опозиційний блок хоче бачити наприкінці наступного року мінімалку 2437 грн, «Відродження» — 3080 грн, Тимошенко — 3239 грн. Знову відзначився Каплін: за його оцінками, мінімальна зарплата до завершення 2017-го має становити 3552 грн. Як і в попередньому випадку, джерела зростання не названо. Кабмін перед першим читанням пропонував такі цифри: від січня — 1600 грн, від травня — 1684 грн, від грудня — 1762 грн. Утім, уже 26 жовтня Гройсман заявив, що уряд «знайшов можливості» підняти мінімальну зарплату і прожитковий мінімум до 3200 грн на одну людину. Втім, звідки надійдуть кошти, не уточнив.

Читайте також: Кабмін знизив відрахування до держбюджету від прибутку Укроборонпрому

Лунали від депутатів зауваження і про відсутність контролю парламенту над правом Кабміну випускати облігації внутрішньої державної позики понад обсяги. Парламентарії наполягали, що це має відбуватися лише за погодженням із Комітетом ВРУ з питань бюджету. Відповідну правку затвердили.

Не минулося й без інтересів Луганської та Донецької областей. Точніше, територій, на яких органи державної влади «тимчасово не здійснюють свої повноваження». Бюджет передбачає базові дотації для цих регіонів обсягом 96,1 млн грн. Депутат Опозиційного блоку Олександр Долженков (№ 23 в списку), якого називають «людиною Ріната Ахметова», пропонував збільшити таке фінансування до 196,1 млн грн. Пропозицію відхилили.

Проте найцікавіші поправки заховані в доходах та видатках держбюджету-2017. Так, згадана група регіоналів на чолі з паном Бойком осідлала тематику зменшення фінансування силових структур. Вона пропонувала урізати видатки на апарат МВС та Нацполіції на 7,1 млрд. Загалом колишні регіонали хочуть зменшити бюджет силовиків на 40% (за їхніми словами, це зекономить 18,2 млрд). Сюди ж таки додалися пропозиції обмежити фінансування судів та прокуратури, відмовитися від держфінансування партій тощо. Лунала й доволі популістська тема щодо субсидій та субвенцій на покриття різниці в тарифах. Усі пропозиції відхилені.

Традиційно поправок назбирали видатки на Міненерго. Так, Михайло Бондар із «Народного фронту» пропонував створити нову бюджетну програму для реалізації інвестиційного проекту з переоснащення шахти «Відродження», що на Львівщині. Сума програми мала становити 142,6 млн грн. Ідея не пройшла. Варто зазначити: до Ради Бондар обирався в окрузі № 119, Львівщина. Водночас депутат Юлій Іоффе, який обирався в Луганській області й входить до Опозиційного блоку, пропонував видати через Міненерго 100 млн грн на «державну підтримку вугледобувних підприємств та заходи з виведення підприємств на беззбитковий рівень роботи». Гроші депутат пропонує забрати від Міністерства фінансів, скоротивши резервний фонд, в який закладають 1,5 млрд грн. Чергова пропозиція без відповіді. Володимир Гусак, ще один опозиціо­нер, пропонував збільшити видатки на Державну підтримку вугледобувних підприємств (для часткового покриття собівартості готової продукції) на 0,5 млрд грн. Гроші, за задумом Гусака, треба було зняти з графи «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості», на яку передбачено 846,3 млн грн. Депутат Олег Мусій пішов іще далі, запропонувавши виділити на підтримку вугледобувних підприємств 4 млрд грн. Джерела такого фінансування не називали. Обидві пропозиції відхилили.

Читайте також: Бюджетні можливості

Намагалися народні обранці просувати й інте­реси АПК. Так, група депутатів, серед яких Валерій Давиденко (БПП), Олег Кулініч («Відродження»), Іван Мірошніченко («Самопоміч»), пропонували збільшити видатки на «фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» на 1,2 млрд грн (у бюджеті поки що передбачено 300 млн грн). «Батьківщина» на ті самі цілі пропонувала скромніше зростання — на 200 млн грн. Її представник Вадим Івченко сподівався зростання видатків на 700 млн грн. Усі пропозиції відхилили.
Окрім загальних побажань намагалися депутати вибити фінансування і для власних регіонів. Найбільше тут, звісно, відзначилися мажоритарники та представники областей. Так, Олександр Горбунов із «Народного фронту» бажав збільшити «видатки розвитку» для «забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» на 26,650 млн грн. Його колега Анатолій Кузьменко із БПП пропонував іще більшу суму — 50,5 млн грн. Варто зауважити, що останній обирався до Ради в Кіровоградській області, а Горбунов сам із цього регіону. Втім, як і в попередніх випадках, пропозиції не підтримали.

Валерій Писаренко, депутат групи «Відродження», який обирався в окрузі на Харківщині, пропонує списати Харкову заборгованості перед державою на суму 360,9 млн грн. Цю пропозицію врахували частково, давши відповідне доручення урядові. Що ж до його ідеї профінансувати з держбюджету оплату комунальних послуг установам охорони здоров’я, утримання закладів освіти тощо загальною сумою 0,5 млрд грн, то комітет відповів відмовою. Позафракційний Анатолій Денисенко, який так само обирався в цьому регіоні, взагалі запропонував видати місту десятки мільйонів на реконструкцію парків, шкіл, котелень та закупівлю медобладнання. Поправку врахували частково. А депутат Максим Курячий у межах програми «Завершення будівництва метрополітену в Дніпропетровську» (який нині перейменували на Дніпро), вибив субвенцію на сплату ПДВ 108 млн грн.

Але, поза сумнівом, найцікавішими були поправки, що стосувалися видатків на парламент. Депутат Валерій Карпунцов озвучив низку пропозицій щодо фінансування Ради, які були схвалені. Так, після першого читання підтримали збільшення видатків на здійснення законотворчої діяльності ВРУ — на 113 млн грн (було 511 млн грн), на її інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення — на 15 млн грн (було 424 млн грн), на висвітлення діяльності ВРУ через ТРК та фінансову підтримку видань «Голос України» й «Віче» — на 10,3 млн грн (було 47 млн грн). Збільшили фінансування й реконструкторам Маріїнського палацу. Той-таки депутат Горбунов запропонував збільшити видатки за цією статтею бюджету на 100 млн грн (за умови вже виділених 100 млн грн). Цю пропозицію врахували частково, давши доручення урядові.
Крім того, чимало мажоритарників намагалося вибити субвенції для власних округів на певні проекти: тут і реконструкція доріг, і ремонт закладів освіти та лікарень, проведення фестивалів тощо. Частину таких пропозицій урахували.

Утім, пам’ятаймо, що наразі держбюджет-2017 існує лише як законопроект, а до остаточного варіанта документа ще далеко. Тож можна чекати на ще більшу кількість пропозицій нардепів щодо видатків, і в майбутньому є всі шанси побачити нові «цікаві» ідеї. Водночас залишається відкритим питання пошуку голосів на підтримку кошторису країни. Адже наразі частина коаліції в особі «Народного фронту» відмовляється голосувати за документ без ухвалення закону про спецконфіскацію. Якщо це питання не вирішиться або ж не віднайдеться компроміс, то пропрезидентській фракції доведеться шукати голосів деінде. І в такому разі знову виникає загроза голосування «під ялинкою». Це зведе нанівець заяви уряду про «вчасний бюджетний процес».