Політика

  ▪   Станіслав Козлюк

Генеральний тест

Гучних арештів в Україні очікували давно. У суспільстві вже два роки є запит на покарання можновладців, винних в ескалації подій Майдану, а згодом вій­ни на Донбасі. Питання «чому не карають регіоналів?» стало злободенним.
Матеріал друкованого видання
№ 31 (455)
від 4 серпня, 2016

Генпрокуратура спромоглася відповісти на нього лише нещодавно. На лаві підсудних опинився одіозний екс-регіонал Олександр Єфремов. «Мені хочеться всім серцем крикнути, що я не винен. Неможливо достукатися, коли вся система держави працює проти тебе», — бідкається з клітки в задушливій залі Єфремов, колишній голова фракції Партії регіонів, а нині непересічний ­підозрюваний у справі про сепаратизм.

До лави підсудних йому не звикати. Взимку минулого року, у часи головування Віктора Шокіна в ГПУ, його намагалися арештувати за ручне голосування за «диктаторські закони». Тоді регіоналові інкримінували перевищення владних повноважень та розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Але вже в лютому його відпустили під заставу й надягли електронний браслет. Пізніше через нюанси українського законодавства Єфремов позбувся і його, повернув собі паспорти й вільно пересувався Україною.

Проте вже за рік екс-регіонал знову повернувся в клітку. 30 липня о 7:28 його зняли з літака «Австрійських авіаліній», який мав прямувати до Відня, і заарештували просто в аеропорту «Бориспіль». Цього разу обвинувачення, які проти нього висунула Генеральна прокуратура, були значно серйознішими: вчинення дій з метою зміни меж території України, організаційне та інше сприяння під час створення «ЛНР» і, як вишенька на тортику, заволодіння майном Луганськвугілля. Якби підозра обмежилася лише останнім пунктом, пан Єфремов міг би розраховувати на заставу та вже знайомий електронний браслет.

Читайте також: Суд обрав запобіжний захід для Єфремова

Утім, зазіхання на територіальну цілісність — обвинувачення набагато серйозніше. І немає альтернатив утриманню в СІЗО. Інтригою судового засідання стало єдине питання: чи зможе колишній лідер ПР вийти на волю цього разу та яким чином? Діє­вих варіантів могло бути два: порушення під час процедури затримання, які дали б привід Печерському суду відпустити підозрюваного на волю, і банальне затягування процесу. В останньому випадку адвокати мали протриматися в суді до ранку 2 серпня. Тоді сплив би 72-годинний термін, упродовж якого підозрюваному мають обрати запобіжний захід, і Єфремов був би вільний, як вітер у луганських степах.

Для Генпрокуратури це затримання було такою собі грою ва-банк. У разі виграшу, себто арешту одіозного регіонала, вона змогла б намалювати собі велику зірочку за «збитого льотчика» й на закиди в бездіяльності щодо розслідування справ, пов’язаних із сепаратизмом, показувати всім біло-синього політика за ґратами. Мовляв, «повільно, але працюємо, чекайте нових арештів». Якби ж ГПУ програла і Єфремова відпустили на всі чотири сторони в залі суду, пальців на руках не вистачило б для підрахунку репутаційних втрат, завданих владі загалом і Юрієві Луценку як генпрокуророві зокрема. А в противників Порошенка з’явився б потужний аргумент для битв на телевізійних шоу. Тож арешт і покарання Єфремова — справа ­принципова, на якій можна наростити рейтинг.

Оскільки справа показова, то рішення суду першої інстанції, очевидно, залишать в силі. А суспільству час готуватися до зразкового процесу над Єфремовим

Адвокати вирішили тягнути час. У залі засідань вони впевнено наполягали на тому, що клопотання прокуратури про арешт Єфремова вдалося отримати лише напередодні суду, ввечері 31 липня. Відтак, за їхніми словами, їм не вистачило часу, щоб узгодити позицію з підзахисним, тож для усунення цього недоліку потрібно щонайменше 3 год на ознайомлення з матеріалами. Суд вирішив таке клопотання задовольнити, але обмежив адвокатів у часі: на все про все вони отримали лише 40 хв.

Це можна було розцінювати як перший дзвіночок про те, що «домовитися» із Фемідою не ­вдалося. Тим паче що на Печерських пагорбах були зацікавлені щонайменше в арешті Єфремова. До того ж скидається на те, що ГПУ таки спромог­лася зібрати більш-менш серйозні докази провини політика в подіях дворічної давності. Тут мова і про його можливу роль у захопленні приміщень ОДА та СБУ в Луганську, і про організацію мітингів за приєднання Донбасу до Росії. Свідчення щодо цих епізодів почали давати бійці скандальної роти «Торнадо», зокрема Микола Цукур. Вони зазначають, що перші їхні показання від 2014-го дивним чином зникли з військової прокуратури. І зараз ГПУ змушена їх відновлювати. Також вони переконують, що представники Єфремова нібито намагалися з ними домовитися, проте на співпрацю вони не пішли. До того ж нещодавно активізувався екс-депутат від ПР Володимир Ландік, земляк Єфремова. У коментарях, які останнім часом роздає ЗМІ, він прямо звинувачує Єфремова у згаданих вище злочинах.

Читайте також: Екс-регіонал Єфремов прокоментував своє затримання

Після першого фіаско із затягуванням суду адвокати не впали у відчай і вирішили випробувати іншу схему: запропонували дослідити докази, представлені Генпрокуратурою в обвинуваченні, і, якщо буде можливість, допитати свідків. Таким чином суд мав усі шанси не лише пропрацювати до ранку, а й узагалі безвилазно сидіти в залі засідань кілька діб. Проте люди в чорних мантіях на це не пішли й лишилися невблаганними: згідно з нормами КПК під час обрання запобіжного заходу до детального вивчення матеріалів вдаватися не обов’язково. На цьому суд пішов у нарадчу кімнату. Стало зрозуміло: якщо Єфремову «раптово» не стане погано й не з’явиться швидка, ввечері він ­поїде до СІЗО СБУ.
Можливо, ситуація змінилася б у разі присутності соратників луганського регіонала, проте провідати його не прийшов жоден представник ПР чи Опоблоку. Якщо на попередні засідання підтримати Єфремова приходили Наталія Королевська, Юрій Воропаєв, Тетяна Бахтеєва, Михайло Добкін, то цього разу «директор Луганщини» лишився з прокурорами фактично сам на сам. Склалося непереборне враження, що колишні регіонали вирішили банально відхреститися від свого колеги. Натомість у залі вистачало його противників: проконтролювати суд прийшли представники «Народного фронту» Андрій Левус та Юрій Береза, представник «Самопомочі» Семен Семенченко й свободівець Юрій Левченко. Вистачало і звичайних активістів з «Айдару» та «Дніпра-1». У разі вдалого для Єфремова рішення вони погрожували банально не випустити його із зали суду.

Читайте також: Прокурор назвав ключових свідків у справі Єфремова

Та до силового розвитку подій не дійшло. Екс-очільник ПР у парламенті отримав два місяці в СІЗО, які він проведе, швидше за все, в ізоляторі Служби безпеки. Адвокати готуються подавати апеляцію, проте точних дат поки що не називали. Зазначили лише, що зможуть сказати щось конкретне після 5 серпня, коли побачать повний текст судової ухвали. Втім, приводів для оптимізму «головному луганчанинові» шукати не слід: оскільки справа показова, рішення суду першої інстанції, очевидно, залишать у силі. А суспільству варто найближчим часом готуватися до зразкового суду над політиком першого ешелону ПР.